Від туманного минулого до бездимного майбутнього. Як розвивався тютюновий ринок України за роки незалежності

1990 рік. Журналіст Леонід Парфьонов у проєкті «Намєдні» так описує те, що пізніше назвуть «тютюновими бунтами»: «Виробництво тютюнового листа в СРСР скоротилося вдвічі, 5 млрд сигарет недопоставила Болгарія, а із 24 тютюнових фабрик на ремонт одночасно зупинилися 16. Бабки на вулицях продають підібрані недопалки: з підносів – по 5–10 копійок за штуку й у банках – 2–3 рублі за пів літрову. Страйки – «дайте хоч по дві пачки в руки – тоді підемо працювати» – зупиняють заводи-фабрики й навіть жнива у колгоспах-радгоспах. Розлючені натовпи курців перекривають вулиці, перевертають автівки керівників, розгромлюють тютюнові кіоски. СРСР, маючи рекордний держборг, закуповує в США сигарет на 300 млн доларів – за такі гроші можна було переобладнати всю галузь».

Але державну тютюнову галузь переобладнати не встигли – через рік не залишилося не тільки галузі, а й самої держави. Народилися вільні, незалежні країни, приватний бізнес і саме поняття ринкової економіки.

Україною миттєво зацікавилися міжнародні корпорації. У 1992 році на ринок вийшли Coca-Cola і PepsiCo, роком пізніше відкрилося київське представництво Philip Morris International (PMI). Уже в 1994-му тютюновий гігант придбав стару фабрику в центрі Харкова.

«Тоді це було найменше і найефективніше виробництво PMI у світі, принаймні за кількістю виробленої продукції на квадратний метр», – згадує Олексій Ломейко, директор з впровадження програми виробництва майбутнього в PMI. Розширюватися в центрі міста було нікуди, тому питання про нові потужності постало дуже швидко, але, на жаль, було відкладене. Країна проходила період тотальної турбулентності, і було незрозуміло, що відбудеться завтра.

Перенести виробництво на порожній полігон за межами міста вдалося лише у 2006 році. Саме там компанія побудувала одну з найсучасніших фабрик у світі, яка сьогодні постачає продукцію у три десятки країн. Серед них – Грузія, Ізраїль, Південна Корея й навіть Японія. Загальна сума інвестицій PMI за роки роботи в Україні становить приблизно $700 млн.

Утім у Філіп Моррісі вважають, що найважливіші «інвестиції» були далеко не грошовими. «У 1994 році в Україні, молодій державі, майже ніхто не уявляв, як працюють передові міжнародні компанії. Як вибудовувати процеси, як розвивати потенціал людей – усе це було темним лісом для колишніх жителів радянської країни. Компанія інвестувала у своїх людей. Багато співробітників, які вже не повʼязані з Філіп Морріс, досі використовують знання і навички, що здобули в нас», – зазначає комерційний директор Філіп Морріс в Україні Костянтин Уваров.

Випускники українського Філіп Моррісу затребувані не лише на батьківщині. Тільки за внутрішньою програмою обміну талантами українці всередині PMI працюють у 50 країнах, займаючи посади найрізноманітніших рівнів аж до віцепрезидентів регіонів і керівників глобальних функцій.

Олексій Ломейко прийшов працювати на стару фабрику стажистом 26 років тому. Він встиг стати і віцепрезидентом глобальної PMI, і директором однієї з найбільш інноваційних фабрик компанії в Італії.

Середній стаж роботи у «Філіп Морріс Україна» становить 12 років, але багато хто працює тут із дня заснування. «За роки української історії відбувалося безліч різних речей, багато з яких були не дуже приємними. Компанія надавала нам можливість спокійно переживати періоди турбулентності, немов розкривала парасольку в негоду. Прогнозованість і стабільність дуже важливі для співробітників», – говорить керівник відділу охорони праці Філіп Морріс в Україні Михайло Шейнін, який прийшов працювати на фабрику 20 років тому.

