США та Іран 30-31 травня знову обмінялися ударами, попри чинний режим припинення вогню та переговори щодо відкриття Ормузької протоки. На тлі загострення ситуації ціни на нафту продовжили зростання, а інвестори уважно стежать за перспективами нової угоди між Вашингтоном і Тегераном. Про це повідомляють Центральне командування США (CENTCOM), Reuters та Bloomberg.
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
Деталі
- За даними CENTCOM, американські війська протягом вихідних завдали ударів по іранських радіолокаційних станціях та пунктах управління безпілотниками в районі Горук на півдні Ірану та на острові Кешм у Перській затоці.
- У Центральному командуванні США заявили, що операція стала відповіддю на «агресивні дії Ірану», зокрема на збиття американського безпілотника MQ-1, який, за твердженням Вашингтона, здійснював політ над міжнародними водами.
- У результаті ударів американська авіація знищила іранські засоби протиповітряної оборони, наземний пункт управління та два дрони-камікадзе.
- Своєю чергою Корпус вартових ісламської революції (КВІР) заявив про удар по авіабазі, яку США використовували для атак на південь Ірану. Точне місце удару не розкривається, однак Reuters припускає, що йдеться про американський військовий обʼєкт у Кувейті. Саме там 1 червня повідомлялося про перехоплення ракет і безпілотників.
- За інформацією Bloomberg, під час атаки іранської балістичної ракети по авіабазі в Кувейті кілька американських військових отримали легкі поранення. Паралельно Ізраїль активізував операції проти підтримуваного Тегераном угруповання «Хезболла» в Лівані, що додатково посилило напруженість на Близькому Сході.
- Попри нові удари, обидві сторони офіційно не заявляють про зрив режиму припинення вогню. Водночас США та Іран продовжують обмінюватися пропозиціями щодо проєкту нової угоди, яка передбачає продовження перемирʼя та відновлення судноплавства через Ормузьку протоку. Однак остаточного компромісу сторони поки не досягли.
- Наприкінці минулого тижня президент США Дональд Трамп заявив, що готовий ухвалити «остаточне рішення» щодо попереднього проєкту домовленостей. Водночас, за даними The New York Times, після наради в Ситуаційній кімнаті Білого дому жодного рішення ухвалено не було. Іранські медіа також повідомляють, що обидві сторони продовжують пропонувати зміни до тексту угоди, що підвищує ризик зриву переговорів.
- На тлі невизначеності щодо майбутнього домовленостей світові ринки відреагували зростанням цін на енергоносії та підвищеним попитом на захисні активи.
- Сировинні ринки. Серпневі фʼючерси на нафту Brent у понеділок піднялися вище $93 за барель. Американська нафта WTI подорожчала на 2,6% – до $89,59 за барель. Підтримку котируванням надають побоювання щодо безпеки судноплавства через Ормузьку протоку та ризики перебоїв із постачанням нафти з регіону.
- Валютний ринок. Індекс долара Bloomberg зріс на 0,1%, перервавши дводенне зниження. Євро подешевшав на 0,1% – до $1,1647, а японська єна ослабла до 159,47 за долар. Американська валюта зберігає статус одного з головних захисних активів на тлі конфлікту між США та Іраном.
- Фондові ринки. Попри геополітичні ризики, глобальні фондові індекси продовжили оновлювати максимуми завдяки ажіотажу навколо штучного інтелекту. Індекс MSCI All Country World зріс на 0,2%, а азійські акції додали 1,1%, встановивши новий історичний рекорд. Індекси Японії, Південної Кореї та Тайваню також досягли нових максимумів.
- Дохідність 10-річних державних облігацій США підвищилася на три базисні пункти – до 4,46%, що відображає занепокоєння інвесторів можливим прискоренням інфляції через подорожчання енергоносіїв.
- Дорогоцінні метали та криптовалюти. Спотова ціна золота знизилася на 0,6% – до $4514 за унцію. Bitcoin втратив 0,3% і торгувався близько $73,4 тис., а Ether також подешевшав приблизно на 0,3% – до $1998.
Контекст
25 травня іранська делегація прибула до Катару для переговорів щодо можливого продовження режиму припинення вогню, який діє з початку квітня, а також часткового відновлення судноплавства в Ормузькій протоці. Як повідомляє Financial Times, Тегеран розглядає можливість поетапного відкриття проходу для суден і демонтажу мінних загороджень в обмін на продовження перемир’я ще на 60 днів.
Однією з головних вимог США залишається передача або ліквідація іранських запасів високозбагаченого урану під міжнародним контролем. Водночас речник МЗС Ірану Есмаїл Багаї заявив, що сторони досягли певного прогресу в переговорах, однак говорити про швидке підписання остаточної угоди поки що передчасно.
На цьому тлі Ізраїль посилив військові операції проти угруповання «Хезболла» в Лівані. За даними ізраїльської сторони, лише 26 травня було завдано ударів по понад 70 об’єктах організації.
Ормузька протока є одним із ключових маршрутів світової торгівлі нафтою: через неї проходить близько п’ятої частини глобальних поставок. Будь-яка загроза судноплавству в цьому регіоні традиційно спричиняє коливання цін на енергоносії та посилює ризики для світової економіки.
Наразі Іран посилив контроль над протокою та запровадив систему платних дозволів для цивільних суден через новостворену Адміністрацію протоки Перської затоки (Persian Gulf Strait Authority). За окремими маршрутами вартість проходу може сягати $2 млн, а Тегеран не виключає можливості зробити такі збори постійними. США виступають проти таких обмежень, тоді як президент США наполягає на забезпеченні вільного судноплавства через Ормузьку протоку.
