Категорія
Новини
Дата

Трамп вивчає можливість окупації або блокади острова Харк, що забезпечує 90% експорту нафти Ірану – Axios

2 хв читання

Поширити
Getty Images

Острів Харк, Іран Фото Getty Images

Адміністрація Дональда Трампа опрацьовує плани окупації або морської блокади головного нафтового хабу Ірану – острова Харк – щоб змусити країну відновити роботу Ормузької протоки. Про це 20 березня пише Axios із посиланням на джерела.

Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4

Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.

Купити

Деталі 

  • Острів Харк розташований приблизно за 25 км від узбережжя Ірану та забезпечує до 90% експорту іранської сирої нафти. 
  • Контроль над ним може стати потужним важелем тиску в переговорах, однак така операція пов’язана з серйозними ризиками, зокрема з можливим прямим залученням американських військ на суходолі, пише видання. 
  • Як уточнює одне з джерел Axios, це можливо лише після того, як військовий потенціал Ірану в районі Ормузької протоки буде послаблено. 
  • «Нам знадобиться приблизно місяць, щоб ще більше послабити іранців ударами, захопити острів, а потім взяти їх за горло і використати це як козир на переговорах», – говорить джерело. 
  • Ще один високопоставлений представник адміністрації наголошує, що остаточного рішення поки не ухвалено, однак Трамп прагне домогтися відкриття Ормузької протоки практично будь-якою ціною: «Якщо для цього він має захопити острів Харк – значить, так і буде. Якщо вирішить піти на прибережне вторгнення – значить, так і буде».
  • Скептики застерігають, що захоплення острова не гарантує успіху. Контр-адмірал США у відставці Марк Монтгомері заявив Axios, що Іран у такому разі може просто «перекрити потік нафти з іншого боку», а ризики для військових є невиправданими з огляду на невизначений результат. 
  • За його оцінкою, більш імовірним сценарієм є супровід танкерів есмінцями та авіацією без необхідності вторгнення.
  • Водночас адміністрація розглядає кілька варіантів дій. Зокрема, у США вивчають можливість як окупації острова наземними силами, так і запровадження морської блокади, щоб унеможливити підхід танкерів до Харка.
  • Паралельно триває нарощування військової присутності в регіоні. До Перської затоки вже прямують кілька підрозділів морської піхоти, а Вашингтон і Пентагон розглядають можливість відправлення додаткових сил. 
  • За словами представника США, мова може йти про підкріплення, необхідне для різних сценаріїв, не лише операції щодо острова.
  • За словами одного з чиновників, головна мета Трампа – відкрити Ормузьку протоку, і він не виключає жодних варіантів для досягнення цього результату. Водночас у Білому домі наголошують, що остаточних рішень щодо застосування сили наразі не ухвалено.
  • Крім того, юристи Пентагону вже аналізують правові аспекти можливих військових дій у регіоні.

Контекст 

14 березня американські військові завдали масштабних авіаударів по десятках військових цілей на острові Харк. У США заявили, що це був сигнал для Ірану з вимогою відновити роботу протоки, а також підготовчий етап для потенційних подальших операцій.

Острів Харк у Перській затоці відіграє критично важливу роль для економіки Ірану: саме через нього проходить близько 90% експорту іранської нафти. Щороку на місцевому терміналі обробляють приблизно 950 млн барелів сировини. Розміри острова становлять близько 8 км у довжину та 4–5 км у ширину, а чисельність населення сягає близько 10 тисяч осіб.

Раніше британське видання The Telegraph повідомляло, що встановлення контролю над Харком могло б дати США інструмент для тиску на іранське керівництво без необхідності введення військ на материкову частину країни.

Загострення ситуації на Близькому Сході вже позначилося на глобальних ринках: через конфлікт і фактичне блокування Ормузької протоки ціни на нафту стрімко зросли.

Якщо 28 лютого барель нафти з постачанням у травні коштував близько $73, то станом на 14 березня його ціна перевищила $103. Востаннє рівень понад $100 фіксували влітку 2022 року – на тлі початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну та посилення санкцій проти Москви.

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?