За оцінкою Асоціації сонячної енергетики України, у 2025 році в Україні було побудовано близько 1,5 ГВт сонячних електростанцій, у 2026-му очікується введення ще приблизно 1,5 ГВт нових потужностей (для порівняння: у 2024-му цей показник становив близько 800 МВт)
Йдеться як про промислові СЕС, які допомагають бізнесу покривати власне споживання електроенергії, так і про домашні сонячні станції.
Бізнес продовжує інвестувати у власну генерацію, щоб зменшити залежність від енергетичних ризиків. Водночас дедалі актуальнішим стає питання економічної ефективності таких інвестицій.
Як перетворити власну генерацію на інструмент заощадження та за який час вона окупиться?
Про це Сергій Коваленко, CEO YASNO, одного з найбільших постачальників енергетичних рішень, розповів на форумі «Енергія бізнесу» від Forbes Ukraine, що відбувся 14 жовтня. Ділимося основними тезами його виступу.
Динаміка цін на електроенергію
Ціни на електроенергію в Україні поки нижчі, ніж у сусідніх країнах ЄС, однак у міру інтеграції до європейського енергоринку вони можуть поступово зростати. За даними аналітичного центру Ember, що досліджує енергетичний сектор, у вересні 2026 року середня оптова ціна електроенергії в Україні становила близько €120 за МВт·год, у Польщі – €150, а в Румунії та Угорщині – €176–179.
На подальшу динаміку цін впливатимуть кілька чинників:
- Перший – інтеграція з європейським енергоринком, а саме – об’єднання короткострокових ринків електроенергії України та ЄС. Це посилить конкуренцію й відкриє нові можливості для бізнесу, але водночас ціни в Україні сильніше залежатимуть від ситуації на сусідніх ринках.
- Другий – зростання попиту. Розвиток штучного інтелекту потребує дедалі більше дата-центрів, а отже, й електроенергії. Додатково споживання зростає разом із добробутом населення. Що вищий попит за незмінної пропозиції, то сильніший тиск на ціни.
- Третій – стан енергетичної інфраструктури. Російські атаки пошкоджують як великі, так і малі електростанції, а також мережі. Це обмежує доступну пропозицію електроенергії та посилює цінові коливання. Для бізнесу з великим обсягом споживання навіть відносно невеликі зміни ціни можуть впливати на витрати. Тому під час інвестицій у власну генерацію важливо враховувати можливі зміни на ринку в майбутньому.
Від генератора до енергонезалежності
Бізнес, який інвестує у власну генерацію, умовно можна поділити на дві групи.
Перша – великі енергетичні компанії, для яких генерація є профільним бізнесом. Вони вкладають кошти у нові електростанції та BESS – промислові системи накопичення енергії. Наприклад, ДТЕК інвестував у цей напрям €2,4 млрд, понад 90% цієї суми спрямували на будівництво нової генерації та накопичувачів.
Друга група – компанії, які раніше не працювали в енергетиці, але через ризики відключень почали інвестувати у власну генерацію.
Змінюється і сама логіка інвестицій. Спочатку компанії встановлювали генератори, щоб пережити зиму. Але таке рішення не забезпечує економічної ефективності протягом року. Тому бізнес переходить до комплексного підходу: влітку використовує сонячні електростанції, щоб майже до нуля скоротити закупівлі електроенергії з мережі, а взимку за потреби залучає генератори. У результаті середня вартість електроенергії може бути нижчою.
За нашими оцінками, близько 30% середніх і великих компаній уже інвестували у власну енергетику й продовжують нарощувати потужності. Ще третина зробила перші кроки, але поки не досягла достатнього рівня енергонезалежності. А деякі компанії заходять ще далі – починають розглядати енергетику як окремий напрям бізнесу, який може приносити дохід.
Сергій Коваленко, CEO YASNO. Фото: Сергій Пірієв
Як бізнес заробляє на власній енергетиці
Економічний ефект власної генерації та накопичувачів залежить від масштабу споживання, різниці цін на електроенергію та моделі фінансування.
Наприклад, великий виробник будівельних матеріалів споживає близько 150 ГВт·год електроенергії на рік. Щоб знизити енергетичні ризики й витрати без відволікання коштів від основного бізнесу, YASNO запропонував встановити систему накопичення енергії потужністю 5 МВт і ємністю 15 МВт·год.
Система працює за принципом енергетичного арбітражу: накопичує електроенергію, коли вона дешевша, і використовує її в години високих цін. За капітальних витрат близько 112 млн грн потенційний економічний ефект оцінюють у 42 млн грн на рік. Такі показники стали можливими завдяки здешевленню обладнання та коливанням цін на ринку «на добу наперед», де електроенергію купують і продають для постачання наступного дня.
Інший приклад – господарство зі споживанням 20 000–25 000 кВт·год на місяць отримало сонячну електростанцію потужністю 350 кВт і накопичувач ємністю 215 кВт·год та потужністю 108 кВт. Система енергоменеджменту узгоджує споживання із сонячною генерацією, враховує ціни на різних сегментах ринку й допомагає зменшувати витрати. Влітку надлишок виробленої електроенергії господарство продає YASNO за моделлю активного споживача. За нашими оцінками, проєкт може окупитися в горизонті кількох років, а рентабельність інвестицій (ROI) – перевищити 30%.
«Мозок» для енергосистеми
Встановити сонячну електростанцію чи накопичувач – лише частина інвестиції. Щоб обладнання працювало максимально ефективно, у YASNO розробили власну систему управління енергією (EMS, Energy Management System) і контролер для неї.
Система виконує чотири завдання: знижує витрати на електроенергію, зменшує ризик помилок, підвищує ефективність використання обладнання та створює додатковий дохід.
Ключова перевага YASNO – масштаб трейдингу, тобто купівлі й продажу електроенергії на ринку.
Сергій Коваленко CEO YASNO
Завдяки цьому компанія забезпечує клієнтам дохід у розмірі 9,8 грн на добу на кожну кВт·год ємності накопичувача.
Цей результат підтверджено за останні шість місяців завдяки внутрішньому арбітражу – заряджанню накопичувача за нижчих цін і використанню електроенергії в дорожчі години.
Енергія як послуга
Електроенергія більше не просто товар, який купують і продають. Постачальники переходять до моделі Energy-as-a-Service – комплексних рішень, що охоплюють постачання, власну генерацію, фінансування та управління енергетичними активами клієнта.
Тому YASNO розробляє індивідуальні енергетичні рішення для бізнесу: проєктує, будує під ключ сонячні електростанції та BESS і налаштовує оптимальні стратегії їхньої роботи.
Окремий напрям – фінансування. Якщо компанія не хоче вкладати власний капітал, YASNO може профінансувати будівництво сонячної станції чи накопичувача. Підприємство починає економити на електроенергії, а після повернення інвестицій обладнання переходить у його власність.
Компанія також розвиває партнерські фінансові інструменти. Наразі YASNO завершує роботу над великим проєктом із залученням до €100 млн для будівництва енергетичних рішень для бізнесу по всій Україні.
Ключовий принцип – кожен проєкт має спиратися на зрозумілу економіку: обсяг інвестицій, прогнозовану економію, джерела доходу та строк окупності. Масштаби різні, але результат залежить від правильного підбору обладнання, ефективного управління та фінансової моделі, адаптованої до можливостей бізнесу.
