Моджтаба Хаменеї, син Алі Хаменеї, став основним претендентом на посаду верховного лідера Ірану за підсумками засідання Ради експертів, яка відповідає за призначення нового керівника країни. Про це 3 березня пише The New York Times з посиланням на трьох іранських посадовців.
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
Деталі
- За словами джерел видання, оголосити про призначення Моджтаби Хаменеї могли ще вранці середи, 4 березня. Водночас існують побоювання, що в такому разі він може стати ціллю для США та Ізраїлю.
- Опозиційне медіа Iran International увечері 3 березня повідомило, що Рада експертів «під тиском Корпусу вартових ісламської революції» обрала Моджтабу Хаменеї новим верховним лідером країни. Подібну інформацію також оприлюднило видання Deutsche Welle з посиланням на власне джерело. Офіційного підтвердження цих повідомлень наразі немає.
- Джерела The New York Times також стверджують, що саме Корпус вартових ісламської революції наполягає на кандидатурі Моджтаби Хаменеї. Гвардійці КВІР переконували членів асамблеї, що Моджтаба має необхідний досвід для керування державою в умовах кризи. Він відомий тісними зв’язками з КВІР та його добровольчим формуванням «Басідж» і тривалий час діяв у тіні батька, координуючи безпекові та військові структури.
- Серед інших можливих кандидатів на посаду верховного лідера газета називає члена Ради експертів аятолу Алірезу Арафі та онука засновника Ісламської Республіки аятоли Хомейні – Хасана Хомейні. Обох вважають більш поміркованими кандидатами, причому Хомейні пов’язують із реформістським крилом.
- Водночас ізраїльські удари по місту Кум – одному з ключових центрів шиїтського духовенства, де мала відбутися очна зустріч асамблеї, – змусили змінити формат засідання. За даними агентства Fars, пов’язаного з КВІР, будівля, по якій було завдано удару, на момент атаки була порожньою.
- Експерт із питань Ірану та шиїзму в Університеті Джонса Гопкінса Валі Наср зазначив, що обрання Моджтаби може свідчити про посилення впливу жорсткої лінії КВІР у владі.
- Водночас інші аналітики прогнозують неоднозначну реакцію суспільства: прихильники режиму сприймуть його як продовжувача справи «мученика»-батька, тоді як опоненти влади – як символ незмінності системи, що, за даними правозахисників, лише останніми місяцями призвела до загибелі щонайменше 7000 людей.
- Політик Абдолреза Даварі, близький до Моджтаби Хаменеї, в інтерв’ю NYT припустив, що у разі призначення той може спробувати позиціонувати себе як реформатора на кшталт Мохаммеда ібн Салмана у Саудівській Аравії, назвавши можливе призначення «оновленням» системи.
- Передача влади від батька до сина традиційно не вітається у шиїтській духовній еліті, особливо в Ісламській Республіці, що постала після повалення монархії 1979 року.
- Додатковою перешкодою вважали те, що Моджтаба не має високого духовного сану та не обіймав офіційних державних посад. Крім того, з 2019 року він перебуває під санкціями США.
- Це лише другий випадок в історії Ісламської Республіки, коли Асамблея експертів обирає верховного лідера: у 1989 році вона надала повноваження Алі Хаменеї, який понад чотири десятиліття зосереджував у своїх руках практично необмежену владу.
Контекст
Протягом останнього місяця президент США Дональд Трамп неодноразово погрожував Ірану воєнними діями через глухий кут у переговорах щодо ядерної угоди. Вранці 28 лютого ізраїльські військові завдали ударів по території Ірану, а згодом стало відомо, що операція проводилася спільно із США.
В Ізраїлі її назвали «Рик лева», тоді як у США – «Епічна лють». Прем’єр-міністр Біньямін Нетаньягу заявив, що мета дій – усунення «екзистенційної загрози», яку, за його словами, становить Іран.
У відповідь Тегеран розпочав атаки на американські військові об’єкти в країнах Перської затоки – Бахрейні, Кувейті, Катарі та ОАЕ. Крім того, іранська сторона застосувала балістичні ракети проти Ізраїлю.
Армія оборони Ізраїлю повідомила про загибель щонайменше семи високопосадовців Ірану внаслідок авіаударів. Серед них – міністр оборони Азіз Насірзаде та командувач Корпусу вартових Ісламської революції Мохаммад Пакпур.
1 березня в Ірані офіційно підтвердили загибель попереднього верховного лідера Алі Хаменеї. За даними Тегерана, він загинув у своїй резиденції під час спільних ударів США та Ізраїлю 28 лютого. Іранська влада анонсувала «найпотужніший удар» у відповідь, тоді як Трамп виступив із застереженням щодо подальшої ескалації.
