Ідея президента США Дональда Трампа взяти під контроль Гренландію у 2026 році засяяла з новою силою, але тепер вона підкріплена амбітним проєктом системи ППО «Золотий купол». Доки США наполягають на національній безпеці, Данія та європейські союзники розгортають війська на острові. Головне з матеріалів Politico, The Washington Post, Bloomberg та Forbes US.
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
Кінець 2025-го та початок 2026 року ознаменувалися напруженістю між США та Данією. Причина розбрату – Гренландія. «США потрібна Гренландія для національної безпеки. А НАТО стане набагато потужнішим і ефективнішим, якщо Гренландія буде в руках США», – заявив американський президент Дональд Трамп та пов’язав це з планами створення протиракетної оборони «Золотий купол», зазначає Politico.
Данія та Гренландія одразу відкинули будь-які пропозиції про передачу острова США. У разі необхідності вибору між США та Данією вони віддадуть перевагу Данії, наголосив прем’єр-міністр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен.
Тим часом Білий дім вивчає можливість «купити» Гренландію. США вже оцінили острів у $700 млрд, якщо Трампу вдасться досягти відповідної угоди, повідомив телеканал NBC News.
Ідея приєднати Гренландію до США
Ідеєю «купити» Гренландію Трамп загорівся ще у 2018 році, після поради бізнесмена та спадкоємця компанії Estée Lauder Рона Лаудера, 81, розповів Forbes US ексрадник чинного президента США з національної безпеки під час його першого терміну, а нині відомий політичний супротивник Джон Болтон. Лаудер має давні особисті та політичні зв’язки з Трампом і протягом багатьох років підтримує консервативні ініціативи, включно з фінансуванням руху MAGA. У березні 2025 року Лаудер виділив $5 млн MAGA Inc., наводить Forbes US дані Федеральної виборчої комісії.
Відтоді Лаудер не приховує свого інтересу до Гренландії та її ресурсів. Він пропонував США посилити свій вплив на Гренландію без прямого придбання, а, наприклад, через тристоронні угоди з Гренландією та Данією для формалізації арктичної співпраці, йдеться у статті New York Post від лютого 2025 року.
Бізнесмен також інвестував у місцеву компанію з розливу прісної води та через Greenland Development Partners – консорціум із реєстрацією в Делавері, залучений до ініціативи зі зведення гідроелектростанції на найбільшому озері Гренландії, наводить Forbes US дані Politiken. Цей консорціум володіє часткою в Greenland Investment Group, яку очолює колишня заступниця держсекретаря США Джозетт Ширан.
Інвестиції Лаудера навряд чи мають «будь-яку відчутну економічну вагу», вважає експерт з арктичної безпеки та доцент Королівського оборонного коледжу Данії Марк Якобсен. «Ключове тут – тісний зв’язок із гренландськими центрами ухвалення рішень. Ідеться про стратегію і встановлення контролю», – каже він.
Розсилка Forbes AI: штучний інтелект очима тих, хто ризикує грошима
У коментарі Forbes US Якобсен зазначив, що за останні роки спостерігає зростання американської присутності в Гренландії, зокрема завдяки прямим авіарейсам між Нью-Йорком і столицею острова Нууком. «Американців у Гренландії наразі більше, ніж будь-коли. Не завжди зрозуміло, чи це лише туристи, чи люди з інтересом до «стратегічних інвестицій», – каже він.
Президент США Дональд Трамп потискає руку президентові Всесвітнього єврейського конгресу Рону Лаудеру після зустрічі 28 грудня 2016 року в Мар-а-Лаго в Палм-Біч, Флорида. Фото Getty Images
Відповідь Данії та союзників не забарилася
Збільшення тиску Вашингтона змусило Данію та союзників діяти. Данія оголосила про розширення військової присутності на острові та проведення навчань «Арктична витривалість». «Безпека в Арктиці має вирішальне значення для Королівства та наших арктичних союзників», – цитує Politico заяву міністра оборони Данії Троельс Лунд Поульсен.
