Президент США Дональд Трамп доручив своїм радникам підготуватися до тривалої блокади Ірану, прагнучи змусити Тегеран піти на поступки у ядерному питанні. Про це 28 квітня пише The Wall Street Journal з посиланням на джерела.
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
Деталі
- За даними видання, під час останніх нарад, зокрема зустрічі в Ситуаційній кімнаті Білого дому, Трамп вирішив продовжити економічний тиск на Іран, обмежуючи його нафтовий експорт і фактично блокуючи судноплавство до та з іранських портів.
- Такий підхід має виснажити фінансові ресурси режиму – зокрема, Іран уже стикається з труднощами у зберіганні непроданої нафти.
- Американський лідер вважає, що альтернативні сценарії – відновлення масштабних бомбардувань або вихід США з конфлікту – несуть більші ризики, ніж продовження блокади.
- Водночас ця стратегія означає затяжне протистояння: через конфлікт зросли ціни на пальне, погіршилися рейтинги Трампа, а також ускладнились перспективи Республіканської партії на проміжних виборах.
- Блокада вже вплинула на глобальні перевезення: кількість проходів через Ормузьку протоку впала до найнижчого рівня з початку конфлікту.
- Попри припинення активної фази бомбардувань після перемир’я 7 квітня, Трамп відмовляється від ескалації, залишаючи простір для дипломатії, але водночас наполягає на максимальному тиску – аж до повного згортання ядерної програми Ірану.
- У Білому домі заявляють, що завдяки блокаді США отримали «максимальний важіль впливу» на переговорах. Водночас переговорний процес фактично зайшов у глухий кут: очікуване відновлення діалогу не відбулося, а Іран узяв паузу для узгодження позиції з верховним керівництвом.
- Експерти зазначають, що стратегія Вашингтона не має швидкого вирішення: блокада послаблює економіку Ірану, але вимагає тривалої військової присутності США на Близькому Сході без гарантії результату. Водночас Тегеран може вдатися до асиметричних дій – зокрема атак на енергетичну інфраструктуру регіону або американські сили – щоб змусити Вашингтон переглянути свою позицію.
- На тлі загострення ситуації довкола Ірану та затягування переговорів енергетичні ринки відреагували зростанням цін на нафту. Зокрема, нафта Brent подорожчала на 0,4% – до $111,71 за барель.
- Водночас новина про вихід ОАЕ з ОПЕК спочатку спричинила короткострокове зниження котирувань, однак ціни швидко відіграли втрати.
- Фондові ринки демонстрували змішану динаміку. Азійські індекси знизилися на 0,2%, тоді як ф’ючерси на S&P 500 додали 0,1%. Напередодні на Волл-стріт відбулося падіння: S&P 500 втратив 0,5%, а Nasdaq Composite – 0,9%. Додатковий тиск на ринок спричинили новини з технологічного сектору, що посилило розпродажі акцій.
- На ринку захисних активів спостерігалося зниження: золото подешевшало на 0,3% – до $4 581,40. У сегменті криптовалют біткоїн залишився майже без змін на рівні $76 471, тоді як ефір знизився на 0,3% – до $2 289.
Контекст
28 лютого вранці США спільно з Ізраїлем завдали ударів по території Ірану. За повідомленнями, під час атак загинув верховний лідер аятола Алі Хаменеї, а також близько 40 представників вищого військового керівництва країни. Дональд Трамп заявив про готовність повністю знищити іранську ракетну галузь.
У відповідь Іран розпочав обстріли Ізраїлю та кількох арабських держав. На тлі ескалації було зупинено рух танкерів через Ормузьку протоку – стратегічний маршрут між Іраном і Оманом, яким транспортується майже 20% світового експорту нафти.
8 квітня сторони домовилися про двотижневе припинення вогню. Однак уже 13 квітня США оголосили про морську блокаду іранських портів, наполягаючи на повному відновленні судноплавства через Ормузьку протоку.
17 квітня Ізраїль і Ліван також погодили перемир’я, після чого Іран тимчасово відновив рух через протоку. Втім уже наступного дня Тегеран знову заявив про її блокування у відповідь на дії США та відкрив вогонь по кількох торговельних суднах, що намагалися пройти цим шляхом.
19 квітня Дональд Трамп повідомив про підготовку нового раунду переговорів у Пакистані, паралельно знову пригрозивши ударами по іранській інфраструктурі. Водночас Іран відмовився від участі в переговорах, звинувативши Вашингтон у порушенні домовленостей про припинення вогню.
21 квітня Трамп заявив про продовження дії перемир’я доти, доки Іран не надасть свої пропозиції та не завершить консультації.
