Президент США Дональд Трамп заявив, що для Ірану «час спливає», і попередив, що якщо Тегеран не запропонує кращої угоди, «вони зазнають набагато сильнішого удару». Про це 18 травня повідомили Axios та Bloomberg. На тлі загострення Brent подорожчала приблизно на 2% – до понад $111 за барель, тоді як австралійський індекс S&P/ASX 200 впав на 1,4%, що стало одним із найбільших знижень серед ключових фондових майданчиків Азії.
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
Деталі
- «Для Ірану час цокає, і їм краще діяти ШВИДКО, інакше від них нічого не залишиться. ЧАС – ВАЖЛИВО!», – написав Трамп.
- Іранське напівофіційне агентство Fars повідомило, що США нібито висунули п’ять основних умов для мирної угоди.
- Серед них – передача пов’язаного з іранською ядерною програмою урану Сполученим Штатам, відсутність репарацій для Тегерана та розмороження менш ніж чверті іранських активів.
- Водночас агентство не назвало джерел інформації, а Вашингтон офіційно ці умови не коментував.
- Інше напівофіційне агентство – Mehr – заявило, що США «не запропонували жодних відчутних поступок», натомість намагаються домогтися вимог, яких не змогли досягти під час війни. У Тегерані вважають, що така позиція веде переговори в глухий кут.
- Американські чиновники заявили Axios, що Трамп все ще прагне укласти угоду для завершення війни, однак відмова Ірану погодитися на значну частину американських вимог і серйозні поступки щодо ядерної програми знову повернула військовий сценарій до порядку денного.
- Очікується, що 19 травня Трамп проведе засідання своєї команди з національної безпеки у Ситуаційній кімнаті Білого дому, де обговорюватимуться можливі військові варіанти дій.
- За даними джерел, у суботу президент уже провів зустріч зі своїми ключовими радниками у власному гольф-клубі у Вірджинії. У ній взяли участь віцепрезидент Джей Ді Венс, спецпосланець Білого дому Стів Віткофф, держсекретар Марко Рубіо та директор ЦРУ Джон Реткліфф.
- Водночас Трамп заявив Axios, що досі вважає: Іран хоче домовленостей. За його словами, Вашингтон очікує на оновлену іранську пропозицію, яка має бути кращою за попередню. При цьому президент США відмовився називати конкретний дедлайн для переговорів.
- Додатковим сигналом крихкості перемир’я стала атака дронів на атомний об’єкт в ОАЕ. Міністерство оборони країни заявило, що один із безпілотників спричинив пожежу на ядерному об’єкті, тоді як ще два апарати були перехоплені.
- На цьому тлі світові ринки продовжили падіння. Інвестори побоюються, що проблеми із судноплавством через Ормузьку протоку надовго збережуть високі ціни на нафту та прискорять глобальну інфляцію. Азійські фондові індекси знижувалися: гонконгський Hang Seng втратив 1,3%, японський Topix – 0,8%, а ф’ючерси на S&P 500 та Euro Stoxx 50 також пішли вниз.
- Розпродаж охопив і глобальний ринок облігацій. Дохідність 30-річних американських держоблігацій піднялася до максимуму майже за три роки, тоді як прибутковість 10-річних японських бондів досягла найвищих рівнів із 1996 року. Інвестори дедалі більше закладають у ціни ризик затяжної війни та тривалого збереження високих ставок центробанків.
- Долар зміцнювався шостий день поспіль, залишаючись головним «тихим притулком» для інвесторів під час конфлікту на Близькому Сході. Водночас криптовалюти також опинилися під тиском: Bitcoin подешевшав на 1,7%, а Ether – більш ніж на 3%.
- Аналітики зазначають, що ринки вже майже впевнені у новому підвищенні ставок Федеральною резервною системою США до березня наступного року, хоча ще наприкінці лютого інвестори очікували, навпаки, зниження ставок.
Контекст
28 лютого США та Ізраїль завдали масштабних ударів по Ірану. Унаслідок атаки загинув верховний лідер країни аятола Алі Хаменеї та майже все вище військове командування – близько 40 високопосадовців. Операція отримала назву «Епічна лють».
У відповідь Тегеран розпочав ракетні атаки по Ізраїлю та кількох арабських країнах. Через різке загострення конфлікту майже повністю зупинився рух танкерів через Ормузьку протоку – стратегічний маршрут між Перською затокою та Індійським океаном, через який транспортується приблизно п’ята частина світового експорту нафти.
8 квітня сторони погодили двотижневе перемир’я. Уже 13 квітня США оголосили про морську блокаду іранських портів та зажадали відновлення судноплавства через Ормузьку протоку. 17 квітня Ізраїль і Ліван домовилися про припинення вогню, після чого Іран повідомив про часткове відкриття маршруту. Однак уже наступного дня Тегеран знову перекрив протоку та атакував судна, що проходили через неї.
19 квітня Дональд Трамп заявив про підготовку переговорів за участю Пакистану, проте Іран відмовився долучатися до них, звинувативши Вашингтон у порушенні умов перемир’я. 21 квітня Трамп продовжив режим припинення вогню до укладення нових домовленостей, а 1 травня Axios повідомив, що президент США вважає війну фактично завершеною.
6 травня США офіційно оголосили про завершення операції «Епічна лють» і тимчасово призупинили план виведення нейтральних суден з Ормузької протоки. У Вашингтоні це пояснили зверненням Пакистану, «військовим успіхом» кампанії та прогресом у підготовці остаточної угоди.
