Уряд вніс до Ради шостий воєнний бюджет. Закладені видатки знову рекордні – понад 8 трлн грн, тоді як власні ресурси держави – близько 3,7 трлн грн. Розрив у 4,3 трлн грн уряд планує закрити міжнародною допомогою. Із необхідних $52,6 млрд (близько 2,3 трлн грн) партнери наразі підтвердили лише $20 млрд (864 млрд грн). Нові видатки на підтримку бізнесу уряд пропонує профінансувати за рахунок підвищення ПДВ та акцизів, але це рішення ще має схвалити парламент. Яким буде бюджет на наступний рік? Аналізує голова бюджетного комітету Ради Роксолана Підласа
Новий журнал Forbes Ukraine – у продажу з безкоштовною доставкою
Четвертий номер Forbes Ukraine у 2026 році – про людей і бізнеси, які вже сьогодні визначають майбутнє країни. Усередині – «30 до 30», 15 перспективних ветеранських компаній, 20 франшиз із потенціалом зростання, Говард Баффет і $1,4 млрд допомоги Україні, ціна війни для бізнесу та українське мистецтво воєнного часу.
Уряд вніс до парламенту проєкт державного бюджету на 2027 рік. Це шостий бюджет в умовах повномасштабної війни, і він знову більший за попередній. Загальний обсяг витрат держави у 2027-му – видатки, надання кредитів і погашення боргу – перевищить 8 трлн грн. Це вчетверо більше, ніж до повномасштабного вторгнення. За ці роки значно подорожчала і сама війна. Нині вона обходиться державі приблизно у $190 млн на день проти $116 млн у 2022-му.
Власні ресурси держави – доходи без урахування грантів, а також надходження від ОВДП і приватизації – 3,7 трлн грн. Таким чином, розрив між потребами та власними ресурсами становить близько 4,3 трлн грн. Уряд планує покрити його за рахунок міжнародної допомоги.
Що уряд заклав у бюджет на 2027 рік?
На що витрачатимемо
Власне видатки бюджету складуть 7,3 трлн грн. Безпека та оборона були й залишаються головною статтею – 4,9 трлн грн, або дві третини усіх видатків. Це майже на 12% більше, ніж затверджено на 2026 рік червневими змінами до бюджету, зростання передбачене переважно на грошове забезпечення військовослужбовців.
Структура оборонних видатків має свою особливість. Понад третину, 1,7 трлн грн, становлять цільові європейські кошти на озброєння та військову техніку. Вони обліковуються у спеціальному фонді, але можуть надходити і в натуральній формі.
У складі видатків на безпеку та оборону майже половина іде на озброєння та військову техніку (2,3 трлн грн), понад третина – грошове забезпечення військових (1,8 трлн грн).
Збережено і збільшено «оборонний резерв» – кошти для оперативного реагування на потреби Сил оборони. Його обсяг – 264,9 млрд грн, з яких 200 млрд грн – за загальним фондом. Решта 64,9 млрд грн – це очікувані доходи від «детінізації», тобто перевищення планових надходжень митниці. Такі самі очікування закладено і в бюджет 2026-го, і цього року отримати ці кошти виглядає малоймовірним. Можливо, в наступному «план детінізації» вдасться виконати.
Розсилка Forbes AI: штучний інтелект очима тих, хто ризикує грошима
Найбільші невійськові статті – традиційні, і всі, крім обслуговування боргу, зростають:
- соціальний захист – 540,3 млрд грн (+72,6 млрд грн до 2026 року);
- обслуговування державного боргу – 474,1 млрд грн (−39,1 млрд грн);
- освіта – 328,5 млрд грн (+50,8 млрд грн);
- медицина – 292,5 млрд грн (+35 млрд грн);
- громади й енергетика – 133,6 млрд грн, сюди входять, зокрема: плани стійкості регіонів, додаткова дотація громадам, які постраждали від війни, компенсація різниці в тарифах та Державний фонд регіонального розвитку.
Нова ініціатива уряду – 67 млрд грн на підтримку бізнесу, який постраждав від агресії Росії. Йдеться про компенсацію знищеного чи пошкодженого майна, страхових премій за договорами страхування від воєнних ризиків і збільшення капіталу державних фінансових установ.
