Книжковий ренесанс. Як видавництво Vivat бореться за майбутнє українських книжок

Наприкінці лютого команда харківського видавництва Vivat зіштовхнулась з усіма можливими викликами війни: обстріли, робота в підвалах, а згодом міграція величезного складу розміром понад 2000 кв. м на інший кінець країни. 

Попри все команда тримає зв’язок між собою та вважає своєю місією відродження українського книговидання. Як розповсюдження книг допомагає людям під час війни і чому попереду книжковий ренесанс – розповіла Forbes Юлія Орлова, генеральна директорка видавництва Vivat. 

«Книжки для нас – як діти, залишати їх під обстрілами було нестерпно»

У перші тижні війни ми, як і всі харків’яни, думали, як вижити, а не як працювати. Життя команди було на першому місці. Ми максимально трималися разом, а вже після першого шоку поступово почали відновлювати робочий процес. 

Працювати було важливо не стільки для стабільності бізнесу, як для ментальної рівноваги команди. Коли працюєш і маєш хоч якусь рутину, з’являється відчуття опори. Це був правильний крок, щоб зберегти психологічний стан своїх людей. 

Коли наші працівники опинились у відносній безпеці, постало питання порятунку книг. Книжки – як діти для мене, тому залишати їх під обстрілами було нестерпно. Десь за місяць війни стало зрозуміло, що потрібно переїжджати. Релокація бізнесу – це довготривалий і складний процес. Але завдяки друзям все ж вдалося знайти склад, а за допомогою логістичних партнерів – понад 20 вантажівок, якими ми вивезли книжки та обладнання. 

Багато замовлень перейшли онлайн, але війна сильно позначилась на спроможності видавати нові книги. Якщо раніше ми друкували по 50 нових книжок щомісяця, зараз цей показник знизився до 3–4 на місяць. Це вагомий спад, тому наразі ми активно шукаємо книгарні, друкарні в Києві та на заході країни, аби наростити темпи. Інший виклик – доставлення онлайн-замовлень.

Логістика – кровоносна система для бізнесу й економіки

Переміщення вплинули на нашу можливість вчасно і швидко доставляти замовлення. Харків – видавнича столиця України, й усі великі друкарні та видавництва сконцентровано саме тут. Попри релокацію у місті залишилась велика частина наших книжок. 

Постає проблема децентралізації: як вчасно доставити замовлення, якщо одна книга в Рівному, а друга в Харкові? Зараз ми намагаємося адаптуватися і повернути попередні терміни та темпи доставки. 

Правильна логістика щодо цього стає рятівною ланкою, червоною ниткою між людьми, між бізнесом і покупцем. Нова пошта працює потужно та надає швидкість і точність, якої ми зараз потребуємо. Компанії вдалось налагодити швидкі терміни доставлення, і це відіграло велику роль у відновленні нашого бізнесу. 

Реінкарнація української книги. Що читають люди зараз?

На щастя, війна не відбила бажання читати. Інтерес є, люди купують книги, багато що вже розпродано. Ми не встигаємо відвантажувати всі замовлення та друкувати нові наклади у воєнний час. З’являються й нові автори. Світ змінився, і ми змінюємося, багато хто шукає себе в нових сферах: люди, які раніше не писали, мають потребу вилити пережите на папір, щось сказати світу. 

На початку війни ми відкрили безплатний доступ до електронних книжок. Це був наш вклад у культуру й у підтримку людей. Хотілось, щоб людям було що читати й на що відволіктись, і це спрацювало. Книг завантажили дуже багато, і зараз ми майже щодня ми підписуємо 1–2 нових контракти на продаж електронних книжок. 

Попит зростає та змінюється. Людей цікавлять актуальні постаті, історичний і культурний контекст подій. Наприклад, вже під час війни ми друкували новий наклад «Справи Василя Стуса» Вахтанга Кіпіані. Зараз готуємо до випуску книгу Бориса Джонсона «Фактор Черчилля». Джонсон – у центрі уваги, тому очікуємо, що потрібно буде друкувати додаткову партію. 

Зросли продажі дитячих книжок. Якщо у мирні часи ця категорія займала 50% усього попиту, то зараз частка дитячої літератури зросла до 70%. З інших категорій літератури популярні фентезі-книги, а от напрям бізнес-літератури просів. 

Ще спостереження: люди масово почали вивчати українську мову. Тому українська література зараз виконує подвійну функцію: розважає і навчає. Географічно попит ходить за потоком людей, тому на заході й у центрі країни продажі зросли. 

Книги в законі: як розвиватиметься книжковий бізнес

Нещодавно Верховною Радою запропоновано два важливих законопроєкти, які можуть стати фундаментом для подальшого успішного розвитку українського книговидавництва. 

• По-перше, держава заборонила імпорт книг з Росії та Білорусі, розповсюдження в Україні книжкових видань і творів авторів – громадян РФ. Чому це надзвичайно важливий і потрібний для нас закон?
• Російський «завіз» займав величезну частину ринку. Vivat є великим гравцем, ми входимо в трійку найбільших видавництв України, але навіть ми не могли конкурувати з таким потоком російської літератури. Якщо за рік наше видання отримувало близько 400 ліцензій, то російським видавництвам надавалось право завозити понад 15 000 найменувань щорічно.
• Тепер усе зміниться: по-перше, люди хочуть читати українською, по друге – не буде напливу російськомовних книжок. Для нас це дуже великий поштовх, початок книжкового ренесансу. 
• Друге допоміжне нововведення – підтримка державою книговидавничих бізнесів. У нашому бізнесі 80–90% загальних витрат – оренда приміщень. Тут книгарням важко конкурувати з великими ритейлерами, тому книжкових магазинів у нас набагато менше у порівнянні з країнами ЄС.
• Нині вийшов законопроєкт, що передбачає надання держсубсидії у розмірі до 20% доходу бізнесу на відшкодування орендної плати. Окрім економії та стимуляції бізнесу це спонукає ринок до прозорості й відкритої звітності.
• Також у межах підтримки книговидавництва держава видаватиме сертифікати для закупівлі дитячих книжок. Це не лише допоможе видавництвам, а й підштовхуватиме дітей читати, а видавництва – займатись своєю нацією й освітою дітей. Нововведення нададуть поштовху нашій культурі та книжковій індустрії. 

Теперішнє і майбутнє Vivat

Головний виклик цього часу для нас не пов’язаний із бізнес-складовими. Найважче – не бачитись з колегами та переживати за кожного. Звісно, пандемія підготувала нас до віддаленого режиму, але тоді ізоляція відчувалась не так жорстко. 

Наша команда щиро любила ходити в офіс. Брак спілкування відчутний: дуже не вистачає один одного. Крім того, ми всі з Харкова, складно зберігати робочий настрій, коли твоє місто обстрілюють щодня. 

Книжки мають вироблятися в любові. Важко працювати над дитячими книгами про світло і добро, коли за вікном інша реальність. Раніше таких викликів ми не мали, але слід бути сильними й це пережити. Попереду в нас ще багато важливої роботи для країни.

Попередній слайд

Наступний слайд