США запропонували Ірану розморозити частину його закордонних активів в обмін на відмову від претензій на контроль над Ормузькою протокою та стягнення плати за прохід суден. Про це 2 липня пише The Wall Street Journal із посиланням на джерела. Втім, за даними видання, Тегеран дав зрозуміти, що запропонованих поступок недостатньо для зміни його позиції.
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
Деталі
- Як зазначає WSJ, головним важелем США та Оману на непрямих переговорах стала пропозиція розморозити частину приблизно $100 млрд іранських активів, що залишаються заблокованими за кордоном. Натомість Вашингтон вимагав, аби Іран відмовився від претензій на контроль над Ормузькою протокою та від ідеї запровадити плату за прохід суден.
- Цього тижня спецпредставники США Стів Віткофф і Джаред Кушнер відвідали Доху, де разом із катарськими посередниками обговорювали можливість розблокувати переговорний процес і реалізувати досягнуту минулого місяця попередню домовленість про відкриття протоки.
- Сторони також порушили питання нещодавньої ескалації в Лівані, яка, за словами джерел, ускладнила переговори.
- За інформацією видання, у межах попередньої угоди Іран мав отримати доступ до частини своїх заморожених коштів, зокрема розглядалося розблокування $6 млрд, що зберігаються в Катарі. Однак після рішення Тегерана заблокувати Ормузьку протоку цей процес фактично зупинився.
- Повернувшись із Дохи, заступник міністра закордонних справ Ірану Казем Гарібабаді заявив, що Ормузька протока «перебуває під контролем Ірану, а не США». Згодом іранські військові попередили, що будь-яке судно, яке проходитиме не погодженим із Тегераном маршрутом, отримає «негайну та потужну» відповідь.
- За даними WSJ, кінцевою метою Ірану є запровадження обовʼязкової плати для всіх суден, що проходять через Ормузьку протоку, нібито за забезпечення безпеки судноплавства. У Тегерані розраховують отримувати більшу частину потенційних щорічних надходжень, які можуть сягати $40 млрд. США та країни Перської затоки категорично відкидають таку вимогу.
- Як альтернативу Оман запропонував створити спеціальний фонд, який фінансуватиметься за рахунок добровільних внесків судноплавних і нафтових компаній та покриватиме витрати на морські послуги. Проте Іран не підтримав цю модель, оскільки вона не передбачає обовʼязкових платежів за прохід протокою.
- Водночас країни Перської затоки сумніваються, що Іран взагалі здатний ефективно адмініструвати рух суден у протоці через нестачу відповідних технічних ресурсів.
- За словами директорки програми Близького Сходу та Північної Африки Chatham House Санам Вакіль, Іран намагається використати контроль над Ормузькою протокою як інструмент тиску й не хоче втрачати здобуті переговорні позиції. Водночас, за її оцінкою, Тегерану значно легше порушити судноплавство, ніж забезпечити його стабільне функціонування.
- Переговори залишаються у глухому куті, що вже позначилося на інтенсивності руху через Ормузьку протоку. За даними Kpler, до середи добова кількість суден, які проходять через цей морський коридор, скоротилася до 43 проти 75 тижнем раніше, тоді як до початку конфлікту протоку щодня перетинали понад 100 суден.
Контекст
Ормузька протока сполучає Перську та Оманську затоки й залишається одним із найважливіших морських коридорів для експорту нафти із Саудівської Аравії, Іраку, Кувейту, Обʼєднаних Арабських Еміратів, Катару та Ірану. Через неї транспортується близько 20% світового обсягу споживання нафти.
29 червня в столиці Оману, Маскаті, відбулося перше засідання спільного ірано-оманського комітету з питань Ормузької протоки. Учасники обговорили майбутню модель управління судноплавством у протоці в межах меморандуму про взаєморозуміння між США та Іраном.
Згідно з Конвенцією ООН з морського права, торговельні судна мають право на безперешкодний транзит через міжнародні протоки, зокрема Ормузьку, а прибережні держави не можуть стягувати плату за такий прохід.
Однак після початку збройного конфлікту за участю США, Ізраїлю та Ірану Тегеран тимчасово обмежив судноплавство через Ормузьку протоку.
Пізніше, під час переговорів із Вашингтоном, іранська сторона запропонувала новий механізм транзиту, який передбачав запровадження збору в розмірі $1 за кожен літр нафти, що перевозиться танкерами через протоку. За задумом Тегерана, отримані кошти мали б розподілятися між Іраном та Оманом.
