Війна США та Ізраїлю проти Ірану вже коштувала компаніям у всьому світі щонайменше $25 млрд, і ця сума продовжує зростати. Про це свідчить аналіз Reuters, заснований на корпоративних звітах і заявах компаній, опублікованих від початку конфлікту.
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
Деталі
- Найсильніший удар припав на енергетичний сектор, логістику та глобальні ланцюги постачання. Через блокаду Іраном Ормузької протоки – одного з ключових світових маршрутів транспортування нафти – ціни на нафту піднялися вище $100 за барель, що більш ніж на 50% перевищує рівень до початку війни наприкінці лютого.
- Це спричинило різке зростання вартості пального, морських перевезень і сировини, включно з добривами, алюмінієм, поліетиленом та іншими критично важливими промисловими матеріалами.
- За підрахунками Reuters, щонайменше 279 компаній прямо пов’язали війну з необхідністю запровадження антикризових заходів. Серед них – підвищення цін на продукцію, скорочення виробництва, призупинення дивідендів або викупу акцій, переведення працівників у неоплачувані відпустки, запровадження паливних надбавок, а також звернення по екстрену державну допомогу.
- Найбільше від наслідків постраждала авіаційна галузь – у дослідженні згадано 45 авіакомпаній, на які припало близько $15 млрд додаткових витрат, переважно через подорожчання авіапального.
- Далі йдуть автовиробники та постачальники автокомпонентів із сукупними втратами близько $5,5 млрд, виробники товарів повсякденного попиту – приблизно $2,4 млрд, а також круїзні оператори та компанії морських перевезень із втратами близько $1,36 млрд.
- Окремі великі корпорації вже попередили про суттєвий фінансовий удар. Зокрема, Toyota оцінює потенційні втрати на рівні $4,3 млрд, а Procter & Gamble прогнозує скорочення післяподаткового прибутку приблизно на $1 млрд.
- Керівники компаній відзначають, що масштаб спаду можна порівняти з періодом глобальної фінансової кризи, а подекуди він навіть перевищує вплив типових рецесійних епізодів.
- Генеральний директор Whirlpool Марк Бітцер зазначив, що нинішнє падіння попиту та зростання витрат змушує компанії переглядати річні прогнози та скорочувати виплати акціонерам. Він також підкреслив, що споживачі дедалі частіше відкладають купівлю нової техніки, обираючи ремонт наявної.
- Додатковий тиск на бізнес створює інфляційна хвиля, спричинена зростанням цін на енергоносії. Аналітики попереджають, що в таких умовах компаніям стає складніше перекладати витрати на кінцевого споживача, а фіксовані витрати важче компенсувати, що загрожує зниженням маржі вже в другому кварталі та далі.
- Окремі керівники, зокрема у виробничому секторі, попереджають, що підвищення цін може ще більше вдарити по споживчому попиту. Водночас компанії починають переглядати довгострокові прогнози через зростання витрат на паливо та логістику.
- Серед найбільш вразливих секторів – виробництво промислових товарів і хімічна галузь. Близько 40 компаній уже заявили про намір підвищувати ціни через залежність від нафтохімічної сировини з Близького Сходу.
- Деякі виробники прямо оцінюють чутливість до нафтових коливань: наприклад, кожне зростання ціни на нафту на $5 за барель додає мільйони доларів додаткових витрат. У європейських компаній, зокрема виробників шин, ефект від подорожчання сировини може проявлятися із затримкою в кілька місяців, але потім різко впливати на фінансові результати.
- Попри загальний тиск, корпоративні прибутки у першому кварталі залишалися відносно стійкими, що дозволило частині фондових індексів досягати нових максимумів навіть на тлі зростання енергетичних витрат. Проте аналітики вже фіксують погіршення прогнозів прибутковості на другий квартал у США, Європі та Японії.
- У цілому експерти відзначають, що основний фінансовий удар ще не повністю відобразився у звітності компаній, і найбільший ефект війни на глобальний бізнес може проявитися в наступних кварталах.
Контекст
Після ударів США та Ізраїлю по Ірану 28 лютого рух суден через Ормузьку протоку помітно ускладнився. На цьому тлі судноплавні компанії дедалі частіше почали розглядати альтернативні наземні маршрути, попри те що вони довші, дорожчі та супроводжуються більшими викидами CO₂.
У 2025 році через Ормузьку протоку щодоби транспортувалося близько 20,9 млн барелів нафти та нафтопродуктів – це приблизно 20–25% світових морських поставок. Найбільш залежними від цього коридору залишаються азійські країни: на Китай, Індію, Японію та Південну Корею припадає близько 80–89% нафти, що проходить через протоку. Окрім нафти, Ормузький маршрут забезпечує майже п’яту частину світового експорту скрапленого природного газу, значна частина якого надходить із Катару.
