Іран передав США нову ініціативу щодо мирного врегулювання. Вона передбачає відкриття Ормузької протоки, припинення бойових дій і продовження перемир’я на тривалий термін або досягнення остаточної угоди про завершення війни. Обговорення ядерної програми пропонується відкласти на пізніший етап. Про це 27 квітня пише Axios із посиланням на американського чиновника та ще два обізнані джерела.
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
Деталі
- Переговори фактично зайшли у глухий кут, а в керівництві Ірану немає єдності щодо можливих поступок у ядерній сфері. Запропонований підхід має обійти цю суперечливу тему й пришвидшити досягнення домовленостей.
- Водночас відкриття Ормузької протоки та припинення війни можуть послабити позиції президента США Дональда Трампа в подальших переговорах. Йдеться, зокрема, про ключові цілі Вашингтона: вивезення іранських запасів збагаченого урану – близько 450 кг матеріалу, збагаченого до 60% (для створення ядерної зброї потрібен рівень понад 90%) – а також повне припинення збагачення.
- За словами трьох американських чиновників, Трамп у понеділок планує провести нараду з питань Ірану за участю команди з національної безпеки та зовнішньої політики. Очікується, що обговорюватимуть ситуацію, яка зайшла в глухий кут, і подальші кроки.
- За інформацією джерел, у вихідні 26–27 квітня міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі повідомив посередникам із Пакистану, Єгипту, Туреччини та Катару, що в Тегерані немає узгодженої позиції щодо відповіді на вимоги США стосовно ядерної програми.
- Напередодні, 26 квітня, в інтерв’ю Fox News Трамп заявив, що схиляється до продовження морської блокади суден, які прямують до іранських портів або виходять із них, розраховуючи таким чином змусити Тегеран піти на поступки найближчими тижнями.
- На тлі цих новин акції зросли, а ціни на нафту скоригували частину підйому після повідомлення про те, що Іран запропонував США план відкриття Ормузької протоки. Це знизило побоювання, що спроби відновити мирні переговори зайшли в глухий кут. Про це повідомляють західні медіа.
- Фондові ринки. Зведений індекс MSCI Asia Pacific підскочив на 1,7%, а індекс ринків, що розвиваються, оновив історичний максимум після новин про ініціативу Ірану.
- Акції технологічного сектору в Азії зростали швидше за ринок: папери Taiwan Semiconductor Manufacturing Co. подорожчали на 6% і досягли рекордного рівня, як і регіональний індекс техсектору. Ф’ючерси на американські індекси вказують на продовження зростання після рекордного закриття у п’ятницю, а європейські акції можуть додати близько 0,3% на відкритті.
- Світові акції починають тиждень поблизу історичних максимумів: індекс S&P 500 зріс майже на 10% із кінця березня і може показати найкращий місячний результат із кінця 2020 року.
- Додаткову підтримку ринку надало завершення розслідування Мін’юсту США щодо ФРС, що посилило очікування можливого зниження ставок до кінця року.
- Сировинні ринки. Нафта Brent зменшила зростання до 1% – приблизно до $106,5 за барель, хоча раніше дорожчала на 2,5%. Потенційне відкриття Ормузької протоки означало б відновлення транзиту нафти й газу через ключовий маршрут Близького Сходу.
- Валюти та облігації. Індекс долара Bloomberg знизився на 0,1%. Дохідність 10-річних держоблігацій США зросла на два базисні пункти – до 4,32%, частково нівелювавши п’ятничне зниження.
- Аналітики зазначають, що ринки позитивно реагують на будь-які сигнали про можливу угоду, однак кожна нова новина має дедалі слабший ефект через втому інвесторів. Водночас фондові ринки зберігають схильність до зростання і не потребують значних стимулів для ралі.
Контекст
28 лютого зранку США разом з Ізраїлем завдали ударів по Ірану. Під час атак, за повідомленнями, загинув верховний лідер аятола Алі Хаменеї, а також значна частина військового керівництва країни – близько 40 високопосадовців. Дональд Трамп пригрозив повністю знищити іранську ракетну промисловість.
У відповідь Іран розпочав обстріли Ізраїлю та низки арабських країн. Через ескалацію конфлікту було зупинено рух танкерів через Ормузьку протоку – ключовий маршрут між Іраном і Оманом, яким проходить майже п’ята частина світового експорту нафти.
8 квітня сторони погодилися на двотижневе припинення вогню. Втім уже 13 квітня США оголосили морську блокаду іранських портів, вимагаючи повного відновлення судноплавства через Ормузьку протоку.
17 квітня про перемир’я також домовилися Ізраїль і Ліван, після чого Іран тимчасово розблокував протоку. Однак уже наступного дня Тегеран заявив про повторне блокування у відповідь на дії США та обстріляв кілька торговельних суден, що намагалися пройти цим маршрутом.
19 квітня Дональд Трамп оголосив про підготовку нового раунду переговорів у Пакистані, водночас знову пригрозивши Ірану ударами по інфраструктурі. Проте Тегеран відмовився брати участь у перемовинах, звинувативши США у порушенні режиму припинення вогню.
21 квітня Трамп заявив, що продовжує дію перемир’я до моменту, поки Іран не представить свої пропозиції та не завершить консультації.
