США та Іран наблизилися до угоди про продовження режиму припинення вогню ще на 60 днів та запуск переговорів про ядерну програму Тегерана, пише FT із посиланням на джерела, обізнані з перемовинами. Угода може включати часткове відкриття Ормузької протоки, послаблення санкцій проти Ірану та розмороження частини його закордонних активів.
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
Деталі
- За даними FT, посередники з Катару та Пакистану протягом останніх днів проводили інтенсивні переговори з іранською стороною. Представник МЗС Ірану Есмаїл Багаї заявив, що сторони фіналізують «меморандум про взаєморозуміння», який має стати першим етапом для завершення війни, а далі – основою ширшої угоди впродовж 30–60 днів.
- Документ передбачає поступове відкриття Ормузької протоки, обговорення передачі або розбавлення запасів високозбагаченого урану Ірану, а також часткове пом’якшення американських санкцій і послаблення блокади іранських портів. Також ідеться про поетапне розмороження активів Тегерана за кордоном, кажуть співрозмовники видання.
- Посередники сподіваються, що домовленість переконає президента США Дональда Трампа не відновлювати удари по Ірану. Один із дипломатів, знайомих із перебігом переговорів, заявив FT, що «угода рухається у правильному напрямку» і зараз перебуває на розгляді американської сторони.
- Водночас сторони визнають, що ключові розбіжності залишаються. Дональд Трамп наполягає на передачі Іраном запасів високозбагаченого урану, а також на демонтажі трьох основних ядерних об’єктів країни – у Натанзі, Фордо та Ісфахані. США раніше завдали ударів по цих об’єктах після вступу у 12-денну війну Ізраїлю проти Ірану минулого року.
- Спікер парламенту Ірану Мохаммад Багер Галібаф заявив під час переговорів із пакистанською стороною, що Тегеран не відмовиться від своїх «прав» і не довіряє США, однак готовий використовувати дипломатію для захисту власних інтересів. Він також попередив, що Іран відновив військові можливості під час перемир’я і готовий до «більш нищівної» відповіді у разі нових атак.
Контекст
Активізація переговорів відбувається на тлі побоювань союзників США на Близькому Сході, що зрив угоди може призвести до відновлення американсько-ізраїльських ударів по Ірану та нової хвилі атак Тегерана по країнах Перської затоки. Це, за оцінками аналітиків, здатне спровокувати найгіршу енергетичну кризу за десятиліття.
Ормузька протока є ключовим маршрутом для глобального нафтового експорту – через неї проходить близько 20% світових постачань нафти. Будь-які перебої в роботі цього маршруту традиційно провокують різке зростання цін на енергоносії та ризики для світової економіки.
Зараз Іран узяв під фактично повний контроль Ормузьку протоку та офіційно запровадив систему платних дозволів (перепусток) для цивільних суден через новий орган – Адміністрацію протоки Перської затоки (Persian Gulf Strait Authority). Вартість безпечного проходу в деяких випадках сягає $2 млн. Тегеран планує закріпити ці комерційні збори на постійній основі. США категорично проти такого підходу. Президент Дональд Трамп вважає, що прохід через протоку має бути вільним.
