Корпоративні ігри чи «термометри для психіки». Українські компанії інтегрують наукові методи у робочу рутину. Як це впливає на результативність команд

«Більше він нічого не міг сказати. Заплющив очі, роззявив рота, витягнув ноги і, здригнувшись востаннє, повис непорушно», – доктор філософських наук Олександр Філоненко читає уривок із казки «Пригоди Піноккіо» Карло Коллоді. «Ми всі потребуємо людяності, проте не завжди розуміємо, звідки вона береться», – розшифровує він ідею книги зі сцени Київського академічного театру на Печерську.

У залі – команда IT‐компанії Infopulse. Щойно вона переглянула виставу «Піноккіо, або Історія про те, як стати людиною» – фінальну із серії спектаклів, що розробила для компанії організаційна психологиня Катерина Ясько. «Було більше охочих, ніж театр міг умістити», – каже співзасновник та СЕО Infopulse Андрій Анісімов.

Ідея корпоративних відвідин театру народилась у Ясько на початку повномасштабного вторгнення. Зараз для неї це один із основних інструментів роботи з компаніями. «Через мистецтво можна досягти кращих результатів для налагодження довіри й ефективної співпраці, аніж за рахунок більш традиційних практик», – певна психологиня.

Співробітники обговорюють виставу між собою, з акторами та експертами, Ясько модерує. «Вони бачать те ж саме, але осмислюють по‐різному, – пояснює вона. – Це посилює довіру, прийняття різноманітності і переноситься у робочий контекст».

Компанії залучають науковців із різних сфер, аби поліпшити роботу з командами. Біологи, філософи, психологи допомагають протидіяти виснаженню, вдосконалити наймання, проводити стратсесії. «Наукові методи навчають дивитися на звичні речі під іншим кутом», – каже бізнес‐консультантка Юлія Плієва.