Імплементаційний регламент, опублікований 30 червня 2026 року, передбачає для України окремі тарифні квоти у дев’яти товарних категоріях загальним обсягом 1 049 960 тонн на рік. Водночас українська промислова компанія «Інтерпайп» заявляє, що суттєва статистична похибка вплинула на розмір квоти для безшовних труб. Про це йдеться в повідомленні компанії від 6 липня.
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
Деталі
- За її оцінками, встановлений обсяг не враховує преференційний режим для України, передбачений регламентом Європарламенту від 19 травня 2026 року.
- Для категорії безшовних труб Україні визначено річну квоту 80 670 тонн. Водночас українська сторона неодноразово звертала увагу Єврокомісії на те, що базові розрахунки містять неточності: значна частка експорту України до ЄС у 2022–2024 роках, за даними Євростату, не була повністю врахована.
- У результаті, за оцінками компанії, квота є щонайменше на 30% нижчою, ніж мала б бути за коректних даних.
- Окремо в «Інтерпайп» зазначають, що регламент не повною мірою враховує преференційний статус України як країни-кандидата на вступ до ЄС, яка перебуває в умовах війни.
- Зокрема, при розрахунку частини квот у межах режиму найбільшого сприяння Україну прирівняли до основних світових експортерів, включно з країнами з надлишковими неринковими потужностями. Також застосовано однакову методологію до всіх партнерів по ЗВТ без передбаченої диференціації.
- Генеральний директор «Інтерпайп» Лука Занотті заявив, що чинний розмір євроквот на сталь є суттєвим викликом для української металургії. За його словами, компанія очікує, що Єврокомісія перегляне дані щодо безшовних труб до кінця третього кварталу 2026 року для усунення виявлених неточностей.
Контекст
30 червня Європейська комісія оприлюднила розподіл тарифних квот на імпорт сталі в межах нового регламенту, який набирає чинності 1 липня. Для України передбачено окремі безмитні квоти на 9 категорій сталевої продукції, тоді як імпорт понад встановлені обсяги обкладатиметься 50% митом.
Експорт українського довгого прокату до країн ЄС у січні–лютому 2026 року скоротився на 64% у порівнянні з аналогічним періодом 2025 року. Загальний експорт сталі з України за цей час зменшився на 14% у річному вимірі, свідчать дані GMK Center.
Найбільший металургійний комбінат країни «АрселорМіттал Кривий Ріг» повністю припинив постачання металопродукції на ринок ЄС. Причиною стало запровадження з 1 січня 2026 року механізму CBAM, який почав застосовуватися до українських виробників без перехідного періоду чи винятків.
«Для нас закрився ринок, який ми будували з нуля протягом 3 років», – зазначив генеральний директор підприємства Мауро Лонгобардо під час круглого столу GMK Center «Вплив CBAM на економіку та ГМК України 2026–2030». За його словами, наслідки дії CBAM уже призвели до скорочення щонайменше 3400 працівників і стали одним із ключових факторів таких рішень.
Детальніше про вплив нових європейських вуглецевих правил на українську металургію та можливі наслідки для галузі йдеться у матеріалі Forbes Ukraine.
