Верховна Рада прийняла в цілому законопроєкт №10190 про кримінальну відповідальність за електронно-комунікаційне шахрайство та участь у шахрайських кол-центрах. За проголосували 313 депутатів, стало відомо з трансляції засідання парламенту 16 вересня.
Новий журнал Forbes Ukraine – у продажу з безкоштовною доставкою
Четвертий номер Forbes Ukraine у 2026 році – про людей і бізнеси, які вже сьогодні визначають майбутнє країни. Усередині – «30 до 30», 15 перспективних ветеранських компаній, 20 франшиз із потенціалом зростання, Говард Баффет і $1,4 млрд допомоги Україні, ціна війни для бізнесу та українське мистецтво воєнного часу.
Деталі
- Законопроєкт передбачає доповнення Кримінального кодексу новою статтею 190-1 «Електронно-комунікаційне шахрайство». Йдеться про незаконне збирання, зберігання, обробку та використання персональних даних або банківської інформації з метою заволодіння чужим майном чи отримання права на нього через обман або зловживання довірою з використанням електронних комунікацій.
- Зокрема, до такої інформації належать дані платіжних карток та інших платіжних інструментів, коди авторизації та інша індивідуальна облікова інформація.
- Також Кримінальний кодекс доповнять статтями 255-4 та 255-5. Перша встановлює відповідальність за створення або керівництво електронно-комунікаційною шахрайською організацією, а також участь у ній. Друга – за залучення людей до участі в таких організаціях.
- Законопроєкт №10190 був зареєстрований у жовтні 2023 року. 14 вересня 2026 року профільний комітет рекомендував парламенту ухвалити його в другому читанні та в цілому.
Контекст
На початку вересня 2026 року НАБУ і САП провели операцію «Карфаген» та заявили про викриття злочинної організації, яка, за версією слідства, отримувала неправомірну вигоду від мережі шахрайських кол-центрів за невтручання в їхню діяльність. Організацію, за даними НАБУ, очолював один із керівників структурного підрозділу Офісу генерального прокурора. Схема діяла щонайменше з середини 2025 року, до неї були залучені працівники прокуратури та наближені до посадовця особи.
За даними слідства, отримані кошти легалізували через придбання нерухомості, коштовностей та іншого майна, а також через рахунки близьких осіб. НАБУ оцінює вартість придбаного майна більш ніж у 20 млн грн, активів, оформлених на третіх осіб, – понад 12 млн грн, ще понад 10 млн грн було розміщено на рахунках близьких осіб під виглядом доходів від підприємницької діяльності.
5 вересня НАБУ та САП повідомили про підозри п’ятьом учасникам схеми. Того ж дня Офіс генпрокурора підтвердив обшуки у службових приміщеннях, якими користувався генеральний прокурор Руслан Кравченко. За даними ОГП, детективи отримали доступ, зокрема, до матеріалів провадження щодо можливих протиправних дій осіб, близьких до керівництва САП.
6 вересня Кравченко заперечив причетність до «кришування» кол-центрів та заявив, що не давав відповідних вказівок. Працівника ОГП, який фігурував у розслідуванні, відсторонили від виконання обов’язків.
7 вересня Кравченко подав заяву про відставку з посади генерального прокурора. 14 вересня він підтвердив, що перебуває за кордоном у службовому відрядженні до Литви. За даними «Української правди», Кравченко перетнув кордон близько 2:30 на службовому автомобілі. Того ж дня у відеозверненні він заявив, що перед відставкою підписав підозри директору НАБУ Семену Кривоносу та людині з близького оточення керівника САП, а також виклав власні версії щодо операції «Карфаген».
