«Людяність – головне для бізнесу в часи війни», – так вважають у команді Joker UА. З перших днів війни працівники розпочали активну волонтерську діяльність та захист країни і на фронті, й у тилу.
Про адаптацію до війни, принцип людяності та важливість добрих справ Forbes розповіла Катерина Осауленко, Head of Communications в Joker UA.
До і після: як живе команда під час війни
Не зважаючи на напружений настрій та зібрані тривожні валізи, до війни ми продовжували активно працювати та планувати роботу. На 25 лютого навіть готували зустріч із представниками ЗМІ, хотіли розповісти про наш бренд, масштабні акції.
Ранок 24 лютого змінив плани – не лише наші, а й кожного українця. Ми всі прокинулися у війні, в яку мало хто вірив і яка зачепила всіх. Звісно, у перші дні пріоритетом була евакуація співробітників у безпечні місця, підтримання зв’язку та збереження робочих місць. Хтось виїжджав, хтось рятувався з найгарячіших точок – ми розподіляли роботу відповідно до ситуації, доки всі не перемістились у відносно безпечні зони.
Зараз команда, яка ще два місяці тому працювала в одному офісі, розкидана по світу. Проте ми не втратили мотивації й бойового духу.
Зараз саме час продовжувати й масштабувати свої добрі справи
На першому місці зараз – ментальне здоровʼя команди, тому нині співробітники мають змогу працювати з корпоративним психологом. Також ми часто проводимо онлайн-зустрічі, жартуємо, гуртуємося. Навіть завели традицію: під час загальної зустрічі голосуємо за патріотичну пісню, яку слухатимемо перед стартом. Спойлер: «Червону калину» обирали вже тричі.
На будь-якій війні є фронт і тил, за таким принципом працюємо і ми. Наші працівники служать у лавах ЗСУ, волонтерять, активно працюють та підтримують економіку. Люди – це наша найбільша цінність. Нам вдалось не лише зберегти всі робочі місця, а й запускати нові вакансії. Вважаємо це своєю внутрішньою перемогою.
Водночас ми продовжуємо нашу місію – формування культури відповідальної гри. Хотілось би, щоб культура гри в Україні нарешті стала такою, як, наприклад, у Великій Британії. Там це перш за все розвага, а не спосіб заробітку чи лотерея, де потрібно зірвати куш.
Маленькі історії: як допомагати «від людини до людини»?
Звісно, ми співпрацюємо з багатьма фондами, але допомога «від людини до людини» здається ближчою та більш відчутною. Адже першу допомогу ми надавали одне одному. Саме співробітники, які першими вирвалися з-під обстрілів та рятували інших, запропонували ідею прицільної допомоги. Ми вирішили нести цей принцип людяності іншим.
Волонтерство за принципом кількох рукостискань дозволяє одразу бачити результат допомоги. Це прості люди та прості прохання. Комусь потрібна допомога з транспортом, послуги психолога або навіть просто купити дрова й сокиру. Це маленька історія – купити сокиру, але її ж має хтось купити.
Все це люди, яких ми знаємо і яким довіряємо. Ми хочемо, щоб їхні прохання не губилися у нескінченному потоці запитів. До того ж кожному відгукується різна історія: про стареньких людей, дітей, тварин. Тому ми робимо все, щоб ця допомога набувала особистого сенсу.
Наступна наша ініціатива буде спрямована на підтримку безпритульних тварин. Зараз саме час продовжувати й масштабувати свої добрі справи. Вважається, що добро має бути тихим, але нині не час мовчати. Що більше ми розповімо про добрі справи, то більше зможемо залучити людей та компаній до допомоги.
Залізні принципи: чому людяність важлива для бізнесу
Ми продовжуємо транслювати наші цінності та принципи відповідальної гри. Геймінг-індустрія, перш за все, дає можливість людям змістити фокус зі стресових обставин та зняти емоційне навантаження. Це дуже важливо і сьогодні, тому наша комунікація залишається незмінною. Лише наш Джокер тепер залізний, як символ незламності українців. Ми були з нашими гравцями кожного дня, тому наші клієнти залишились з нами.
Ми плануємо і далі підтримувати все, що пов’язане з нашою державою. Потрібно бути чуйними, відкритими одне до одного як у бізнесі, так і в особистому житті. Кожен переживає досвід війни по-своєму, й це важливо враховувати. Співробітники, партнери – зараз ми всі один великий організм. Віримо, що цей процес об’єднання та синергії всієї країни приведе нас до успіху.
Потрібно продовжувати благодійні ініціативи та привертати більше уваги до них. Наразі ми допомагаємо боронити нашу державу, і вже згодом будемо її відбудовувати та трансформувати. Разом із цим оновлюватиметься як наша компанія, так і весь геймінг. У нашої індустрії великі перспективи в Україні майбутнього.
З офісу на фронт: як молоді ІТ-спеціалісти воюють в ЗСУ
Владислав – один із працівників Joker, який проходив строкову службу, а з початком війни добровільно пішов захищати державу. Боєць розповів про власну мотивацію та плани після перемоги.
Чи легко було ухвалити рішення стати на захист держави?
Майже не замислювався над цим. На момент початку війни я був у запасі й лише два місяці як демобілізований, але одразу пішов у військкомат. Якби не взяли до лав Збройних сил України, точно вів би інформаційну війну на всіх можливих фронтах.
Раніше я вже відслужив півтора року на строковій службі й не планував поновлювати контракт. У мирний час можу зробити для України більше як цивільний, аніж військовий.
Що є вашою мотивацією? Як підтримує вас команда?
Мотивує моя сімʼя та близькі друзі, з ними щодня тримаю звʼязок. Команда підтримує мене морально та за потреби фінансово – за це я дуже вдячний їм.
Особисте відкриття війни?
Здивувала реальність того, як сильно всіх обʼєднує спільний ворог. Люди з різних прошарків суспільства, з різними інтересами – всі обʼєднались в одну команду, в єдину Україну. Зараз кожен працює над власним внеском у спільну перемогу, незважаючи ні на які складнощі. Люди діляться останнім з тим, в кого нічого немає, – це надзвичайно надихає.
Знаємо, що тебе було поранено. Якщо маєш сили, розкажи про це
На початку березня на фронті я отримав контузію з розривом барабанної перетинки. Після госпіталізації переніс ще дві успішні операції, тому процес загоєння відбувся досить швидко. Наразі все добре – вже повернувся до лав ЗСУ. Разом із бойовими побратимами продовжуємо захищати рідне.
Які плани після перемоги?
Для початку – допоможу своїм рідним, які втратили свій дах над головою. Далі планую продовжувати життя – вступити на магістратуру та продовжити саморозвиток.
Вы нашли ошибку или неточность?
Оставьте отзыв для редакции. Мы учтем ваши замечания как можно скорее.