Категорія: Контриб'ютори
Дата: 20 липня

Не актив, а точка ризику. Як бізнесу перебудувати логістику, щоб захиститись від атак РФ

Віта Мірошниченко

Контриб’юторка Forbes

4 хв читання

РФ прицільно вибиває українську логістику. Лише від початку року – щонайменше 25 випадків пошкодження або знищення складської та логістичної інфраструктури. Під ударом опиняються не лише окремі будівлі, а вузли, через які проходять товарні залишки, важливі документи. Як бізнесу бути готовим до найгіршого? Пояснює керівниця практики митного регулювання та міжнародної торгівлі PwC в Україні Віта Мірошниченко

Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4

Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість ~~2 400 грн~~. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.

Купити

Атака на склад Denka Logistics у Чайках 2 липня 2026 року показала, як руйнування одного логістичного комплексу може одночасно зачепити кілька бізнесів. Адже серед клієнтів логістичних компаній, за даними Асоціації ритейлерів, такі відомі бренди, як Intertop Ukraine і MTI Hi-Tech Distribution до BookChef, OKWINE та інші.

Тоді ж Moyo повідомила про втрату єдиного складу з усім асортиментом товарів, а на тій самій території були розташовані складські приміщення холдингу ERC. Інший масштабний приклад – знищення логістичного центру АТБ у Дніпрі, який забезпечував понад 300 магазинів.

Останній удар 19 липня знищив один з найбільших логістичних комплексів Amtel. За попередньою інформацією, удар повністю зруйнував складський комплекс площею понад 100 000 кв. м, від якого залежали бізнеси WOG, goodwine, Winetime та десятки інших.

Ці кейси демонструють головний висновок: найбільший склад часто є не найбільшою перевагою, а найбільшою концентрацією ризику. Якщо в одній локації зосереджені весь товар, ключові документи, облікові дані та операційна команда, удар по складу перетворюється на удар по всій бізнес-моделі.

Як бізнесу застрахуватись від ризику втратити все через знищення складу та до чого бути готовими, якщо приліт пошкодив вашу інфраструктуру?

Антикризова логістична архітектура

Практична відповідь на нову реальність – не просто мати більше складів, а розрахувати допустиму концентрацію ризику.

Бізнесу варто визначити, яку частку запасів, виручки, критичних SKU і клієнтських замовлень він готовий втратити в одній точці без зупинки операцій. Від цієї межі будується карта розміщення товарів, резервних маршрутів і розподілу відповідальності між власними складами та 3PL-партнерами.

3PL у воєнних умовах – це вже не аутсорсинг складських операцій, а інструмент зниження залежності від окремих обʼєктів. Але він працює лише тоді, коли компанія не переносить концентрацію ризику зі свого складу на склад одного провайдера.

Глибша модель стійкості передбачає три речі: розподіл критичних товарів між кількома незалежними локаціями; попередньо погоджені SLA щодо відновлення після втрати складу; регулярний аудит того, де фактично зберігаються товари і чи не виникає прихована концентрація на одному майданчику.

Після руйнування складу бізнес зазвичай думає передусім про товар. Але другою втратою можуть стати документи: первинні, архіви, інвентаризаційні дані, митні декларації, сертифікати, договори, акти приймання-передачі та історія руху товарів. Без них складніше підтвердити збитки, відновити облік, заявити страхове відшкодування або довести позицію перед контрагентами.

Тому цифрове дублювання має бути не архівною функцією, а частиною плану безперервності. Компанії варто мати резервні копії документів поза основною локацією, матрицю відповідальних за відновлення, перелік критичних документів для податкових і митних цілей та продумати процес повідомлення про втрату документів. Важливо пам’ятати: наявність скан-копій не завжди знімає обов’язок відновити втрачені оригінали або електронні документи у встановленому порядку.

Удар РФ 19 липня міг повністю зруйнувати складський комплекс Amtel площею понад 100 000 кв. м

Перші кроки після прильоту

Після атаки компанія втрачає не лише товар. Вона входить у складний процес одночасного врегулювання з контрагентами, страховиками, податковими та митними органами. Форс-мажор у такій ситуації не є автоматичним звільненням від відповідальності: потрібно довести не факт війни, а вплив конкретної події на конкретне зобов’язання.

Тому перші години після інциденту мають працювати як регламент, а не імпровізація. Компанії варто заздалегідь визначити команду кризового реагування, порядок фото- та відеофіксації, інвентаризації, отримання документів від ДСНС, поліції, прокуратури, ТПП, комунікації з клієнтами й страховиками.

Критично важливо одразу відокремити повністю знищені товари, пошкоджені товари, залишки та відходи (для окремих митних режимів) – для кожної категорії можуть бути різні податкові, митні та договірні наслідки.

Якщо товари перебували під митним контролем – на митному складі, у режимі тимчасового зберігання чи переробки – звичайної інвентаризації недостатньо.

Перший крок – невідкладне письмове повідомлення митниці з ідентифікацією товарів, описом події та запитом на огляд. Акт митного органу після огляду стає підставою для припинення режиму щодо знищених товарів. Окремо варто подати заяви про зупинення строків зберігання або переробки, якщо їхнє дотримання стало неможливим.

Новий KPI – стійкість

Навіть застраховане майно не гарантує захисту: критичними залишаються ліміти, виключення, франшизи й час врегулювання.

Проведене дослідження ринку 3PL показує, що для визначення страхової суми оператори переважно використовують стандартні моделі. Найпоширеніший підхід, який використовує логістичний бізнес – розрахунок відсотка від оголошеної вартості вантажу, який становить 47% відповідей. Ще 23,5% використовують фіксований ліміт за інцидент або перевезення. Індивідуальні моделі – від дійсної вартості вантажу з лімітом за сертифікатом до покриття собівартості – трапляються значно рідше.

Тож страхування в договорі з 3PL варто читати не за принципом «є чи немає», а за принципом «що саме, на яку суму і за яким механізмом». Базу розрахунку страхової суми, максимальні ліміти, виключення для воєнних ризиків і відповідальність провайдера, коли покриття не спрацьовує, – все це має бути прямо зафіксовано в договорі.

Війна змінила критерії ефективності логістики. Вартість зберігання і швидкість доставки більше не єдині показники. Стійкість визначається контролем концентрації товарів, незалежними 3PL-партнерами, кризовими SLA, цифровими документами і зрозумілими страховими лімітами.

У новій реальності перевагу матиме не той, хто має найбільший склад, а той, хто найшвидше зафіксує втрати, юридично їх оформить – і відновить поставки.

Матеріали по темі