Гроші, що змінюють міста: як гранти з Німеччини запускають відродження громад і бізнесу в Україні

Все змінилось близько двох років тому. Завдяки грантовому фінансуванню в межах проєкту «Підтримка швидкого економічного відновлення українських муніципалітетів» (SRER), який фінансував уряд Німеччини через компанію GIZ та впроваджувала Програма розвитку ООН, стара будівля отримала нове життя. На її відновлення витратили понад 38 млн грн. Хмельницький став одним із 12 міст, які отримали підтримку в рамках цього проєкту. Що це за проєкт і як саме він вплинув на місцевий бізнес? Про це – у експлейнері Forbes BrandVoice. 

SRER: нові можливості для бізнесу 

Велика війна змушує не тільки громадян, а й бізнеси шукати безпечні умови – за півтора року після початку повномасштабного вторгнення лише державною програмою релокації скористалися 840 підприємств, більшість з яких переселилися в західні області. Це спричинило суттєве навантаження на місцеві громади: в умовах воєнного шоку зростаючий попит на інфраструктуру перевищив можливості – бракувало приміщень, сучасних бізнес-просторів і ресурсів для підключення до критичних комунікацій.

Метою проєкту SRER було підтримати локальні ініціативи з відновлення та створення інфраструктури для функціонування бізнесу шляхом забезпечення місцевих органів самоврядування фінансовою підтримкою. Це дало містам змогу покращити умови підприємництва для локальних та релокованих бізнесів. Зокрема, йдеться про реконструкцію та ремонт старих занедбаних будівель і перетворення їх на сучасні простори для розвитку мікро-, малого та середнього підприємництва. Відбирали заявки на участь у програмі за кількома критеріями, серед яких ключові – реалістичність проєкту, зрозумілий алгоритм дій та наявність потужної команди для його реалізації.

У результаті проєкт охопив такі обласні центри України, як Луцьк, Рівне, Житомир, Чернігів, Тернопіль, Хмельницький, Вінниця та Івано-Франківськ, а також невеликі міста – Звягель, Стрий, Сміла та Лозова. Переможці отримали фінансування на реконструкцію приміщень і закупівлю обладнання для покращення місцевої бізнес-інфраструктури. Переможці отримали фінансування на реконструкцію приміщень і закупівлю обладнання для покращення місцевої бізнес-інфраструктури. Розмір виділеного гранту варіювався в межах від $430 869 до $1 085 959, а в середньому склав $800 000 на один муніципалітет.

Завдяки проєкту SRER у різних містах України зʼявилось дев’ять нових бізнес-об’єктів. Так, у Луцьку замість старого кінотеатру «Батьківщина», збудованого ще в 1939 році, запустили мультифункціональний бізнес-центр. Нове життя отримав і кінотеатр у Звягелі, який майже повністю вигорів у 2018 році. Тут відкрили сучасний простір із конференц-залами та медіатекою. У березні цього року стартувала «Лабораторія підприємництва» у Житомирі – комплекс із коворкінгу та виробничих майстерень для обробки матеріалів, прототипування та виготовлення 3D-виробів. А в Рівному презентували муніципальний коворкінг, що включає open space, два шоуруми, виставкову і конференц-залу та переговорні кімнати.

Предыдущий слайд

Следующий слайд

«Реконструкція цих обʼєктів дасть змогу підвищити впізнаваність місцевих брендів, дати новий поштовх для розвитку локального бізнесу та залучення нової аудиторії», – говорить Мустафа Саіт-Аметов, керівник Програми з розвитку регіонів, ПРООН в Україні. 