До операції «Арктична витривалість» долучилися й інші європейські держави. За запитом Копенгагена до Гренландії прибули шведські офіцери у складі багатонаціональної групи. Участь у навчаннях також беруть військові з Нідерландів, Німеччини, Канади та Франції, зазначає Politico.
«На прохання Данії я вирішив, що Франція братиме участь у спільних навчаннях «Арктична витривалість». Перші французькі військові підрозділи вже в дорозі», – заявив президент Франції Емманюель Макрон.
Водночас Німеччина відряджає до регіону розвідувальну групу з 13 солдатів для оцінки умов можливого подальшого військового внеску.
Попри широку участь союзників, розгортання військ має міжурядовий характер і не було офіційно схвалено Північноатлантичним альянсом. Це свідоме рішення, покликане запобігти прямій ескалації в межах НАТО, за словами осіб, ознайомлених із планами.
Міністр закордонних справ Данії Ларс Локке Расмуссен та міністр закордонних справ Гренландії Вівіан Моцфельдт виступають перед ЗМІ в посольстві Данії 14 січня 2026 року у Вашингтоні, округ Колумбія. Фото Getty Images
Дипломатичний трек
14 січня 2026 року відбулися переговори між Данією, Гренландією, віцепрезидентом США Джей Ді Венсом та держсекретарем Марко Рубіо. Зустріч не принесла прориву у питанні майбутнього арктичного острова. Міністр закордонних справ Данії Ларс Локке Расмуссен схарактеризував переговори як «відверті, але водночас конструктивні», однак визнав, що сторони залишилися на принципово різних позиціях стосовно вимог Трампа встановити контроль США над Гренландією, зазначає WP.
«У нас досі є фундаментальна розбіжність. Нам не вдалося змінити американську позицію», – цитує WP заяву міністра закордонних справ Данії Ларс Локке Расмуссен.
Водночас сторони домовилися створити «робочу групу високого рівня», яка має продовжити обговорення безпеки в Арктиці. Після переговорів Дональд Трамп публічно повторив свою позицію, поставивши під сумнів спроможність Данії гарантувати безпеку острова.
«Проблема в тому, що Данія нічого не може зробити, якщо Росія чи Китай захочуть окупувати Гренландію, а ми можемо зробити все», – заявив Трамп в Овальному кабінеті.
Європейські дипломати попереджають, що подальший тиск Вашингтона може призвести не лише до двосторонньої кризи, а й до серйозних наслідків для єдності НАТО, пише WP.
Прем’єр-міністр Гренландії та голова Naalakkersuisut Єнс-Фредерік Нільсен проводить пресконференцію у Дзеркальній залі офісу прем’єр-міністра в Крістіансборзі у Копенгагені, Данія, 13 січня 2026 року. Фото Getty Images
Потреба США у Гренландії
Дональд Трамп пов’язує свою ідею встановлення контролю над Гренландією зі створенням нової системи протиракетної оборони США під назвою «Золотий купол». За його задумом, цей проєкт має стати багаторівневим щитом для захисту території США від ракетних загроз. У 2025 році Трамп оголосив, що система коштуватиме $175 млрд і розроблятиметься протягом трьох років.
Водночас США вже мають повний доступ до Гренландії в межах оборонної угоди з Данією від 1951 року. Американська військова присутність зосереджена на космічній базі Пітуффік, яка є ключовим елементом системи раннього попередження та спостереження за ракетними загрозами з Арктики, зазначає Politico.
Крім того, у разі розгортання наземних перехоплювачів Гренландія не є унікальною локацією. Пентагон розглядав альтернативні варіанти, зокрема військову базу Форт-Драм у штаті Нью-Йорк, а також території Канади або Аляски. Такі рішення не вимагали б контролю над іноземними землями та не створювали б загрози для єдності НАТО, зазначає Politico.
