США та Ізраїль розпочали військову операцію проти Ірану. Головна мета – знищення ядерної та ракетної програми і зміна режиму в Тегерані. Перші удари по ключових об’єктах уже спровокували відповідь Ірану. Чи стане ця операція початком великої регіональної війни? Деталі від Politico, WP, FT та The Economist
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
28 лютого 2026 року Сполучені Штати Америки та Ізраїль розпочали масовану і скоординовану військову кампанію проти Ірану. Цю операцію американська адміністрація назвала «Епічна лють», а ізраїльська сторона – «Рев лева», пише Politico.
Ескалація на Близькому Сході ознаменувала кінець багатотижневої дипломатії та переговорів стосовно ядерної програми Тегерана. На відміну від Дванадцятиденної війни в червні минулого року, яку ініціював Ізраїль, нинішня кампанія має значно ширші цілі. Головною метою є повалення чинного іранського режиму та знищення його ракетної промисловості, зазначає The Economist.
Що вдалося США та Ізраїлю на цей момент? Та як ця операція впливає на стабільність і безпеку в усьому регіоні? Forbes Ukraine обрав головне з реакцій Politico, WP, FT та The Economist.
Зміна політичного курсу та головні цілі операції
Президент США Дональд Трамп вранці 28 лютого виклав восьмихвилинне відео у своїй соціальній мережі, де заявив про початок військового втручання в Ірані. Основною метою є здобуття «свободи» для іранського народу та зміна режиму в країні, заявив Трамп, за даними WP.
У своєму відеозверненні він закликав іранців скористатися цією можливістю, щоб взяти під контроль свій уряд, назвавши це шансом, який випадає раз на кілька поколінь, пише WP. Премʼєр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу також підтримав цю риторику. «Спільні дії створять умови для того, щоб іранський народ взяв свою долю у власні руки і звільнився від тиранії», – цитує The Economist слова Нетаньягу.
Дії США підтримав також прем’єр-міністр Канади Марк Карні у заяві, в Х. Оттава вважає Іран головним джерелом нестабільності в регіоні, засуджує його ядерну програму, пише Карні. Він підтримав міжнародні зусилля, включно з санкціями, спрямованими на припинення ядерної програми Ірану.
Крім політичних цілей, союзники прагнуть повністю ліквідувати наступальний потенціал Ірану. «Ми знищимо їхню ядерну зброю та зрівняємо із землею виробництво балістичних ракет», – сказав Трамп. Ізраїль, зі свого боку, давно наполягав на необхідності знищення не лише центрифуг, а й командних пунктів Корпусу вартових ісламської революції (КВІР), зазначає Politico.
Розсилка Forbes AI: штучний інтелект очима тих, хто ризикує грошима
Президент США Дональд Трамп та прем'єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу Фото Getty Images
Масштаби ударів США та відповідь Ірану
Перша хвиля атак була зосереджена на ключових урядових та військових обʼєктах Ірану. Удари завдавалися по штаб-квартирі Верховного лідера Алі Хаменеї, будівлі парламенту, судових органах, розвідувальних службах та обʼєктах КВІР у Тегерані. Такі атаки мають ознаки операції з ліквідацією керівництва країни, пише The Economist. Також повідомлялося про вибухи поблизу ядерного комплексу в Ісфахані, на базі КВІР у Керманшаху та поблизу ймовірного підземного заводу з виробництва ракет у Ширазі, зазначає FT.
США зосередили в регіоні найбільше військове угруповання з часів вторгнення в Ірак у 2003 році: 40 000 військовослужбовців, понад 200 бойових літаків, а також дві авіаносні ударні групи на чолі з авіаносцями USS Gerald R Ford та USS Abraham Lincoln, вказує The Economist. США також розгорнули додаткові системи протиповітряної оборони THAAD та Patriot для захисту своїх баз і союзників, пише FT.
У відповідь Іран швидко відреагував на напад, запустивши хвилю балістичних і крилатих ракет. Цілями стали численні військові бази США на Близькому Сході, зокрема в Бахрейні (штаб-квартира 5-го флоту ВМС США), Кувейті, Катарі, Саудівській Аравії та Обʼєднаних Арабських Еміратах, а також «військові та безпекові центри» в Ізраїлі, зазначає FT.
Іранські ракетні удари по Ізраїлю були меншими за масовані атаки під час конфлікту в червні. Тегеран може «калібрувати» свою відповідь, залишаючи простір для дипломатії, або ж готується до тривалої війни на виснаження, зазначає The Economist. Ізраїль та США активно використовують свої системи ППО для перехоплення ракет, проте їхні запаси ракет-перехоплювачів знаходяться на низькому рівні, що підвищує ризики, пише FT.
Верховний лідер Ірану Алі Хаменеї Фото Getty Images
Загроза глобальних наслідків та розширення конфлікту
Операція «Епічна лють» несе в собі ризики переростання у масштабну регіональну війну. Якщо Іран вирішить, що йому нічого втрачати через відкритий курс США на зміну режиму, він може задіяти всі свої можливості. Серед головних загроз, які зазначають The Economist та FТ:
- Залучення проксі-сил. Іран може дати наказ своїм союзникам у регіоні – угрупованню «Хезболла» в Лівані, хуситам у Ємені та шиїтським ополченцям в Іраку приєднатися до війни та атакувати посольства або слабко захищені бази.
- Удар по світовій економіці. Існує загроза для світових енергетичних ринків. Іран може атакувати енергетичну інфраструктуру сусідніх країн Перської затоки або замінувати Ормузьку протоку, через яку проходить близько 30% світової морської торгівлі нафтою. На тлі цих побоювань ціни на нафту марки Brent вже зросли до семимісячного максимуму. На сьогодні судна отримують радіосигнали від іранських військових про те, що жодним кораблям не дозволено проходити через Ормузьку протоку, каже представник військово-морської місії ЄС Aspides, зазначає Reuters. Водночас Іран офіційно не підтвердив такого наказу.
- Ризик тривалої війни. Віцепрезидент США Джей Ді Венс запевняє, що Америка не буде втягнута у багаторічну війну на Близькому Сході. Проте експерти з питань зовнішньої політики попереджають, що зміна режиму виключно за допомогою авіаударів є вкрай малоймовірною, і конфлікт може затягнутися на роки.
Іранське керівництво готувалося до військової операції роками і перебуває в бункерах. Крім того, Верховний лідер Хаменеї вже був евакуйований у безпечне місце, пише The Economist.