Рестарт ТЦ «Дитячий світ» у Хмельницькому 

Наприкінці минулого року на базі оновленого торговельного центру «Дитячий світ» у Хмельницькому зʼявився простір ProModni, що тепер обʼєднує підприємців модної індустрії. «Коли мене запросили подивитися, як реорганізували відомий торговельний центр, я була щиро вражена. Тепер це єдиний майданчик у місті, куди я можу запросити виробників весільних суконь і не соромитись, – розповідає Марина Васильєва, власниця Yedyna Wedding Studios. – Такий простір нам був конче необхідний, адже українська весільна сукня сьогодні славиться у всьому світі – ми конкуруємо зі світовими виробниками. Ба більше, завойовуємо європейський, китайський та американський ринки. Завдяки проєкту SRER та міській владі сьогодні ми маємо можливість проводити покази та інші заходи в такому сучасному просторі». 

Предыдущий слайд

Следующий слайд

У рамках програми місцева влада здійснила капітальну реконструкцію будівлі: оновила фасад та внутрішні приміщення, модернізувала інженерні мережі, закупила обладнання. «ТЦ «Дитячий світ» – це своєрідний символ міста, а тепер він став ще й потужною платформою для розвитку місцевого підприємництва, що зробить наше місто сильнішим та кращим», – вважає міський голова Олександр Симчишин. 

Функціонування простору надалі відбуватиметься не тільки коштом грантових програм, а й з інших джерел, зокрема з надходжень від оренди приміщень і партнерських ініціатив із бізнес-асоціаціями та навчальними закладами. «У цих стінах сформується динамічна екосистема, яка надасть поштовх економіці Хмельницького і також створить нові економічні можливості для місцевих жителів, зокрема й для релокованого бізнесу», – наголосив Мустафа Саіт-Аметов.

Предыдущий слайд

Следующий слайд

Парк можливостей: інноваційно-технологічний простір у Вінниці

Відремонтовані будівлі стали опорою і для релокованих підприємств. Так, у Вінницю, де завдяки проєкту SRER відкрили інноваційно-технологічний парк «Кристал», переїхало науково-виробниче підприємство «Пірена», що займається виготовленням піноутворювачів та робочого одягу. «Такі технологічні парки мають існувати в кожному місті, адже вони дають додаткові можливості як для місцевих, так і для релокованих компаній, – розповідає Олександр Грищенко, директор компанії «Пірена». – Наша компанія існує з 1992 року, і якби не росіяни, ми б могли розвивати підприємство на Луганщині, але вони знищили все. Релокувати виробництво ми вирішили у Вінницю, бо, по-перше, новий парк «Кристал» нам ідеально для цього підходить, а по-друге, такого відповідального ставлення з боку влади до бізнесу я не бачив ніде». 

Предыдущий слайд

Следующий слайд

Інноваційно-технологічний парк створили на базі старого заводу «Кристал», де виготовляли ювелірні вироби. Будівництво розпочалося в 2021 році, однак через повномасштабне вторгнення роботи довелося призупинити, бо фінансування з державного бюджету припинилось. «Ми вдячні, що уряд Німеччини, компанія GIZ та ПРООН підтримали нас та підхопили проєкт – інакше ми б втратили всі здобутки, – пояснює Катерина Бабіна, керівниця КП «Фонд муніципальних інвестицій». – Простір отримав нове дихання та продовжує розвиватися як жива екосистема, що об’єднує малі й великі підприємства. Окремо слід виділити і співпрацю з навчальними закладами, що в майбутньому створить синергію бізнесу та освіти». 

Надалі «Кристал» має стати точкою економічного зростання та бізнес-інкубатором для МСБ та інноваційного бізнесу, вважає Володимир Мережко, директор громадської організації «Вінницький Бізнес Клуб». «Побудова таких технологічних парків дасть поштовх для появи стартапів, що дуже важливо для нашого регіону, – стверджує Володимир. – Щоб краще розуміти потреби підприємців і оперативно на них реагувати, на території «Кристалу» працюватиме наше представництво. Воно стане ключовим майданчиком для комунікації та співпраці між компаніями».