Джерелом цих грошей має стати підвищення податків. За оцінками уряду, 58,7 млрд грн має дати збільшення ставки ПДВ на 1 відсотковий пункт, ще 8,3 млрд грн – підвищення ставки акцизу на пальне. Втім, такі ідеї спершу повинен підтримати парламент, що мені видається малоймовірним.
Програма «5-7-9%» отримає 19 млрд грн, на 1 млрд грн більше, ніж цього року. Ще 10 млрд грн уряд зможе додати понадплановим випуском ОВДП, але для цього також потрібні зміни до законодавства.
Уряд пропонує підвищити ПДВ та акциз на пальне, однак остаточне рішення залежатиме від голосування у Верховній Раді. Фото Getty Images
Звідки гроші
Джерел покриття витрат, як і щороку, чотири – власні доходи, приватизація, внутрішні запозичення і міжнародна допомога.
Власні доходи без грантів – 3,2 трлн грн, на 265,9 млрд грн більше, ніж у 2026 році. Приріст дають насамперед ПДВ (+167,2 млрд грн), ПДФО (+106 млрд грн) та акцизи (+48,7 млрд грн). Зростання ПДФО пояснюється просто – це податок із грошового забезпечення військових, яке збільшується. Зростання ПДВ і акцизів – у тому числі потенційним підвищенням ставок, про яке я згадувала вище.
НБУ цього разу допоможе бюджету менше. Бюджет отримає лише 48,7 млрд грн – утричі менше за рекордні 146,1 млрд грн, зараховані до доходів у 2026 році.
Друге джерело – внутрішні запозичення. Мінфін планує залучити ОВДП на 544,4 млрд грн, майже на 125 млрд грн більше, ніж у 2026 році. Для порівняння, за вісім місяців цього року від розміщення ОВДП на фінансування бюджету спрямовано 332 млрд грн при плані 235 млрд грн.
Третє джерело – міжнародна допомога, і тут поки найбільше невизначеності. Потреба для проведення обов’язкових видатків – $52,6 млрд. Партнери підтвердили лише $20 млрд. Непокритими залишаються $32,6 млрд, або 1,5 трлн грн за розрахунковим курсом. Для розуміння масштабу, це більше, ніж видатки на соціальний захист, освіту і медицину разом.
Потреба в міжнародній допомозі на наступний рік становить $52,6 млрд. Партнери підтвердили лише $20 млрд Фото Getty Images
Що зʼявляється нового
Перша новація – уряд пропонує частково відновити Державний дорожній фонд. До нього спрямовуватимуть 25% акцизів і ввізного мита на пальне та транспортні засоби, плату за проїзд і частину штрафів – загалом 52,8 млрд грн. Із них 34,2 млрд грн підуть на дороги загального користування, а 8,5 млрд грн – на дороги загального користування місцевого значення, комунальні дороги і вулиці, решта – на погашення попередніх боргів.
Друга стосується оборони. На озброєння та військову техніку для ЗСУ пропонується спрямовувати:
- кошти, стягнуті в дохід держави у справах БЕБ, НАБУ і ДБР, а також Держаудитслужби;
- надходження від управління активами АРМА;
- штрафи Держаудитслужби й Антимонопольного комітету;
- відшкодування за несвоєчасну сплату податків, плату за дозволи на експорт товарів військового призначення та подвійного використання (норма аналогічна законопроєкту №15400, який у вівторок парламент провалив, хоча за оцінками Міноборони, очікувані надходження від нього перевищують 40 млрд грн).
Залишки Фонду на випадок безробіття – 5 млрд грн – пропонується спрямовувати лише на пенсії. У минулі роки ці кошти йшли на «кешбек» та інші програми підтримки бізнесу.
На закупівлю пасажирських вагонів планується спрямувати половину тієї частини податку на прибуток банків (крім державних), яка зараховується до місцевих бюджетів.
Крім цього, уряд хоче зобов’язати Київ відшкодувати державі 332 млн грн – частину зовнішнього боргу міста, який держава взяла на себе у 2015 році.
Після представлення проєкту в Раді народні депутати подають поправки до 1 жовтня, далі Бюджетний комітет готує його до розгляду в першому читанні. Перше читання очікується наприкінці жовтня.
