Київ пропонує Європейському Союзу допомогти в укладенні з Росією домовленості про взаємне припинення ударів по аеропортах. За задумом України, це може стати новим напрямом дипломатичних зусиль і за підтримки США. Про це сказав міністр закордонних справ Андрій Сибіга в коментарі Politico.
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
Деталі
- Сибіга припустив, що Володимир Путін може бути зацікавлений у такій домовленості, адже ключові російські аеропорти, зокрема Міжнародний аеропорт «Шереметьєво» та «Пулково», дедалі частіше опиняються під загрозою ударів української далекобійної зброї.
- «Нам, імовірно, потрібна нова роль Європи в наших мирних зусиллях. Можливо, ми могли б спробувати врегулювати це питання або досягти так званого аеропортового перемирʼя. Можливо, якби наші європейські союзники створили платформу або, скажімо, спеціальну групу, ми могли б обговорити це», – сказав Сибіга.
- Водночас Україна не розглядає Європу як заміну Сполученим Штатам у переговорному процесі. За словами Сибіги, участь європейських партнерів має доповнювати дипломатичні зусилля під проводом США, а не створювати окремий або альтернативний формат перемовин. Він також наголосив на важливості узгодженої позиції країн Європи.
- Видання зазначає, що український міністр озвучив цю пропозицію європейським колегам за зачиненими дверима.
- За словами анонімного європейського посадовця, в ЄС відреагували обережно, оскільки спершу потрібно визначити очікування від прямих контактів із Москвою, щоб «не діяти наосліп», адже Путін не демонструє намірів згортати війну.
- Водночас головна дипломатка ЄС Кая Каллас допустила можливість обговорення ролі Європи під час наступних зустрічей міністрів закордонних справ. Вона також відкинула пропозицію Путіна залучити колишнього канцлера Німеччини Герхарда Шредера як посередника від ЄС.
Контекст
Перший раунд прямих тристоронніх переговорів за участю делегацій України, Росії та США відбувся 23–24 січня в Абу-Дабі. Сторони зосередилися на обговоренні можливих сценаріїв завершення війни, однак тоді переговори завершилися без конкретних домовленостей.
Наступна зустріч пройшла там само 4–5 лютого. Учасники обговорювали потенційні механізми припинення вогню та можливу роль США у контролі за його дотриманням. Остаточно узгодити всі параметри сторони не змогли, оскільки для цього були необхідні політичні рішення на рівні керівництва держав. Водночас під час цих консультацій вдалося домовитися про перший за п’ять місяців обмін полоненими між Україною та РФ – додому повернулися 157 українців, серед яких військові та цивільні.
Черговий етап переговорів відбувся 17–18 лютого у Женеві. Тоді президент Володимир Зеленський заявив, що сторони наблизилися до погодження механізмів моніторингу режиму припинення вогню на військовому рівні. Водночас питання територій та Запорізької АЕС залишилися без суттєвого просування.
Остання тристороння зустріч представників Києва, Вашингтона та Москви пройшла 26 лютого також у Женеві. Основну увагу учасники приділили економічним питанням і довгостроковим інструментам підтримки України.
Уже на початку квітня Зеленський повідомив, що запропонував США провести переговори технічних груп у Києві. Такий формат розглядають як альтернативу повноцінним тристороннім переговорам за участю Росії, проведення яких ускладнилося на тлі війни на Близькому Сході.
Візит до Києва представників президента США Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера очікується на межі весни та літа.