Перелік майбутніх учасників екосистеми вже сформований на 70%. Наразі триває пошук шляхів залучення коштів для реконструкції другої черги проєкту – ще майже 5000 кв. м, що має підсилити наявний простір.

Територія інновацій у старовинному палаці Івано-Франківська 

Палац Потоцьких в Івано-Франківську, заснований у XVII столітті, – це памʼятка архітектури історичного значення. Після банкрутства останнього власника тривалий час палац був шпиталем, а останні 10 років взагалі стояв зачиненим. Фінансування в межах програми SRER місцева влада спрямувала на будівельно-реставраційні роботи, прокладання зовнішніх інженерних мереж, закупівлю меблів і обладнання для облаштування студій звукозапису, аналогового та цифрового фото, коворкінгу та конференц-зали. Проєкт SRER не лише відновив занедбану архітектурну пам’ятку в центрі Івано-Франківська, а й дав їй нове життя. «Наша мета була створити багатофункціональний комунальний простір для підтримки місцевого та релокованого бізнесу, а також представників індустрій у сфері аналогового та цифрового фото і звукозапису», – розповідає Ігор Попадюк, директор Департаменту інвестиційної політики, проєктів, міжнародних звʼязків, туризму та промоцій міста Івано-Франківської міської ради.

Предыдущий слайд

Следующий слайд

У створеному просторі вже пройшла низка подій: зустрічі з визначеними стейкхолдерами, конференція креативних індустрій, тематичні майстер-класи й підсумковий форум проєктної ініциативи. «Надалі об’єкт функціонуватиме як коворкінг і майданчик для підприємницьких, освітніх і культурних ініціатив. Основна наша мета – зробити простір самодостатнім і конкурентоспроможним на локальному ринку послуг», – підкреслює Ігор Попадюк.

Предыдущий слайд

Следующий слайд

Нове життя водогонів

Чернігів пережив 37 днів блокади після початку повномасштабного вторгнення. Це призвело до гуманітарної кризи через постійні обстріли та руйнування життєво важливих обʼєктів інфраструктури. За час бойових дій у Чернігівській області було пошкоджено або зруйновано близько 3500 будівель, більшість з яких становили житлові будинки. У самому місті серйозно постраждали 27 шкіл, 37 дитячих садків і три з чотирьох лікарень. Значних руйнувань зазнала також і критична інфраструктура – три з п’яти найбільших насосних станцій були повністю знищені внаслідок прицільних обстрілів військами Російської Федерації. Зокрема, був пошкоджений водогін довжиною понад два кілометри, який забезпечував водою близько 42 000 і понад 35 підприємств.

Окрім руйнувань від обстрілів, цей водогін, побудований ще в 1969 році, перебував у незадовільному технічному стані через осад і корозію труб. Після початку реконструкції, яку підтримали GIZ та ПРООН, стало зрозуміло, що водогін уже давно потребував ремонту. Микита Пономаренко, заступник головного інженера КП «Чернігівводоканал», поділився: «Коли ми отримали фінансування від донора і розпочали реконструкцію водогону, це було одне з найкращих рішень. Водогін був у жахливому стані, з сумішшю різних матеріалів – чавун, сталь, залізобетон, величезні підтікання і відкладення всередині. Після реконструкції пікова подача з насосної станції зросла на 30–40%! Спільно з 35 підприємствами, що користуються цим водогоном, ми обговорювали доцільність цієї роботи, і вже зараз бачимо значні покращення у водопостачанні».

Предыдущий слайд

Следующий слайд

Загалом у межах проєкту SRER відремонтували три водогони – у Чернігові, Лозовій і Смілі. «Жоден бізнес не може працювати без водопостачання та водовідведення. Якщо великий бізнес ще спроможний забезпечити себе водою завдяки облаштуванню свердловини, то для малих і середніх підприємств часто це неможливо через відсутність фінансів або фізичні перепони на місцях. «Наш проєкт забезпечив водопостачанням та водовідведенням не тільки наявні підприємства, а цілі мікрорайони в кожному з міст», – коментує Андрій Поденежко, спеціаліст з розвитку муніципальної інфраструктури ПРООН в Україні. За його словами, головним критерієм під час відбору таких проєктів була наявність підприємств, що були абонентами цих мереж, а додатковим фактором стала спроможність місцевої влади швидко виділити та реалізувати співфінансування.

