Депутати Європарламенту під час засідання Комітету з питань навколишнього середовища, клімату і безпеки харчових продуктів закликали Єврокомісію переглянути підхід до застосування механізму вуглецевого мита CBAM щодо України та врахувати умови повномасштабної війни.
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
Деталі
- Євродепутати заявили, що чинний механізм форс-мажору фактично не враховує воєнні умови, у яких перебуває Україна.
- Доповідач щодо CBAM Мохаммед Шагім наголосив, що важко уявити більш очевидний форс-мажор, ніж повномасштабна війна. За його словами, Україна наразі не має можливості проводити декарбонізацію у темпах, яких вимагає ЄС, а також не може забезпечити незалежну верифікацію даних про викиди через бойові дії.
- Він запропонував окремо обговорити можливість спеціального режиму для України.
- Цю позицію підтримав і представник Європейської народної партії Петер Лізе, який заявив, що Україна є особливим випадком і потребує окремого підходу. Він також поцікавився у Єврокомісії, чому Брюссель поки не розглядає можливість винятків для України.
- Доповідач щодо Тимчасового фонду декарбонізації Паскаль Канфен також висловив розчарування відсутністю чіткої позиції Єврокомісії щодо України.
- Водночас представниця Єврокомісії Марія Елена Скоппіо заявила, що питання України наразі не входить до чинної доповіді щодо CBAM. Вона не стала коментувати можливість спеціального режиму або застосування форс-мажору для країни, яка веде війну з Росією.
- Під час дискусії депутати також обговорювали ризики для європейських виробників через CBAM. Зокрема, Паскаль Канфен заявив, що додаткові вуглецеві витрати для компаній із ЄС можуть посилити позиції Росії на світових ринках, особливо в агросфері, оскільки російські виробники не несуть аналогічних витрат.
Контекст
Механізм прикордонного вуглецевого коригування (Carbon Border Adjustment Mechanism, CBAM) став одним із перших інструментів податкового регулювання в міжнародній торгівлі для досягнення кліматичних цілей.
Основна ідея механізму CBAM – усі експортери мають сплачувати співмірну з компаніями ЄС плату за викиди парникових газів (ПГ) під час виробництва товарів, які постачають до ЄС, а також стимулювати чистіше промислове виробництво в країнах, що не входять до ЄС.
Механізм СВАМ уперше був запропонований у межах EU Green Deal у 2019 році і представлений як частина пакету законодавчих ініціатив Fit for 55, що має забезпечити до 2030 року зменшення викидів ПГ в ЄС на 55% від рівня 1990 року. Повноцінне запровадження CBAM заплановане на 2026 рік.
CBAM потенційно може коштувати українським виробникам $300 млн і особливо вдарить по виробниках електроенергії, добрив та металургах, згідно з даними аналітиків EY в Україні. Детальніше про CBAM та його потенційний вплив на українські компанії – у матеріалі Forbes Ukraine.
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства працює над відтермінуванням впровадження вуглецевого податку (СВАМ) щонайменше до 2028 року, казав міністр Олексій Соболев в інтервʼю Forbes Ukraine.
