Золото і срібло 19 січня різко подорожчали та оновили історичні максимуми. Інвестори переводять капітал у захисні активи на тлі загострення геополітичних ризиків і економічної невизначеності у світі, пише CNBC.
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
Деталі
- Ф’ючерси на золото у США з поставкою в лютому зросли на 1,71%, до $4674,2 за унцію. Спотова ціна золота підвищилася на 1,6%, до $4668,1 за унцію.
- Срібло рухалося синхронно із золотом: ф’ючерси на цей метал у США з поставкою в березні зросли до рекордних $93,035 за унцію і додавали понад 5%, тоді як спотова ціна підвищилася на 3,55%, до $93,16 за унцію.
- Водночас інші базові метали також дорожчали: мідь зросла на 0,54%, до $5,86 за унцію, що пов’язують насамперед зі структурним попитом з боку енергетики та дата-центрів, а не з геополітикою.
- За словами портфельного менеджера Ninety One Джорджа Чевелі, ралі золота має фундаментальне підґрунтя. Він очікує зниження реальних процентних ставок і подальшої диверсифікації резервів центральними банками, що створює передумови для консолідації цін або їхнього подальшого зростання.
- За поточних рівнів цін маржа у секторі може бути у чотири-п’ять разів вищою, ніж у 2024 році, прогнозує Чевелі.
Контекст
Поштовхом для нового ралі цін на золото і срібло стали заяви президента США Дональда Трампа про запровадження мит на товари з восьми європейських країн до укладення угоди про «повну і тотальну купівлю Гренландії». Це посилило нервозність на глобальних ринках. На цьому тлі інвестори скорочують частку ризикових активів і збільшують вкладення у дорогоцінні метали.
Зростанню попиту на захисні активи сприяє серія геополітичних потрясінь, включно з війною в Україні та затяжним конфліктом у Газі.
Додатковим чинником напруги для ринків стала інформація про кримінальне розслідування Мін’юсту США проти голови ФРС Джерома Пауелла, що посилило побоювання політичного тиску на монетарну політику.