Навчальна частина SRER: стратегії сталості

Окрім власне інвестицій у об’єкти, їхній ремонт та закупівлю обладнання, проєкт SRER підтримав низку заходів, спрямованих на забезпечення стійкості локальних ініціатив. Для цього GIZ і ПРООН залучили лідерів у сфері місцевого розвитку: івано-франківський фонд «Промприлад», Асоціацію міст України, а також бізнес-школу Smart People з міста Рівне. Результатом спільних зусиль стала розробка 12 стратегій сталості для усіх підтриманих ініциатив, в яких окреслені моделі роботи після введення обʼєктів в експлуатацію. 

Предыдущий слайд

Следующий слайд

Ключовим у формуванні концепції обʼєктів та подальших навчальних програм стало врахування інтересів локальної бізнес-спільноти. Каталізатором діалогу між бізнес-асоціаціями та представниками місцевих муніципалітетів виступила команда бізнес-школи Smart People. «Наша роль полягала в залученні ключових стейкхолдерів та бенефіціарів обʼєктів, а саме бізнес-асоціацій, галузевих кластерів та інших підприємницьких обʼєднань, до діалогу з представниками влади, – пояснює Тарас Комаренко, засновник Smart People. – Та іноді першим кроком було саме створення таких бізнес-асоціацій, адже в невеликих містах підприємці зазвичай рідко вдаються до створення спілок, щоб колективно відстоювати свої потреби».

Зокрема, у Звягелі команда Smart People сприяла створенню обʼєднання ключових роботодавців міста – Звягельського бізнес-клубу. «Ми розʼяснили цінність створення формалізованого бізнес-обʼєднання та допомогли сформувати стратегічне бачення, виявити нагальні проблеми місцевого підприємництва та окреслити шляхи їхнього розвʼязання за активної участі міської влади, – ділиться Тарас. – Не менш плідними виявилися наші зусилля в Рівному, де вдалося започаткувати нові бізнес-обʼєднання, окрім традиційних меблевого кластеру та асоціації легкої промисловості».

Предыдущий слайд

Следующий слайд

Цей підхід виявився особливо цінним і для релокованих підприємств, які змогли обʼєднатися, заявити про себе та знайти нові можливості для розвитку. «Іноді навіть самі міські ради не до кінця усвідомлювали весь потенціал існуючих у їхніх містах бізнес-обʼєднань», – констатує Комаренко. За його словами, важливим досягненням стало те, що практично кожен міський голова у громадах ініціював створення ради підтримки підприємництва, до складу якої увійшли лідери ключових бізнес-обʼєднань. «Тепер, у разі потреби, міська влада має можливість звернутися до цієї ради, щоб дізнатися думку учасників бізнес-обʼєднань щодо запропонованих ініціатив. Ця практика стала досить поширеною, на відміну від ситуації на початку проєкту, коли зустрічі міських голів з представниками різних бізнес-обʼєднань в одному форматі були рідкістю», – стверджує Тарас Комаренко. 

У підсумку, завдяки роботі бізнес-школи Smart People реконструйовані інфраструктурні обʼєкти якнайкраще відповідатимуть нагальним потребам місцевого підприємництва. «Усі ці зусилля матимуть вагомий вплив не лише на зростання конкурентоздатності локального бізнесу, але й на загальне відновлення та зміцнення економічного фундаменту громад», – впевнений Мустафа Саіт-Аметов, керівник Програми з розвитку регіонів ПРООН в Україні.