Наслідки війни на Близькому Сході мають глобальний, але нерівномірний характер. Найбільше страждають країни – імпортери енергоносіїв, держави з низькими доходами й ті, що мають обмежені фінансові резерви. Водночас експортери нафти можуть частково виграти від зростання цін. Про це йдеться в оцінці Міжнародного валютного фонду.
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
Деталі
- Імпортери енергоресурсів вразливіші, ніж експортери; бідніші країни – ніж багатші; а економіки з мінімальними резервами – ніж ті, що мають значні буфери, зазначають економісти фонду.
- У МВФ попереджають, що незалежно від сценарію, наслідком війни стануть вищі ціни та повільніше економічне зростання. Вплив залежатиме від тривалості конфлікту, масштабу його поширення та шкоди інфраструктурі й ланцюгам постачання.
- Ключовим каналом впливу є енергетика: через Ормузьку протоку проходить близько 25–30% світового експорту нафти та 20% зрідженого газу. Перебої вже підвищують витрати на імпорт палива та створюють ризики нового витка інфляції.
- Найбільший тиск відчувають імпортери в Азії, Африці та Європі. У Європі більш вразливими є країни з високою часткою газової генерації, зокрема Італія та Велика Британія. Високі ціни на газ для них означають дорожчу електроенергію, зростання витрат бізнесу та тиск на домогосподарства.
- Водночас Франція та Іспанія мають відносно кращу стійкість до шоку завдяки значній частці атомної енергетики та відновлюваних джерел у виробництві електроенергії, що зменшує їхню залежність від дорогого імпортного газу.
- Війна також ускладнює ланцюги постачання та підвищує ціни на добрива, приблизно третина яких проходить через Ормузьку протоку. Це загрожує врожаям і може додатково розігнати ціни на продовольство.
- У фонді наголошують, що для країн із низькими доходами це становить особливу небезпеку, адже витрати на їжу займають значну частку бюджету домогосподарств. Зростання цін на продукти та добрива стає не лише економічною, а й соціальною проблемою, особливо там, де держави мають обмежені ресурси для підтримки населення.
- Як зазначають у Фонді, тривале зростання цін на енергію та продукти підживлюватиме інфляцію, а фінансові ринки вже реагують зростанням дохідностей облігацій і посиленням волатильності.
- МВФ додає, що багато країн входять у цю кризу з високим боргом і обмеженими можливостями реагування, тому потреба у міжнародній підтримці зростає.
Контекст
Через загострення конфлікту на Близькому Сході судноплавство через Ормузьку протоку впало приблизно на 90%. Цим маршрутом проходить близько п’ятої частини світових поставок нафти та значна частка торгівлі скрапленим природним газом.
На економічному симпозіумі в Токіо 9 березня керуюча директорка МВФ Крісталіна Георгієва заявила, що тривалий конфлікт на Близькому Сході може негативно вплинути на глобальні ринки, економічне зростання та інфляцію, а урядам варто готуватися до «нової нормальності» з постійними шоками.
