Категорія
Новини
Дата

США та Іран знову обмінялися ударами: нафта дорожчає, криптовалюти та фондові ринки падають

3 хв читання

Поширити
Getty Images

Getty Images

США завдали нових ударів по території Ірану у відповідь на атаки Тегерана проти комерційних суден, що проходили через Ормузьку протоку. Водночас Мінфін скасував дозвіл, який давав змогу укладати нові угоди з продажу іранської нафти після 7 липня. Про це повідомили Центральне командування Збройних сил США (CENTCOM), Bloomberg та Trading Economics. Станом на 8:45 за Києвом нафта марки Brent та WTI подорожчали приблизно на 3% – до $76,4 та $72,5 за барель відповідно.

Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4

Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.

Купити

Деталі 

  • За даними CENTCOM, американські сили уразили понад 80 цілей на території Ірану. Під удар потрапили системи протиповітряної оборони, командні пункти, вузли звʼязку, прибережні радіолокаційні станції, протикорабельні ракетні комплекси, а також понад 60 швидкісних катерів Корпусу вартових ісламської революції (КВІР). 
  • У Центральному командуванні заявили, що операція стала «негайною відповіддю» на останні атаки Ірану проти комерційних суден, які проходили через Ормузьку протоку.
  • Водночас Іран заявив про удари у відповідь. За повідомленням державного телебачення країни, КВІР атакував авіабазу Алі-ас-Салем у Кувейті та базу Пʼятого флоту США в Бахрейні. Кувейт повідомив, що його системи ППО відбивали атаки ракет і безпілотників. 
  • Спікер парламенту Ірану Мохаммад Багер Галібаф після американської операції заявив, що «епоха залякування і шантажу завершилася» та пообіцяв, що Тегеран не піде на поступки.
  • Додатковим фактором ескалації стало рішення Міністерства фінансів США скасувати виняток із санкцій, який дозволяв нові продажі іранської нафти на світові ринки. Цей механізм був одним із ключових елементів тимчасового меморандуму між Вашингтоном і Тегераном, укладеного 17 червня після припинення бойових дій. 
  • Документ передбачав відкриття Ормузької протоки для безпечного судноплавства, 60-денний перехідний період для експорту іранської нафти та початок переговорів щодо довгострокової мирної угоди й майбутнього іранської ядерної програми.
  • За інформацією Bloomberg, президент США Дональд Трамп схвалив удари по Ірану під час перебування в Туреччині на саміті НАТО. Американська сторона наголосила, що економічні поступки залишаються чинними лише за умови виконання Іраном своїх зобовʼязань. 
  • Водночас Вашингтон заявив, що не відмовляється від мирних переговорів і продовжує працювати над укладенням остаточної угоди.
  • Тегеран назвав американську операцію та скасування нафтового винятку порушенням домовленостей. Заступник міністра закордонних справ Ірану Казем Гарібабаді пообіцяв «рішучі дії» у відповідь. 
  • Обидві сторони також звинуватили одна одну в порушенні режиму припинення вогню. Лише за останню добу в Ормузькій протоці були атаковані три комерційні судна – це найбільша кількість інцидентів із моменту набуття чинності тимчасової угоди.
  • Ескалація відбувається на тлі додаткової напруженості в регіоні. Мирні переговори між США та Іраном призупинені через похорон верховного лідера Ірану Алі Хаменеї, який загинув на початку війни. 
  • Окремим джерелом ризику залишається конфлікт між Ізраїлем і підтримуваним Іраном угрупованням «Хезболла» в Лівані. За даними Bloomberg, міністр оборони США Піт Гегсет має відвідати Ізраїль для обговорення подальшої військової співпраці та ситуації на Близькому Сході.
  • На сировинних ринках новини про нові удари спричинили різке подорожчання енергоносіїв. Станом на 8:45 за Києвом фʼючерси на Brent зросли приблизно на 3% – до $76,4 за барель, а американська WTI – до $72,5 за барель. 
  • Інвестори побоюються можливих перебоїв із постачанням нафти через Ормузьку протоку, через яку проходить близько пʼятої частини світових морських перевезень нафти.
  • На фондових ринках переважав розпродаж ризикових активів. Азійський індекс MSCI Asia Pacific знизився на 0,6%, південнокорейський Kospi втратив понад 5%, тоді як фʼючерси на американський S&P 500 майже не змінювалися.
  • Водночас інвестори активно виходили з акцій виробників мікрочипів, хоча китайські технологічні компанії, що торгуються в Гонконзі, навпаки подорожчали більш ніж на 4%.
  • На борговому ринку прибутковість десятирічних державних облігацій Австралії, Японії та Нової Зеландії зросла, що відображає очікування тривалішого періоду високих відсоткових ставок у разі нового сплеску інфляції через дорожчу нафту.
  • Серед захисних активів зростав попит на золото – його спотова ціна перевищила $4120 за унцію. Водночас криптовалютний ринок перебував під тиском: Bitcoin втратив близько 1,6%, а Ethereum – майже 1,8%, що свідчить про загальне зниження апетиту інвесторів до ризикових активів.

Контекст 

18 червня США та Іран підписали меморандум про взаєморозуміння, який передбачає 60-денне припинення бойових дій, початок переговорів щодо остаточного врегулювання конфлікту та відновлення вільного судноплавства через Ормузьку протоку. Попри досягнуті домовленості, відтоді сталося кілька атак безпілотників на комерційні судна, після яких США завдавали ударів по військових обʼєктах на території Ірану.

2 липня The Wall Street Journal повідомила, що Вашингтон запропонував розморозити частину приблизно $100 млрд іранських активів в обмін на відмову Тегерана від контролю над Ормузькою протокою. Однак, за інформацією видання, іранська влада дала зрозуміти, що таких поступок недостатньо для зміни її позиції.

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?