Категорія
Світ
Дата

Каллас проти фон дер Ляєн. Як головний дипломатичний офіс ЄС опинився на межі виживання? Переказ матеріалу Politico

4 хв читання

Поширити
Getty Images

Європейська служба зовнішніх справ (EEAS), яку нині очолює колишня премʼєр-міністерка Естонії Кая Каллас, стикнулась з конкуренцією з Єврокомісією, очолюваною Урсулою фон дер Ляєн, відтоком кадрів і невизначеним фінансуванням Фото Getty Images

ЄС 15 років тому створив власну дипломатичну службу, щоб говорити з позиції сили на міжнародній арені. Але зараз Європейська служба зовнішніх справ (EEAS) сама опинилася у кризі: її вплив скорочується, топові кадри звільняються, а частину зовнішньополітичних повноважень перехоплює Єврокомісія. Як головний дипломатичний офіс Євросоюзу потрапив у кризу? Головне з матеріалу від Politico

Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4

Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.

Купити

У 2011 році лідери ЄС запустили Європейську службу зовнішніх справ (EEAS), яку нині очолює колишня премʼєр-міністерка Естонії Кая Каллас. Головною ідеєю створення EEAS було дати Європі сильний та єдиний голос на світовій арені. 

Однак лідери країн-членів не хотіли, щоб цей голос був надто впливовим, тому дали новому головному дипломату одразу двох керівників – себе та Європейську комісію. «Це був хаотичний компроміс, досягнутий о третій годині ночі», – пригадує Пʼєр Селлаль, який 10 років був послом Франції в ЄС і брав участь у розробці EEAS. 

Через півтора десятиліття свого існування EEAS починає розвалюватися: стикається з відтоком топових кадрів, перехопленням повноважень з боку Єврокомісії та невизначеним фінансуванням з бюджету ЄС. 

Чому EEAS опинилася на межі кризи та яким буде майбутнє де-юре головного дипломатичного офісу Євросоюзу? Forbes Ukraine обрав головне з матеріалу Politico.

Як Єврокомісія забирає дипломатичний простір 

10 нинішніх та колишніх чиновників і дипломатів ЄС у розмовах з Politico, які відбувалися протягом останніх трьох місяців, описали EEAS як кризову та неспроможну конкурувати з Європейською комісією

Функції EEAS переважно обмежені збором розвідувальних даних та координацією позицій держав-членів ЄС у зовнішній та безпековій політиці. Це навряд виглядає як портфель сильного дипломатичного органу.

Водночас Єврокомісія володіє фінансовою міццю та інструментами у сфері торгівлі, технологій і міграції. «У сучасному світі неможливо відокремити дипломатію від торгівлі, технологічної політики та промислової політики. І всі ці інструменти знаходяться в руках Комісії», – зазначив один із дипломатів ЄС на правах анонімності. 

Президентка Комісії Урсула фон дер Ляєн активно використовує ці інструменти:

  • У 2024 році вона поїхала до Єгипту, щоб підписати економічне партнерство на €7 млрд без формального мандата від лідерів ЄС.
  • У листопаді 2025 року її керівник апарату Бйорн Зайберт брав участь у переговорах зі США стосовно завершення війни в Україні.
  • Комісія навіть приймала делегацію талібів для обговорення питань міграції. 

Особливо показовим виявився епізод навколо Ізраїлю. Фон дер Ляєн залучила єврокомісара з питань Середземномор’я Дубравку Шуїцу як свою неформальну представницю. 

22 червня 2026 року Шуїца приїхала до Ізраїлю та провела пресконференцію з міністром закордонних справ Гідеоном Сааром. Гострота моменту – це відбулося лише за кілька днів після того, як Саар розірвав усі контакти з очільницею EEAS Каєю Каллас через використання нею слова «апартеїд» щодо Ізраїлю. 

«У нас просто немає слів для цього. Це непослідовно», – прокоментував цю ситуацію один з дипломатів ЄС. 

Крім того, є і роль голови Європейської Ради Антоніу Кошти, який теж є активним гравцем на міжнародній арені. Наприклад, керівник апарату Кошти двічі контактував з Москвою щодо відновлення переговорів з Володимиром Путіним.

Getty Images

Президентка Комісії Урсула фон дер Ляєн Фото Getty Images

Відтік кадрів і особисте суперництво 

EEAS потерпає і від втрати ключових кадрів. Частину з них Комісія переманює до себе. 

Наприклад, Саймон Мордю, колишній заступник генсека EEAS, став головним дипломатичним радником Комісії. Він тепер розробляє Європейську стратегію безпеки, де EEAS відведена лише обмежена роль. 

Колишній генсек EEAS Стефано Санніно перейшов на посаду голови Середземноморського підрозділу Комісії. А його наступниця Белен Мартінес Карбонелл полишає посаду генсека менш ніж за два роки роботи.

Цей процес посилюється особистими конфліктами. Персонал установ відзначає особисте суперництво між фон дер Ляєн та Каллас. Остання приватно навіть порівнювала фон дер Ляєн з диктатором через її директивний стиль управління, цитує Politico одного з високопосадовців ЄС.

«Не забувайте, що фон дер Ляєн не ладнала з [попередником Каллас] Боррелем. Вони можуть не любити одна одну, але це глибша проблема», – нагадав виданню інший дипломат ЄС на правах анонімності.

Каллас намагається чинити опір і наймає нових людей. Залучення ексміністерки оборони Нідерландів Кайси Оллонгрен на посаду генерального секретаря EEAS має посилити позиції служби у сфері безпеки. «Кайса має прямий зв’язок із [генеральним секретарем НАТО Марком] Рютте», – наводить Politico слова одного з чиновників ЄС. 

Верховна представниця Європейського Союзу Кая Каллас

Розпуск служби чи болюча трансформація 

Хоч під керівництвом Каллас EEAS і згуртувала країни для ухвалення 20-го пакету санкцій проти Росії, посадовці ЄС налаштовані скептично щодо майбутнього органу. «У Раді ЄС [яка представляє 27 національних урядів] і Комісії є група, яка хотіла б розпустити EEAS», – зізнався Politico один із чиновників. 

Очікується, що служба може стикнутися з подальшими фінансовими скороченнями в рамках наступного семирічного бюджету ЄС, який почне діяти у 2028 році. Через це EEAS вже скоротила 10 своїх делегацій. 

На думку одного з високопосадовців, служба має змінити формат свого існування. 

«Труднощі були з самого початку. Просто тепер їх стає неможливо ігнорувати. Створивши ці інституційні інновації, ми, ймовірно, занадто ускладнили систему. Справа не в людях», – зазначає у коментарі Politico французький дипломат Пʼєр Селлаль.

Матеріали по темі