Збірна, політика, інвестиції. З чим Андрій Шевченко підійшов до найважливішого турніру свого життя. Інтерв'ю Forbes /Фото Boris Streubel - UEFA/UEFA via Getty Images
Категорія
Найбагатші
Дата

Збірна, політика, інвестиції. З чим Андрій Шевченко підійшов до найважливішого турніру свого життя. Інтерв'ю Forbes

Boris Streubel - UEFA/UEFA via Getty Images

У неділю, 13 червня, матчем проти Нідерландів національна збірна України з футболу стартувала на Євро-2020. Андрій Шевченко очолив національну збірну в липні 2016 року, не маючи за плечима тренерського досвіду. До цього він кілька місяців був помічником попереднього тренера збірної України – Михайла Фоменка. Після провалу на Євро-2016, де збірна не забила жодного мʼяча, Шевченко кардинально перебудував гру команди, змінивши силовий стиль на комбінаційний. Стратегія принесла успіх. У 2019 році збірна Шевченка оформила пряму путівку на чемпіонат Європи, випередивши у своїй відбірковій групі діючого чемпіона – Португалію.

Forbes публікує скорочену і відредаговану для ясності версію бесіди c Андрієм Шевченком.

У вас майже ідеальна карʼєра футболіста: великі клуби, трофеї, «Золотий мʼяч», красиве завершення у збірній на домашньому Євро і повернення до київського «Динамо». Яка роль у карʼєрі відводиться випадку і яка частка системного планування?

Випадок допомагає зустріти потрібних людей, особливо на початку карʼєри. На шляху трапляються хороші люди, трапляються і погані. Мені пощастило щодо цього. Все інше залежить від здібностей, умінь, бажання рухатися вперед і вчитися.

Важливі люди в житті Андрія Шевченка?

У першу чергу – батьки. Вони створили певний фундамент і життєвий стрижень. Можу виділити мого першого тренера і, звичайно ж, Валерія Лобановського.

Ви справляєте враження дуже системної людини, людини правил і дисципліни. Коли це прийшло?

В юності я був дуже неуважним, часто запізнювався, приїжджав не туди, куди потрібно. Після чергового запізнення мій перший тренер Олександр Шпаков сказав, що коли ще раз спізнюся, можна на тренування не приїжджати. Мені було 10 років і ця розмова сильно вплинула, стала переломним моментом для мене. Я переглянув ставлення до багатьох речей. Це допомогло стати системною людиною. Я люблю рутину і в житті, і спорті, і стосунках.

Життя без імпровізації?

Ні, її багато – я творча людина. Але системність і дисципліна – це життєвий фундамент, який не дозволяє виходити за межі.

Коли ви задумалися про варіанти майбутнього після завершення карʼєри футболіста? Які у вас були карти на руках?

Крім спорту я розглядав кілька варіантів. Наприклад, спробувати щось нове. Як один із варіантів розглядав бізнес-карʼєру. У мене були політичні амбіції, тому якоїсь миті я зайнявся політичною діяльністю. Я зрозумів, що це не моє, повернувся назад, отримав тренерську освіту і обрав той напрямок, до якого у мене найбільша схильність.

Які варіанти ви розглядали у бізнесі?

Є якісь зароблені статки, певні активи, якими я зобовʼязаний керувати. Не можна сказати, що я активно займаюся бізнесом, але бізнес дозволяє мені та моїй родині відчувати фінансову незалежність і деяку впевненість у майбутньому.

Як і в які проєкти інвестує Андрій Шевченко?

Я пасивний інвестор. Є певні керуючі, які консультують, але остаточні бізнес-рішення завжди за мною.

На що звертаєте увагу при виборі проєктів для інвестування?

Перш за все дивлюся на ризики і показники повернення інвестицій. Які напрямки? Абсолютно різні. Іноді розглядаю невеликі інвестиції у технологічні стартапи, розміщуємося на фондовому ринку. Наприклад, у мене є акції AFC Energy, яка котирується на Лондонській біржі. Вона спеціалізується на виробництві паливних елементів на основі водню. Також є інвестиції у Verso Biosense, Velocys, Play.co. На стадії вивчення стартапи Pipe і Anduril.

З якими компаніями у вас діючі рекламні контракти?

Є український контракт із торговою мережею «Епіцентр», італійський з виробником охоронних систем Ajax Systems і міжнародний з провайдером спортивних даних FeedConstruct.

Як я розумію, політика вас розчарувала. Чому ви взагалі вирішили будувати політичну карʼєру – це вплив Берлусконі? Яка у вас була амбіція?

Я б не сказав, що політика мене розчарувала – просто зрозумів, що це не моя сфера. Я себе відчував некомфортно, не отримував задоволення і не бачив, як можу там реалізуватися. Чому туди пішов? Україна – молода країна, в якій затребувані молоді політики, заразом і спортсмени. Це світова тенденція. У Грузії серйозну політичну карʼєру побудував мій партнер по «Динамо» Каха Каладзе, Джордж Веа став президентом Ліберії. Світ змінюється і відкриває можливості для всіх бажаючих. Є багато можливостей отримати хорошу додаткову освіту після завершення карʼєри. Наприклад, у Гарварді діє освітня програма для колишніх атлетів.

