У 2025 році Україна виконала 3% Угоди про асоціацію з ЄС, завдяки чому загальний рівень імплементації зріс із 81% до 84%. Про це повідомив Офіс віцепремʼєра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції 16 березня.
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
Деталі
Минулого року найбільший прогрес відзначався у таких сферах:
- Фінансовий сектор – приріст 8%, загальний прогрес 82%;
- Соціальна політика та трудові відносини – приріст 7%, загальний прогрес 87%;
- Митні питання – приріст 5%, загальний прогрес 96%;
- Сільське господарство – приріст 5%, загальний прогрес 79%.
Найвищий рівень виконання зобов’язань зафіксовано у трьох сферах: статистика та обмін інформацією (100%), освіта, навчання та молодь (99%) та інтелектуальна власність (98%).
Контекст
28 лютого 2022 року, на п’ятий день повномасштабного вторгнення Росії, Україна подала заявку на вступ до Європейського Союзу. Уже 17 червня того ж року Єврокомісія рекомендувала надати Україні європейську перспективу та статус кандидата, а 23 червня 2022 року ця рекомендація була офіційно затверджена.
Вступ до ЄС – тривалий і багатоступеневий процес, що потребує виконання численних критеріїв і зазвичай займає понад десять років. Наприклад, Хорватія – остання країна, яка приєдналася до Союзу – пройшла весь шлях за 10 років і стала членом ЄС у 2013 році.
У 2025 році Україна планує відкрити всі шість переговорних кластерів, що охоплюють ключові сфери законодавства, які мають бути узгоджені з нормами ЄС. Для відкриття кожного кластеру потрібна одностайна підтримка всіх 27 держав-членів.
Незважаючи на виконання встановлених критеріїв, Україна досі не може розпочати роботу над ключовим кластером «Основи» через блокування з боку Угорщини. Прем’єр-міністр Віктор Орбан систематично перешкоджає просуванню України в цьому напрямі. За даними литовського видання LRT від 26 серпня, Литва на неформальній зустрічі міністрів ЄС у Копенгагені 1–2 вересня запропонувала країнам-членам почати переговори з Україною та Молдовою у форматі, який дозволить обійти угорське вето.
Якщо 26 держав-членів підтримають цю ініціативу, переговори з Україною зможуть стартувати на технічному рівні, а їхнє формальне затвердження відбудеться пізніше – після зміни позиції Будапешта або зміни уряду в Угорщині.
Розсилка Forbes AI: штучний інтелект очима тих, хто ризикує грошима
