Видобуток нафти в Казахстані скоротився майже вдвічі після дронових атак на російський термінал у Чорному морі, який є основним маршрутом експорту казахстанської нафти. Про це 23 липня пише Reuters із посиланням на джерела в нафтовій галузі.
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
Деталі
- Найбільше падіння зафіксовано на родовищі Тенгіз, яке розробляє американська Chevron і яке є найбільшим нафтовим родовищем країни. За словами одного з джерел, у середу видобуток там знизився більш ніж удвічі – до приблизно 406 000 барелів на добу проти середнього рівня 925 000 барелів на добу в липні.
- Загальний видобуток нафти та газового конденсату в Казахстані в середу також помітно скоротився – до 1,63 млн барелів на добу з липневого середнього показника 2,07 млн барелів на добу.
- Chevron і Міністерство енергетики Казахстану наразі не прокоментували ситуацію.
- Причиною падіння стало рішення Каспійського трубопровідного консорціуму (КТК) припинити прийом казахстанської нафти після того, як 20 липня компанія зупинила відвантаження через атаки на нафтові танкери біля свого чорноморського термінала в Росії.
- КТК забезпечує понад 80% нафтового експорту Казахстану, тому зупинка його роботи суттєво вплинула на поставки.
- Reuters зазначає, що припинення відвантажень через трубопровід КТК, яким транспортується майже 2% світових обсягів нафти, посилило занепокоєння щодо ситуації на глобальному нафтовому ринку. Додатковим фактором ризику стала війна навколо Ірану, яка вже порушила постачання нафти із Саудівської Аравії та інших країн Перської затоки.
Контекст
Раніше Міністерство закордонних справ та Міністерство енергетики Казахстану засудили атаки на обʼєкти енергетичної інфраструктури. У МЗС заявили, що удари становлять неприйнятне втручання в економічні інтереси країни, а також висловили занепокоєння через недотримання погодженого механізму обміну інформацією про рух танкерів у Чорному морі.
Каспійський трубопровідний консорціум (КТК) забезпечує транспортування нафти з трьох найбільших родовищ Казахстану – Тенгізу, Кашагану та Карачаганаку. У 2025 році через систему прокачали близько 70,5 млн тонн нафти, причому понад 75% цього обсягу припало на міжнародних вантажовідправників, серед яких Chevron, ExxonMobil, «КазМунайГаз», Eni та Shell. У 2026 році обсяги транспортування прогнозують на рівні близько 72 млн тонн.
Трубопровід КТК завдовжки майже 1500 км зʼєднує нафтові родовища Західного Казахстану та російський каспійський шельф із морським терміналом поблизу Новоросійська. Це ключовий маршрут експорту казахстанської нафти, через який проходить понад 80% усіх трубопровідних поставок країни.
Проєктна потужність системи становить близько 72,5 млн тонн нафти на рік із території Казахстану та до 83 млн тонн з урахуванням російської ділянки трубопроводу.
Найбільшим акціонером КТК є Росія, яка через «Транснєфть» володіє 31% консорціуму. Казахстан контролює 20,75% через «КазМунайГаз» і Kazakhstan Pipeline Ventures. Іншими співвласниками є Chevron Caspian Pipeline Consortium (15%), LUKOIL International (12,5%), Mobil Caspian Pipeline (7,5%), Rosneft-Shell Caspian Ventures (7,5%), BG Overseas Holding (2%), Eni International (2%) та Oryx Caspian Pipeline (1,75%).
