В'ячеслав Лисенко – бізнесмен із 30-річним стажем, акціонер компанії Meest China та член наглядової ради CEO Club Ukraine. Ми поговорили про те, як війна змінила сферу логістики, про відносини з партнерами в Китаї та мислення, яке допоможе будувати бізнес навіть у найскладніші часи.
Про компанію
Meest China – міжнародна поштово-логістична компанія з доставки посилок і вантажів з Китаю в Україну. Заснована у 2014 році. Компанія викуповує та доставляє товари з відомих китайських маркетплейсів – TaoBao, TMall, 1688 – для українських клієнтів.
Про зміни
До початку повномасштабної війни я мав розписані плани практично на весь рік. Було розуміння, в які місяці у мене заплановані відпустка, поїздки, навчання, тренінги та корпоративи. Планування – це запорука ефективності бізнесмена. Тим паче коли бізнесів багато. Як каже прислівʼя: «Немає нічого простішого, ніж бути зайнятим, і немає нічого складнішого, ніж бути ефективним».
Після 24 лютого будувати довгострокові плани майже неможливо. Можна максимум заглянути на тиждень-два вперед і точково позначити цілі та завдання. Це дуже змінило підхід у бізнесі та водночас навчило жити тут і зараз.
Перші два місяці я сфокусувався на волонтерстві. Це мене рятувало і надавало сенсу тому періоду. Перші 40 днів я просто жив у машині через постійні розʼїзди.
Я перебуваю у спільноті CEO Club. Ми дуже швидко організувалися та розподілили обовʼязки. На початку війни найпопулярніше слово було «бронежилет». Кожна людина в команді відповідала за свою частину роботи: збирання грошей, пошук бронежилетів, логістику, перевірку якості. Крім того, за перші півтора місяця CEO Club вдалося зібрати близько $30 млн на потреби фронту.
Підготовка до війни
Скільки не готуйся до війни, ти ніколи не будеш готовий на 100%. Але можна визначити, що тобі потрібно зробити в екстреному випадку. Тому що саме невідомість породжує страхи.
Ми запропонували кожному в нашій команді продумати план Б, зібрати тривожну валізку і більше не переживати щодо цього. Я до останнього вірив у здоровий глузд. 23 числа я мав відлітати за кордон, але здав квитки на літак. Вирішив, що якщо щось станеться, то я маю бути зі своїми командами в Україні.
Логістичний бізнес під час війни
Головним завданням топменеджменту в перші дні стала допомога в евакуації та підтримка співробітників. Кожна людина в нашій команді насамперед мала вирішити особисті завдання та забезпечити безпеку сімʼї.
Ми взяли інформаційну паузу на чотири дні, після чого 1 березня наша служба підтримки відновила роботу. А вже 14 березня ми повноцінно запустили бізнес – стартували перші відвантаження з Китаю вже під час війни. Ми стали першою компанією в Україні, яка відновила доставку з Китаю, і в перший місяць війни були єдиними, хто працював на цьому ринку доставки.
Перші кілька місяців наша команда працювала 24/7, налаштовуючи нову логістику. Звісно, такий режим виснажив людей. Щоб відновитись, ми проводили спеціальні тренінги, пропонували різну допомогу.
Ми стали першою компанією в Україні, яка відновила доставку з Китаю
Логістичний бізнес можна порівняти з великим конвеєром, який розпочинається за 8000 км у Китаї. У нас були налагоджені всі процеси, але війна все зламала. По-перше, ми зіштовхнулися із величезними проблемами всередині країни. По-друге, у нас цим конвеєром йшла велика кількість вантажів, які через зламану логістику десь накопичувалися і нас завалювало ними. Старі маршрути не працювали, все треба було перебудувати.
Раніше велика кількість вантажів надходила залізницею з Росії, авіавантажі прилітали до Борисполя. Після початку повномасштабної війни ми одразу ж зупинили постачання через територію РФ, хоча це був один із основних каналів доставки з Китаю до Європи, «шовковий шлях». Аналогічно було закрито і повітряний маршрут до Борисполя. Ми повністю змінили логістичні маршрути та почали відвантажувати вантажі морем та авіасполученням з точкою входу в Європу, після чого наземними каналами партії надходять до України.
