Казахстан змушений зупинити транспортування нафти до свого головного експортного термінала у Чорному морі через серію атак на танкери, які створюють загрозу для експорту цієї центральноазійської країни. Про це пише Bloomberg із посиланням на джерела.
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
Деталі
- Термінал Каспійського трубопровідного консорціуму (КТК) поблизу російського порту Новоросійськ мав припинити приймати нафту трубопроводом, оскільки танкерні компанії побоюються направляти судна до цього об’єкта.
- Очікувалося, що зупинка розпочнеться у вівторок, однак наразі невідомо, чи вже відбулася.
- Якщо припинення поставок через КТК триватиме до кінця тижня, казахстанські нафтовидобувні компанії будуть змушені скоротити видобуток, зазначили джерела. Пресслужба консорціуму відмовилася коментувати ситуацію.
- Проблеми з експортом виникли на тлі нестабільності на світовому нафтовому ринку. Ринок уже стикається з майже повною зупинкою поставок через Ормузьку протоку через нове загострення між США та Іраном, а єменські хусити погрожують ударами по експорту Саудівської Аравії з боку Червоного моря.
- Термінал КТК є ключовим маршрутом для експорту казахстанської нафти – через нього проходить майже 80% поставок країни. Основні обсяги видобувають проєкти, створені спільно з міжнародними нафтовими компаніями, зокрема Chevron, ExxonMobil та Shell.
- Казахстан є другим за величиною постачальником нафти до Європи після Норвегії, тому скорочення його експорту може посилити тиск на європейські нафтопереробні заводи, які намагаються замістити поставки з Близького Сходу.
- Україна офіційно не брала на себе відповідальність за атаки, під час яких були пошкоджені західні судна. Водночас українські військові повідомляли про кілька ударів по неназваних нафтових танкерах у Чорному морі протягом останніх днів.
- Хоча термінал КТК розташований на території Росії, експорт із нього не підпадає під західні санкції.
Контекст
Танкер Nelsa 20 липня зазнав атаки безпілотника під час завантаження нафти на морському терміналі Каспійського трубопровідного консорціуму. Це вже другий подібний випадок за останні два дні.
Раніше Міністерство закордонних справ і Міністерство енергетики Казахстану засудили удари по об’єктах енергетичної інфраструктури. У МЗС країни заявили, що такі атаки є неприпустимим втручанням в економічні інтереси Казахстану, а також висловили занепокоєння через ігнорування погодженого механізму обміну інформацією щодо руху танкерів у Чорному морі.
Каспійський трубопровідний консорціум транспортує нафту з трьох найбільших родовищ Казахстану: Тенгіз, Кашаган і Карачаганак. У 2025 році через систему було перевалено близько 70,5 млн т нафти, понад три чверті цього обсягу припало на іноземних вантажовідправників, зокрема Chevron, ExxonMobil, «КазМунайГаз», Eni та Shell. У 2026 році очікується зростання обсягів перевалки приблизно до 72 млн т.
Трубопровідна система завдовжки близько 1500 км з’єднує нафтові родовища Західного Казахстану та каспійський шельф Росії з чорноморським терміналом поблизу Новоросійська. КТК є головним експортним маршрутом казахстанської нафти – через нього проходить понад 80% усіх трубопровідних поставок країни.
Пропускна здатність системи становить орієнтовно 72,5 млн т нафти на рік із території Казахстану та до 83 млн т з урахуванням російської ділянки трубопроводу.
Акціонерами КТК є Росія через «Транснєфть» із часткою 31%, Казахстан через «КазМунайГаз» і Kazakhstan Pipeline Ventures – 20,75%. Серед інших власників – Chevron Caspian Pipeline Consortium (15%), LUKOIL International (12,5%), Mobil Caspian Pipeline (7,5%), Rosneft-Shell Caspian Ventures (7,5%), BG Overseas Holding (2%), Eni International (2%) та Oryx Caspian Pipeline (1,75%).
