Останні роки промислове поголів‘я великої рогатої худоби скорочувалося на 1-2%, воєнний 2022-ий перевиконає пʼятирічний план — кількість корів впаде на 8-10%. На окупованій території худоба помирала від обстрілів та її заради розваги розстрілювали російські військові. Чи загрожує стрімке зменшення поголівʼя продуктовій безпеці
Amazon інвестує мільярди доларів у ШІ, роботів та машинне навчання. Якими принципами й правилами керується компанія?
Дізнайтеся вже 22 листопада на Forbes Tech 2024. Купуйте квиток за посиланням!
Три ферми підприємства «Молоко Вітчизни» Федора Рошка розташовані у Сумській області, у Конотопі та селі Марʼїнка. Під російську окупацію ферми потрапили у перші дні війни. Рошка каже, що йому дуже пощастило: всі 172 працівники цілі, як і понад 7000 тварин. Але збитки бізнесу суттєві: виробництво молока впало з 85 тонн до 40 тонн на день, у грошах він недоотримав приблизно 15 млн грн. «Коли говоримо про втрати, то візуалізуємо щось матеріальне, – каже Рошка. – Мої збитки можна порівняти із втратою пʼяти тракторів».
З початку вторгнення в окупації побувало десять українських областей. Тут було сконцентровано 43% всього промислового поголівʼя великої рогатої худоби, і вироблялось 42% всього валу молока, розповідає аналітик Асоціації виробників молока Яна Лінецька. Наприкінці квітня в окупації залишається близько 16% промислового поголівʼя корів.
24 лютого працівники Рошки як і завжди надоїли близько 40 тонн молока, але ніхто із семи постійних клієнтів не приїхав по нього. Швидко почали шукати, кому це молоко віддати, згадує фермер. Молоко розвозили по лікарнях, волонтерам, бійцям тероборони. Коли ввечері доярки прийшли доїти корів почався обстріл Сум, які за 10 кілометрів від ферм. Рошка згадує, що хотів скасувати вечірнє доїння, але керівниця ферми Надія відмовилася, адже недоєним коровам буде боляче. І вона із вісьмома колегами під канонаду доїли тварин.
За перші три дні Рошка перебудував управління фермами і знайшов нових клієнтів. Він дав керівникам ферм більші повноваження, вони змогли приймати більшість рішень без погодження із головним офісом. Сам Рошка знайшов молокозавод у Лубнах Полтавської області, який погодився купувати 30 000 тонн молока в день. Але як вивозити молоко з окупованої російськими військовими території?
«Ми налагодили цілу систему», – каже фермер. Він їздив разом із помічниками околицями ферми та розвідував де є блокпости та техніка росіян, продзвонював всіх родичів та знайомих по маршруту молоковоза. Якщо все було «чисто», то машина виїжджала. «Водії цього заводу справжні герої», – каже підприємець.
Маршрути якими їздили Рошка та співробітники на роботу пролягали через дороги де могли бути росіяни. Одного разу фермер не побачив військовий «Тайфун» росіян і вискочив прямо на нього. «Я розвернувся і почав потихеньку їхати у протилежний бік, – згадує Рошка. – Аж коли почув лопотіння по асфальту і зрозумів що по мені стріляють». Фермер гнав пʼять кілометрів до українського блокпоста. «Був певен, що прострілили колеса, виявилося що мені здалося», – каже він. Свої відчуття у цей момент описує, як страх і лють.
У перший тиждень російські військові поводилися спокійно. Але коли виходили з області то стали мститися. «Вони їхали повз села та віялом розстрілювали хати, – згадує він. – Загинуло багато цивільних».
Після деокупації областей «Молоко Вітчизни» поновлює виробництво. Збільшили доїння до 50 000 тонн на добу. Поступово відновлюється логістика.
Корови України
Ферми, де були окупанти, мають різний рівень пошкодження, але більшість може відновлювати роботу, каже головний ветеринарний лікар Асоціації виробників молока Ігор Присяжнюк. За його словами вщент зруйновані чотири підприємства. На одній з ферм снаряд прилетів у корівник, тварини або загинули, або розбіглися. На іншій фермі росіяни заради розваги розстрілювали корів.
«Прибрати трупи тварин іноді неможливо, – розповідає він. – Бо вони лежать на замінованих полях. Зараз Нацполіція та ДСНС допомагають з цим питанням». Досі поміж коровʼячих туш, ходять живі тварини. Але екологічної катастрофи не буде, запевняє Присяжнюк. Корови загинули не від хвороби і їх можна просто поховати.
Ферми, які фізично не постраждали, але призупиняли роботу теж матимуть велике падіння продуктивності. Якщо корова не доїлася і перехворіла на мастит, то її потрібно лікувати майже рік і тоді можливо вона повернеться до продуктивності, пояснює Присяжнюк.
У 2021 році в Україні було 3,11 млн голів великої рогатої худоби. До кінця року чисельність може скоротитися в межах 8-10%, дає оцінку Асоціація виробників молока. Основні причини пʼятикратного прискорення скорочення під час війни — частина тварин загине через бойові дії, частина поголів’я через окупацію «випаде» з економіки України; в більш безпечних регіонах зростає собівартість, а ціни на молоко невисокі, через це господарства будуть скорочувати поголів’я, пояснює Лінецька.
Ассоціаця виробників молока оцінюють втрати виробництва молока в межах 19,5%. Причина – скорочення чисельності корів та об’ємів надоєного молока. Щоб повністю повернутись до довоєнних показників потрібно буде не менше пʼяти років та державна підтримка галузі, вважає Лінецька.
Зараз у засновника «Молока Вітчизни» Федіра Рошки проблеми з обіговими коштами. На початку війни переробники молока перестали платити борги і на початок березня переробники молока біли винні компанії 17 млн грн, але у квітні почали поступово розраховуватись. Рошка прогнозує, що вже в травні зможе знову платити заробітну платню у повному обсязі. Після перемоги фермер хоче повернутися до довоєнного плану побудувати нову ферму на 3000 голів.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