Ключовий елемент «Золотого купола» взагалі не прив’язаний до землі. Початкова концепція системи передбачає розміщення значної частини перехоплювачів у космосі, на орбіті Землі, що зменшує потребу в додаткових наземних базах і знижує стратегічне значення Гренландії.
У підсумку зв’язок між «Золотим куполом» і заявами Трампа стосовно контролю над Гренландією має радше політичний, ніж військово-стратегічний характер. Оборонні завдання США можуть бути реалізовані без порушення суверенітету Данії та без ризиків для єдності союзників, зазначає Politico.
Білл Ґейтс (ліворуч) та Майкл Блумберг прибувають на зустріч із президентом Франції Емманюелем Макроном у рамках саміту «Одна планета» в Єлисейському палаці 12 грудня 2017 року в Парижі, Франція. Фото Getty Images
Мільярдери США вже роблять ставку на Гренландію
Американські мільярдери Джефф Безос, Білл Ґейтс та Майкл Блумберг інвестували в компанію Kobold на початку 2019 року, коли компанія закрила раунд серії A, пише Forbes US. Це відбулося всього за кілька місяців після того, як Трамп почав розглядати можливість «купівлі» Гренландії.
Інвестиції здійснювалися через Breakthrough Energy, фонд під керівництвом Ґейтса, метою якого заявлено «прискорення інновацій у сфері зеленої енергетики та створення промисловостей майбутнього». Фонд також долучився до інвестраунду серії C компанії Kobold у грудні 2024 року. Тоді стартап оцінили майже у $3 млрд з огляду на залучення $537 млн капіталу, йдеться у пресрелізі компанії.
У 2022 році до інвестування у Kobold долучився й гендиректор OpenAI Сем Альтман через свій венчурний фонд Apollo Projects, зробивши внесок у раунд серії B, загальний обсяг якого становив $192,5 млн.
Згідно з поданням до SEC минулого тижня, Kobold перебуває в процесі залучення додаткового фінансування, тож на тлі зростання уваги до Гренландії компанія може знову звернутися до мільярдерів. Жоден із бізнесменів, згаданих у цьому матеріалі, не відповів на запити Forbes US стосовно коментарів.
Тим часом бізнесмен та найбагатша людина світу Ілон Маск неодноразово публічно висловлював підтримку ідеї американської анексії Гренландії. «Якщо жителі Гренландії хочуть стати частиною Америки, що, сподіваюся, так і буде, ми будемо раді їх прийняти», – написав Маск минулого січня у X.
Напис на тротуарі біля готелю Trump International у Нью-Йорку: «Шановні Панама та Гренландія, перепрошуємо, він ідіот. – Америка», 23 грудня 2024 року. Фото Getty Images
Можливі сценарії розвитку подій
Подальший розвиток ситуації навколо Гренландії може піти кількома шляхами – від компромісних домовленостей до сценаріїв контрольованої або відкритої ескалації, аналізує Bloomberg.
Один із варіантів передбачає розширення доступу США до військової та економічної інфраструктури Гренландії без зміни її статусу. Данія може запропонувати посилену координацію з НАТО, додаткові безпекові гарантії та ширші можливості для американської присутності. Окремим елементом компромісу може стати угода стосовно мінералів за зразком домовленостей США з Україною.
Інший сценарій може передбачати нарощування американської військової присутності в Гренландії у межах оборонної угоди з Данією, яка майже не обмежує масштаби розгортання за умови попередження Копенгагена та Нуука. Ключовим ризиком у цьому випадку є не кількість військ, а зміна їхніх функцій – від оборонних завдань до фактичного контролю над урядовими процесами та критичною інфраструктурою, пише Bloomberg.
Найменш імовірним залишається сценарій прямого військового захоплення США Гренландії з контролем ключових об’єктів. Хоча США майже напевно здобули б військову перевагу, данські сили були б юридично зобов’язані чинити опір.
Такий крок спричинив би серйозні політичні наслідки, різку трансатлантичну ескалацію та загрозу єдності НАТО, зазначає Bloomberg.