Філіп Морріс став лідером українського тютюнового ринку в 2003 році. Якщо перерахувати всі податки, сплачені компанією за роки роботи в Україні за середньорічним курсом долара, вийде вражаюча сума — $12,3 млрд. Для порівняння: перший річний бюджет незалежної України за 1992 рік за середньорічним курсом становив усього $5,9 млрд. У 2020 році доходи держбюджету майже досягли $40 млрд.

Однак чим далі, тим більше почало зʼявлятися медичних даних про шкоду куріння для людського організму. Курців водночас кардинально менше не ставало, але компанії-виробники опинилися перед нелегким вибором: ігнорувати проблему або запропонувати рішення.

У 2009 році Philip Morris International відкрила інноваційний дослідний центр у Швейцарії. Єдиним завданням центру, де й зараз працюють 400 вчених з усього світу, стала розробка менш шкідливої альтернативи сигаретам, яку компанія могла б запропонувати своїм споживачам.

Через сім років Philip Morris заявила про плани повністю відмовитися від продажу сигарет. Компанія, витративши $8,1 млрд на розробку, створила свою альтернативу – систему для нагрівання тютюну IQOS. Зараз стіки для IQOS виробляють вісім фабрик PMI, але отримати додаткові інвестиції в їхнє виробництво може й харківська фабрика.

Питання нових виробничих ліній для фабрики критичне. Нині харківська фабрика працює на половину проєктної потужності. Головна причина – різке зростання цін на сигарети через незбалансовану податкову політику. Податки становлять до 70% вартості пачки сигарет і щороку зростають щонайменше на 20%. Ця вартість у перерахунку на середню зарплату в Україні становить приблизно 60 хвилин робочого часу. Для порівняння: у розвинених країнах, таких як США, Німеччина чи Британія, курець із середньою зарплатою заробить на пачку сигарет за 30 хвилин. Розрив між ціною сигарет і особистими доходами веде курців на чорний ринок. За попередніми даними, в тіні перебуває вже понад 15% усього тютюнового ринку України.

IQOS міг би стати альтернативою й тут, адже одна з головних функцій акцизу, основного податку на тютюнову продукцію, – стимулювання споживачів відмовитися від джерела шкоди. Системи для нагрівання тютюну, як і електронні сигарети, належать до групи нікотиновмісних товарів зі зниженим ризиком, а це означає, що й обкладатися повинні нижчим акцизом, ніж більш шкідливі сигарети. Однак український парламент вирішив інакше, з початку 2021 року повністю зрівнявши ставки акцизу на стіки для систем нагрівання тютюну із сигаретами. Тепер стрибки цін відбуваються й у цій категорії. З початку року ціна на стіки в роздробі зросла в середньому на 10 грн. Прогнозується й подальше зростання.

«Ми бачимо великий потенціал у бездимних продуктах. Так можна допомогти курцям, які в іншому випадку продовжили б курити, знизити ризики для здоровʼя. Можна боротися з підлітковим курінням – упродовж найближчих років ми плануємо обладнати всі наші бездимні продукти системою верифікації віку, яка сьогодні тестується в Новій Зеландії. Можна залучати інвестиції, нарощувати валютну виручку за рахунок експорту, боротися із контрабандою. Але для цього нам потрібна підтримка держави. Поки ж, на жаль, держава сприймає наших споживачів як дійну корову, не надто піклуючись про їхні інтереси», – зауважує генеральний директор Філіп Морріс в Україні Костас Сальварас.

Концепція бездимного майбутнього, що стала стратегічною метою Philip Morris International, знайшла підтримку в багатьох країнах. Так, у Британії МОЗ офіційно рекомендував лікарям радити пацієнтам-курцям, які не хочуть відмовлятися від нікотину, перейти на альтернативи. В Японії рекордними темпами падає споживання сигарет, а Управління із санітарного нагляду за якістю харчових продуктів і медикаментів США повідомило, що, за їхньою оцінкою, продажі IQOS як альтернативи для курців можуть принести істотну користь суспільному здоровʼю загалом.

Як розвиватиметься категорія бездимних продуктів в Україні – поки незрозуміло. Питання в тому, чи вдасться переконати в необхідності знижувати шкоду для свого здоровʼя 7 млн українських курців та український парламент, метою якого, в теорії, має бути турбота про кожного громадянина України.

Philip Morris у цифрах