Українські удари далекобійними дронами вивели з ладу понад 30% фактичних і 45% номінальних потужностей російської нафтопереробки, що спричинило найглибшу паливну кризу в Росії з часів розпаду СРСР. Про це пише FT із посиланням на власний аналіз супутникових знімків, фотографій, даних теплового моніторингу та консультацій із групою Frontelligence Insight.
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
Деталі
- Українські безпілотники дедалі частіше атакують не резервуари з паливом, а ключові технологічні вузли нафтопереробних заводів, без яких підприємства не можуть повноцінно працювати. Йдеться, зокрема, про установки первинної підготовки нафти та вторинної переробки, які складно замінити й ремонт яких триває кілька місяців.
- Одним із найбільш постраждалих став Туапсинський НПЗ на узбережжі Чорного моря. За даними FT, у квітні удари знищили понад десяток резервуарів загальним обсягом близько 80 000 кубометрів, а також, імовірно, сучасну установку вторинної переробки, запущену під час модернізації підприємства.
- Аналіз супутникових знімків показує, що пошкодження на найбільших російських НПЗ, зокрема в Омську, Москві та Туапсе, залишаються помітними навіть через кілька місяців після атак. На деяких обʼєктах досі не відновлено резервуари, насосні станції та трубопроводи.
- За словами опитаних FT експертів, удари по технологічному обладнанню мають значно довший ефект, ніж атаки на паливні сховища. Якщо пошкоджено установки на початку виробничого циклу, завод може втратити більшу частину можливостей із переробки нафти навіть за відсутності інших руйнувань.
- Аналіз, на який посилається FT, засвідчив, що після першої атаки активність навколо російських НПЗ, виміряна за нічним освітленням із супутників, скорочується на 30% поблизу підприємств і не відновлюється понад рік.
- Попри те, що Росія посилює захист своїх НПЗ від безпілотників, тактика масованих хвильових атак дозволяє українським дронам проривати оборону й завдавати нових пошкоджень, зазначило видання.
Контекст
Українські удари по російських НПЗ мають не лише виробничі, а й бюджетні наслідки для Росії. За даними Мінфіну РФ, у квітні–червні уряд виплатив нафтовим компаніям рекордні 1,03 трлн руб. субсидій через демпферний механізм і зворотний акциз, свідчать дані російського Мінфіну.
Попри збільшення надходжень від податку на видобуток корисних копалин, за перше півріччя нафтогазові доходи російського бюджету скоротилися на 23% – до 3,66 трлн руб., що стало найнижчим показником із 2020 року.
За оцінками Рахункової палати РФ, до кінця року бюджет може недоотримати близько 1 трлн руб. нафтогазових доходів.
Очікується подальше зростання витрат через необхідність ремонту пошкоджених НПЗ. Зокрема, відновлення Московського нафтопереробного заводу, який двічі зазнав ударів і, за оцінками аналітиків, не працюватиме до 2027 року, може коштувати близько $1 млрд. Загальні витрати на ремонт пошкодженої інфраструктури російської нафтопереробки можуть сягнути сотень мільярдів рублів.
