Прослухати матеріал
08:05 хвилинНавколо фабрик із Китаю є водночас захоплення масштабами та нарікання на якість продукції. Четверо українських підприємців розповіли Forbes, як насправді працюють китайські виробництва, які з практик українці вже перенесли на власний бізнес і чому дзеркально копіювати Китай немає сенсу
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
Китайські фабрики асоціюються з роботизацією, дешевою робочою силою та швидкістю, з якою складно конкурувати. Українські підприємці їдуть туди шукати нове обладнання, постачальників і виробничі практики, які можна перенести на власні підприємства. Але побачене не завжди відповідає цьому образу.
На частині китайських фабрик обладнання простіше, ніж на сучасних українських виробництвах, а цифровізації майже немає, зазначає Владислав Лісовський, засновник меблевого бренду Tivoli. Водночас заводи можуть випускати десятки тисяч однакових виробів, а потрібні комплектуючі, інженери й обладнання знаходяться в одному виробничому кластері, каже директор зі стратегічного розвитку компанії «Дверна екосистема» Сергій Панченко.
