Через війну ринок праці в Україні зазнав істотних змін. Ситуація, що склалася, впливає як на звичайних громадян, так і на великі підприємства та бізнеси. Тільки суспільство встигло пристосуватися до COVID-реальності, як почалася нова – воєнна.
Про те, що відбувається зараз з роботою в Україні, детально розповів Іван Ромашов, аналітик компанії robota.ua.
Демографія
По суті, ринок праці – це сукупність людей, зайнятих у виробництві товарів і послуг, які надалі відображаються у вигляді знайомих багатьом макроекономічних показників: ВВП, рівень безробіття, індекс ділової активності, кількість робочих місць тощо.
Факти й статистика:
- 41% населення України сконцентровано переважно у шести центрах економічної активності: Дніпропетровській, Харківській, Львівській, Одеській, Київській, Запорізькій областях та в місті Києві;
- Зарплата в центрах економічної активності в середньому на 15–30% вища, ніж в інших областях та містах країни;
- В Україні економічне зростання стимулює покращення демографічної ситуації й навпаки. Як наслідок, центри економічної активності в цілому показують позитивну динаміку приросту населення в порівнянні з іншими регіонами.
Позитивна новина:
- За кількістю населення Україна посіла сьоме місце в Європі й 36-те місце у світі – з 244 країн.
Те, над чим треба працювати:
- Населення України скорочується в середньому на 1,5 млн кожні пʼять років. Якщо не будуть вжиті заходи та реформи, то до 2050-го населення України складатиме 35 млн. Останній раз така низька цифра була ще в 1946 році, після закінчення Другої світової війни;
- Вторгнення Росії зробило демографічну ситуацію ще більш критичною. З початку війни сусідні країни прийняли понад 5,23 млн українських біженців, серед яких близько 2,75 млн – працездатного віку.
Конʼюнктура ринку
Попит та пропозиція
Ринок праці підпорядковується тим же законам попиту та пропозиції, що і будь-який інший ринок. Є попит та пропозиція як на вакансії, так і на робочу силу.
Середня кількість вакансій для пошуку на robota.ua до 24 лютого становила близько 100 000 на день. Кількість резюме – близько 200 000–300 000. Конкуренція на вакансію становила в середньому 1–3 особи на місце. З точки зору економіки цього ринку це здорова ситуація. Є вакансії та є кандидати в достатній кількості.
24 лютого можна сміливо називати «чорним лебедем» на ринку праці. Кількість вакансій скоротилася на 45%, кількість нових резюме – на 51%.
Починаючи з 5 квітня ринок перейшов до фази адаптації й до сьогодні в ній перебуває. Пошукачі такі ж активні, вакансій так само мало.
Зараз на ринку є близько 30% вакансій від довоєнного рівня.
Щотижневий темп зростання ринку становить 3–6%. Чи довго так буде, сказати складно. Настала епоха «ринку роботодавця».
Пошукачів на ринку зараз у 4–6 разів більше, ніж вакансій. Хоча ситуація різна від галузі до галузі, тенденцію можна назвати універсальною.
До прикладу, у січні 2022-го максимальна кількість відгуків, яку отримала одна з вакансій протягом дня, склала 168. У травні 2022-го максимальна кількість відгуків, яку отримала 1 вакансія за 1 день, склала 843 відгуки. Різниця у 5 разів. Це дуже контрастний приклад, але саме він відображає всю суть ситуації, що склалася.
Активність роботодавців
Лідери за кількістю вакансій – Київ, Львів, Дніпро, Одеса, Вінниця. Тут зосереджено близько 67% усіх вакансій. Найбільш динамічно кількість вакансій зростає в Києві. До столиці активно повертаються люди, оживає бізнес. Три найпопулярніші рубрики вакансій у Києві – ІТ, виробництво та продажі.
Поступово відновлюється ситуація і з віддаленою роботою. Загалом в Україні кількість дистанційних вакансій скоротилася вдвічі. До війни було близько 6000 таких пропозицій, зараз – близько 3000.
На зображенні – спеціальності, що мають найбільший попит для віддаленої роботи. Лідери серед професій під час війни ті ж самі, що й до її початку.
Зарплати
Загалом в Україні з боку роботодавців середня зарплата зросла на 9%, а запит з боку пошукачів – на 13%.
Всередині компаній ситуація трохи інша. Роботодавці з різних секторів економіки скоротили зарплати на різний відсоток від довоєнного періоду. Основна причина – скорочення попиту. Лише деякі галузі, такі як агросектор та ІТ, продовжують виплачувати зарплату повністю.
Згідно з опитуванням, яке robota.ua проводила в травні, головна проблема, з якою стикається бізнес, – це скорочення продажів.
60% компаній також заявили, що в них скоротилася кількість штату. Передусім – це працівники відділів підтримки та лінійний персонал. У розрізі бізнес-напрямків ситуація різна від галузі до галузі.
Серед опитаних компаній повідомили про зменшення кількості персоналу:
• логістика та транспорт – 80%;
• медицина та фармацевтика – 71%;
• туризм, готельно-ресторанний бізнес – 66%;
• маркетинг, реклама та PR – 60%;
• роздрібна й гуртова торгівля – 58%.
Активність пошукачів
Станом на сьогодні активність кандидатів становить близько 100% від довоєнного рівня. Але за деякими бізнес-напрямками активність перевищила довоєнний рівень у 2–4 рази.
Найбільша кількість резюме – у сфері роздрібної торгівлі. Другий напрямок, де пошукачі активні, це ІТ. Не кожен IT-бізнес може пройти випробування війною. Як наслідок, кандидатів на ринку праці побільшало. Важче стало знайти роботу і спеціалістам без досвіду, та junior-фахівцям.
Перспективи
У найближчому майбутньому криза торкнеться всіх. Бізнес буде змушений розпочати внутрішні трансформаційні процеси, щоб вижити та адаптуватися під сьогоднішні реалії. Це зміни у штаті, зарплатах, бізнес-процесах тощо.
Вже зараз є тенденції на ринку, не властиві йому 3–4 місяці тому:
- роботу «білим комірцям» стає знайти складніше;
- Junior-фахівці стають менш затребуваними;
- люди починають працювати на кількох роботах.
У найближчі пів року скорочення продовжаться. Зарплати залишаться, найімовірніше, без змін або незначно зростуть – у зв’язку з інфляцією.
Коли відбудуться всі процеси трансформації та сформується оновлений ринок праці, стане помітніше, хто з роботодавців має найбільший запас міцності й хто буде в перспективі найпривабливішим для пошукачів.
Зараз життєво важливо, щоб активна фаза війни закінчилася. Тоді є шанс на швидке відновлення попиту, економіки та ринку праці. Якщо ж війна буде затяжною, з високою ймовірністю запустяться негативні сценарії розвитку економіки.
Вы нашли ошибку или неточность?
Оставьте отзыв для редакции. Мы учтем ваши замечания как можно скорее.