Конфлікт між США та Іраном перейшов у затяжну фазу. Президент Дональд Трамп продовжив перемир’я, але зберіг блокаду Ірану, створивши ситуацію невизначеності на кшталт «ні війни, ні миру», через яку Ормузька протока залишається закритою, пише WSJ. На цьому тлі ціни на нафту перевищили $100 за барель, а МВФ попереджає про ризик падіння глобального економічного зростання.
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
Деталі
- Після взаємних ударів США, Ізраїлю та Ірану сторони формально дотримуються режиму припинення вогню, однак протистояння перемістилося у морську площину. 23 квітня іранські сили атакували щонайменше три вантажні судна, частину з них було пошкоджено.
- США фактично обмежують судноплавство, намагаючись не допустити експорту іранської нафти та постачання товарів до країни. У відповідь Іран заявляє про намір утримувати протоку закритою для «ворожого» судноплавства, що створює ефект подвійної блокади.
- Переговори фактично зірвані – іранська делегація відмовилася від участі у зустрічі в Ісламабаді та заявила, що не повернеться до діалогу, доки блокада не буде знята. Посередники, серед яких Туреччина, Пакистан і Єгипет, намагаються відновити переговорний процес, але суттєвого прогресу немає.
- Аналітики вказують на високу крихкість нинішнього перемир’я: кожен інцидент на морі може стати тригером для нової ескалації. Жодна зі сторін не демонструє готовності відступити під економічним тиском.
- Блокада вже має масштабні економічні наслідки. У базовому сценарії МВФ очікував зростання світової економіки на 3,1%, однак у разі затяжного конфлікту вона може впасти до 2% у 2026 році.
- Затяжне блокування протоки може підірвати глобальні ланцюги постачання та прискорити інфляцію. Центральні банки, зокрема ФРС, можуть опинитися перед вибором між стримуванням інфляції та підтримкою економіки, зазначило видання.
Контекст
Ормузька протока – ключовий енергетичний коридор світу, через який у 2024 році проходило понад 80% експорту нафти та LNG до Азії.
Через протоку щодня проходить понад 10 млн барелів нафти – близько 10% світових поставок. Порушення логістики спричинило різке зростання цін та змушує бізнес скорочувати споживання енергії.
Проблеми виходять за межі нафтового ринку. Порушуються поставки гелію, необхідного для виробництва чипів, добрив і алюмінію, ціни на який наблизилися до максимумів за чотири роки. Частина заводів уже скорочує виробництво, а в окремих країнах Азії вводять нормування пального.
Європа також стикається з наслідками – дефіцит авіаційного пального змушує авіакомпанії скасовувати тисячі рейсів.
У країнах Перської затоки війна призводить до пошкодження енергетичної інфраструктури, а відновлення може затягнутися на роки і коштувати десятки мільярдів доларів.