Змінилась і географія наших складів. Якщо раніше ми могли дозволити собі склади, то в перший місяць ми розуміли, що Київ у зоні ризику. Ми зняли склад ближче до кордону та почали перебудовувати під нього логістику. У той момент у дорозі перебувало 60 000 посилок і вантажів і до кожного клієнта потрібно було зателефонувати та дізнатися, де він знаходиться, уточнити оновлену адресу доставки та готовність отримати посилку. Безумовно, дехто з клієнтів просили відкласти доставку і не були готові прийняти посилку.
У нашій команді на той час не було ніякої ієрархії – ми всі разом почали дзвонити. Це тривало майже два місяці. Ми також запитували, яка допомога потрібна людям, нагадували потрібні контакти. Багато хто з клієнтів був шокований тим, що на 11 день повномасштабної війни їм дзвонять і кажуть, що їхня посилка під контролем, що ми продовжуємо працювати і на нашу допомогу можна розраховувати. 60 000 людей відчули турботу і побачили, що ми віримо у майбутнє. Завдяки цій роботі багато наших клієнтів з малого та середнього бізнесу також повернулися до роботи.
Щодо відновлення обсягів доставки логістика – наслідок економіки. Якщо економіка зростає, то логісти мають більше роботи. Нам сильно далася взнаки військова еміграція, велика кількість клієнтів поїхала. Незважаючи на це ми працюємо стабільно і зберігаємо терміни доставки. Сьогодні ми працюємо над розширенням доставки на європейські країни. Для нас це можливість підтримати нашу українську частину бізнесу через європейські ринки, які не постраждали.
Основа успіху нашого бізнесу – команда. Ми разом проходили стреси вже неодноразово. Крім того, ми працюємо з Китаєм, а криза в Китаї – це «втрати» та «можливості». Кожен член команди у своєму підрозділі почав шукати нові можливості, щоб упоратися з викликами. Ми вважаємо, що робота – це наш фронт, бо війну виграє не лише армія, а й економіка.
60 000 людей відчули турботу і побачили, що ми віримо у майбутнє
Мислення для розвитку бізнесу
Все починається з форми мислення власника. Якщо людина перебуває у стані «все пропало», щодня читає лише погані новини, мислить негативно, це слід виправляти у першу чергу. Мені подобається історія про француза, який продавав дороге вино під час Великої депресії у Сполучених Штатах і заробив на цьому мільйони.
Секрет його успіху виявився простим: за його словами, коли він приїхав до Америки, то просто не вмів читати англійською і не знав про кризу. Так само варто чинити і в Україні: насамперед зайнятися мисленням і не припиняти шукати нових можливостей.
Відносини з китайськими партнерами
Після початку повномасштабної війни наші стосунки з китайськими партнерами змінилися. По-людськи вони співчувають нам і дуже переживають. У мене є партнери, які щотижня запитують, як я, моя сімʼя, чи все гаразд. Є така приказка: «Старий друг кращий за нових двох», тож у Китаї старий друг кращий за десяток нових. Відносини там складаються дуже довго, але якщо ви їх вибудували, це на все життя.
Як бізнесмени китайці, звичайно, хеджують свої ризики. Раніше з ними можна було домовитись на 70% оплати за фактом постачання або за тиждень до приходу до порту. З початком війни з огляду на всі військові ризики партнери перейшли на 100% передоплату. У виборі стабільності між своїм бізнесом і чужим вони завжди обирають свій.
З політичного погляду мене втішило, що Китай так і не підписав дружню угоду з Росією. Він став осторонь і керується швидше економічними вигодами, а не воєнними.
Особисті відкриття під час повномасштабної війни
Певні теорії завжди перевіряються випробуваннями. За часи війни я підтвердив деякі свої. Наприклад, що форма мислення сильніша, ніж будь-які зовнішні обставини. Якщо людина живе з вірою, вибирає дії навіть у складній ситуації, знаходить можливості, не впадає у відчай, бореться до кінця, тоді вона лідер.
Другим відкриттям для мене стала сміливість нашої команди. Кожен керівник і керівниця прикладали свій максимум для продовження роботи бізнесу. Багато хто залишився у Києві чи допомагав у інших містах. Без цих титанічних зусиль наших людей нам би не вдалось так швидко стати на ноги.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