Для вас ця сторінка перегорнута остаточно?

Зараз я точно не бачу себе у політиці.

Від кого виходила ініціатива вашого запрошення до збірної в якості помічника Михайла Фоменка?

Це був результат розмови з Андрієм Павелком після його призначення президентом ФФУ. Також була розмова з Михайлом Фоменком. В результаті мене запросили одним із помічників головного тренера національної збірної.

Чому вирішили розпочати зі збірної, а не набити руку, наприклад, у невеликому клубі або помічником у великому, як це часто практикується?

У мене завжди був звʼязок зі збірною. Ще у 2012 році тодішній президент ФФУ Анатолій Коньков пропонував очолити збірну. На той момент я розумів, що нема ні досвіду, ні освіти, і сам я відчував, що не готовий, тому відмовився. Потім я закінчив тренерські курси. Коли вдруге запропонували увійти до штабу збірної, команда вже готувалася на Євро. Це був для мене чудовий шанс допомогти збірній і отримати досвід, тому я із задоволенням погодився.

Ви розуміли, що це підготовка вас на пост головного тренера?

Моя задача була допомогти команді у межах бачення розвитку збірної, закладеного Фоменком. Я тоді не розглядав себе заміною головному тренеру. Але амбіція така, ясна річ, була.

На Євро-2016 Україна не забила жодного мʼяча і програла всі три матчі. Після провалу вас призначають головним тренером – величезний тиск. Як ви з цим справлялися?

Тиск – це частина життя. У мене було чітке розуміння, якою я хочу бачити збірну. Ми виклали своє бачення розбудови збірної, запропонували стратегію, і нам дали зелене світло на зміни. Можу сказати, що від дня, коли ми взяли команду, і донині ми не зрадили цього плану і дотримуємося всього того, про що ми домовлялися.

Що ви змінили у тренувальному процесі, менеджменті, коли стали головним тренером?

Повністю змінили концепцію і структуру команди на футбольному полі. Я хочу бачити комбінаційний футбол, ми працюємо над балансом, комбінуванням на полі середніх і коротких передач, синхронізацією командних дій. Мій ідеал – коли всі 11 гравців однаково бачать ситуацію на полі і реагують на неї. Також ми радикально змінили підхід до спілкування з пресою, команда стала значно доступнішою. Регулярно проводяться відкриті тренування для глядачів, багато спілкуємося зі ЗМІ, були зустрічі з фанатами. Ми граємо для вболівальників, у цьому сенс нашої діяльності.

Як розподілені обовʼязки у вашому тренерському штабі?

Я довіряю моєму тренерському штабу як собі. Вважаю, що зібрав команду однодумців. Є певний розподіл за напрямками, але є спільне бачення і концепція розвитку команди. Ми багато радимося з тих чи інших питань, але кінцеве рішення ухвалюю я.

Концепція виходить від вас або є результатом брейншторму?

Перш за все треба розуміти, з якими гравцями ми працюємо, проаналізувавши їх сильні і слабкі якості. Якщо ми хочемо малювати картини гуашшю, як ми можемо це робити, якщо у нас її немає? Друге – колектив. Як із цими гравцями створити команду, яка може конкурувати. Щоб конкурувати на найвищому рівні, ми повинні робити набагато більше, ніж будь-яка інша команда. Наскільки це добре виходить? Тренерський штаб, як і гравці, прогресує. Ми вносимо у процес нові елементи, які додають балансу команді.

Ви дуже активно берете участь у всіх тренуваннях. Навіщо?

Я просто люблю проводити тренування. Мені дуже подобається цей процес.

Як ви аналізуєте ігри і готуєтеся до нових суперників? Яку кількість часу на це витрачаєте?

Це постійний процес. Складність роботи в національній команді у тому, що ми знаходимося з командою тільки на зборах, а це відрізок у три-пʼять днів. Головна робота у цьому проміжку – аналіз майбутніх суперників, підготовка плану на гру і психологічна підготовка хлопців. Важливо донести підготовлений план на гру команді.

Чому вас навчили пʼять років у збірній?

Ми пройшли дві кваліфікації на чемпіонат світу і Європи та дві кваліфікації до Ліги націй – це величезний досвід.

Майбутнє після Євро – як ви бачите продовження карʼєри?

Я повʼязаний із національною командою і зараз ми беремо участь у важливому турнірі – всі думки про це.

Якби вам трапилась можливість повернутися у минуле і змінити одне рішення у своєму житті, що б ви змінили?

Я проживаю життя з усіма важкими і приємними моментами. Найголовніше – щоб вони були. Найгірше для мене – штиль. Не збираюся змінювати своє життя – я дуже щасливий.

Книга, яку рекомендує до прочитання Андрій Шевченко.

«Атлант розправив плечі» Айн Ренд. Це роман про суспільство, яке тримають на своїх плечах креативні і діяльні люди. Якщо ти здатен змінити своє життя, то ти можеш змінити і світ.

Матеріали по темі
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий Forbes вже у продажу

Новий Forbes вже у продажу

Рейтинг зарплат | 15 найкомфортніших банків