Категорія
Компанії
Дата

Юрій Вітренко і Андрій Коболєв були друзями та разом витягали «Нафтогаз» із чорної діри. Тепер вони публічні вороги. Чому так вийшло

3 хв читання

У чому суть розбіжностей між головою «Нафтогазу» Андрієм Коболєвим і в.о. міністра енергетики Юрієм Вітренком

Андрій Коболєв і Юрій Вітренко. /УНІАН

Андрій Коболєв і Юрій Вітренко. Фото УНІАН

«Негайно розглянути питання зміни керівництва» і розпустити раду директорів «Нафтогазу» запропонував прем'єр-міністру виконуючий обов'язки міністра енергетики Юрій Вітренко в листі від 12 лютого.

«Нафтогаз» – найбільший державний енергохолдинг, який виплатив у 2020 році 141,5 млрд грн податків і дивідендів. Це 13% доходів держбюджету. Його «дочки» виробляють 75% природного газу, 62% нафти і газового конденсату, що видобуваються в Україні.

Вітренко – один з тих, хто доклав руку до перетворення «Нафтогазу» із чорної діри бюджету на більш-менш нормальну компанію. Чому він тепер спалює все, чому поклонявся?

Голова правління «Нафтогазу» Андрій Коболєв, 42, і Вітренко, 44, знайомі тисячу років. На початку 2000-х разом працювали у PricewaterhouseCoopers, потім консультували «Нафтогаз» щодо питань реструктуризації боргів. У 2010-му Вітренко створив інвесткомпанію AYA Capital, куди запросив і Коболєва. Після Революції гідності Коболєв несподівано очолив «Нафтогаз» і взяв із собою Вітренка, який зайняв посаду виконавчого директора.

Майже чотири роки друзі були не розлий вода. Одні і ті ж тези про реформу компанії, спільні фотки з відпочинку на гірськолижних курортах. Навіть перший транш премії за перемогу над «Газпромом» розділили по-братськи – $7,9 млн Коболєву, $6 млн – Вітренку.

Ідилія закінчилася у листопаді 2018 року. Коболєв призначив керівником газового дивізіону «Нафтогазу» засновника трейдингової компанії ERU Trading і свого давнього партнера по грі в покер – Андрія Фаворова. Вітренко був категорично проти: він досі називає Фаворова «пройдисвітом».

Що штовхнуло Коболєва до такого кроку? З бесід із колишніми друзями складається така картина. Коболєв втомився від зарозумілості товариша, який вважав себе старшим не тільки за віком, а й інтелектуально. Вітренко і собі все більше обтяжувався роллю офіційно «другого».

Після призначення Фаворова конфлікт між колишніми друзями то жеврів, то розгорявся. Вітренко критикував політику компанії і вибудовував відносини з командою нового президента. Наприклад, взимку 2019 року на найважливіші переговори в Парижі між Володимиром Путіним і Володимиром Зеленським по новому контракту з «Газпромом» відправився саме Вітренко, а не Коболєв. Але в підсумку голова «Нафтогазу» встояв, і в липні 2020-го Вітренко залишився без роботи.

Втім, ненадовго. У грудні 2020 року Кабмін призначив його в.о. міністра енергетики. Вітренко заручився підтримкою президента, правда, поки «Слуги народу» двічі провалили його кандидатуру в парламенті. Незважаючи на це новий в.о. почав енергійно хитати крісло під колишнім другом. Серед його ініціатив – передача «Нафтогазу» до сфери підпорядкування Міненерго, адміністративне зниження цін на газ для населення, і нарешті, він прямо запропонував звільнити Коболєва і його заступників та замінити наглядову раду компанії, де представники держави займають два місця, а незалежні директори – три.

До розриву відносин і Коболєв, і Вітренко завжди виступали проти втручання уряду в роботу холдингу. Вітренко переглянув свої погляди? «Заміна членів наглядової ради і відкритий конкурс на керівника – це не втручання у роботу компанії, а обов'язок органу управління», – прокоментував ситуацію Вітренко у бесіді з Forbes. За його словами, наведення порядку в «Нафтогазі» для нього – «справа принципу», а не особистої помсти.

Що не в порядку з «Нафтогазом» за версією Вітренка? У нього три аргументи. «Нафтогаз» знову, як і до революції, несе багатомільярдні збитки, не пускає до себе державних аудиторів і планує знизити видобуток газу.

Наскільки ці претензії обґрунтовані? У «Нафтогазу» є докази на свій захист за всіма трьома пунктами.

Збитки, показані компанією за підсумками трьох кварталів 2020 року (17 млрд грн), запрограмовані ідеологією реформування газового ринку, яку колись енергійно відстоювали і Коболєв, і Вітренко. У 2020-му «Нафтогаз» втратив одне з головних джерел доходу – платежі «Газпрому» за транзит, які принесли йому в 2019 році $2,72 млрд. Тепер ці гроші отримує виділений з компанії оператор магістральних трубопроводів. Інша причина збитків – падіння цін на енергоносії, від якого постраждали енергетичні компанії по всьому світу, і необхідність формувати резерви під заборгованість споживачів, неакуратність яких зумовлена українською специфікою.

Аудит «Нафтогазу» здійснюють компанії «великої четвірки», говорить директорка компанії з GR Альона Осмоловська. Що змістовного до них можуть додати аудитори-чиновники?

Відповідальність за зниження видобутку газу теж лежить не тільки на Коболєві. Після провалу в 2018 році програми форсованого нарощування видобутку газу компанія проголосила своєю метою пошук нових запасів. Головні родовища видобуваючої «дочки» «Нафтогазу» – «Укргазвидобування» – виснажені більш ніж на 80%. Не додало стимулів для інвестицій у видобуток і зниження європейських цін на газ у 2018–2019 роках. Як казав на парламентських слуханнях у 2016 році виконавчий директор «Нафтогазу» Юрій Вітренко: «Хоча ми розуміємо важливість нарощування власного видобутку, ніхто не збирається робити це у нерентабельний спосіб».

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Попередній слайд
Наступний слайд