Суперечка довкола Гренландії та мит не тільки визначає атмосферу ВЕФ-2026 у Давосі, а й штовхає Європу до пошуку суб’єктності у світопорядку, що руйнується. Очолює рух давній прихильник автономії Європи, президент Франції Емманюель Макрон. Який план для ЄС він запропонував на найбільшому економічному форумі світу? Головне з виступу Макрона на ВЕФ.
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
Червоною ниткою цьогорічного Всесвітнього економічного форуму у Давосі стала суперечка між США та Європою через зазіхання Вашингтона на Гренландію. І торгова війна, яка може розгорнутись між ними через анонсовані Дональдом Трампом мита проти восьми країн Європи, які очолюють спротив ідеї передачі Гренландії під суверенітет США.
Як відповість Європа на тиск – до кінця неясно. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн на другий день форуму розкритикувала дії Трампа та пообіцяла симетричну відповідь. Водночас пообіцяла і посилення безпеки в Арктиці, не виключивши участі в цьому США.
Ще далі пішов президент Франції Емманюель Макрон. У своєму виступі на форумі він запропонував три стовпи, які мають зробити ЄС конкурентоспроможним у новому світі, та незавуальовано пригрозив США «торговою базукою».
Forbes Ukraine обрав ключове з виступу Макрона.
Пряма мова скорочена і відредагована для зрозумілості.
Дисбаланс економік і право сили. Новий світовий порядок за Макроном
Ми рухаємось до світу без правил, де міжнародне право розтоптується ногами, а єдиним законом стає закон найсильнішого. Нам бракує ефективного колективного управління.
Міждержавна співпраця поступається місцем невблаганній конкуренції. Токсична тарифна політика США спрямована на послаблення та васалізацію Європи.
З іншого боку на нас тисне Китай, чиї надлишкові потужності та комерційні практики спотворюють глобальний ринок та загрожують знищити цілі промислові сектори. Лише у 2025-му Китай мав профіцит у торгівлі щодо решти світу в розмірі $1 трлн.
Франція цьогоріч головує в G7 з наміром відновити його як форум для відвертого діалогу між великими економіками та пошуку колективних рішень. Усунення глобальних економічних дисбалансів – надмірного американського споживання, недостатнього споживання й надлишкових потужностей Китаю та хронічний брак інвестицій в Європу – наші пріоритетні цілі.
Розсилка Forbes AI: штучний інтелект очима тих, хто ризикує грошима
Однак ахіллесова пʼята Європи – брак економічного зростання, брак зростання ВВП на душу населення. Європейська конкурентоспроможність відстає від американської. Сьогодні я пропоную стратегію побудови більш ефективної та конкурентоспроможної Європи. Вона стоїть на трьох стовпах.
Стовп перший. Захист і «торгова базука»
Європейці наївні. Наш ринок – єдиний, який відкритий для всіх без перевірки рівних умов гри. Подивіться, як США чи Китай захищають свої ринки. Європейці – єдині, хто не захищає свої власні компанії та ринок, коли наші конкуренти часто не дотримуються правил гри.
Перше – Європа має дуже потужні інструменти. Ми повинні використовувати їх, коли нас не поважають і коли правила гри не дотримуються. Таким потужним засобом є anti-coercion instrument. Ми не повинні вагатись із його застосуванням у сьогоднішніх жорстких умовах. Але нам, може, доведеться вперше застосувати anti-coercion instrument проти США, якщо вони введуть додаткові тарифи. Це божевілля.
«Торгівельна базука». Про який механізм проти США говорить Макрон?
Anti-coercion instrument (ACI) або неофіційна назва «торгівельна базука» – інструмент торговельної політики ЄС, ухвалений у 2023-му для захисту держав-членів від економічного шантажу з боку країн з-поза меж ЄС.
Його суть – ЄС може вживати контрзаходів, якщо країна з-поза меж Союзу намагається економічним шляхом тиснути на політичні рішення Євросоюзу або його членів. Такими контрзаходами можуть бути підвищення мит, обмеження на державні закупівлі, обмеження інтелектуальної власності, фінансові санкції.
Механізм розроблявся насамперед для захисту від Китаю, але станом на січень 2026-го ще не застосовувався.
Друге – преференції. На вашому ринку існує преференція для північноєвропейських товарів. А європейської преференції не існує. Сподіваюсь, Єврокомісія також представить амбітну пропозицію, щоб запровадити в різних секторах принцип європейської преференції.
Третє – захисні торгові механізми. Торгівельна ситуація напружується, а в Азії є надлишкові потужності. Тому Європа повинна зміцнити свої інструменти торговельного захисту. Це включає дзеркальні заходи для забезпечення дотримання регуляторних стандартів.
Четверте – ми маємо покращити якість та додану вартість прямих іноземних інвестицій. Ми вітаємо Китай. Але нам потрібно більше саме прямих інвестицій Китаю в Європу, які сприятимуть нашому зростанню або передаватимуть технології. А не просто експорт з Китаю до Європи пристроїв чи продуктів, які іноді не мають таких самих стандартів або субсидуються набагато більше.
П’яте – диверсифікація. Нам потрібні заходи для захисту імпорту й експорту. Це потрібно для зниження ризиків у ланцюгах постачання, зокрема для сировини, рідкісноземельних елементів, напівпровідників, чипів, а також для диверсифікації наших торгових партнерів.
Стовп другий. Спрощення
Суть спрощення – позбутися правил, які десинхронізують ЄС з рештою світу. Ми вже почали це з двома директивами, та почали робити в автомобільному секторі. Тепер маємо зробити в хімічному, цифровому, AI, банківському та інших секторах.
Ми також маємо прискорити поглиблення єдиного ринку в усіх цих секторах. Ринок споживачів на 450 млн жителів має бути внутрішнім ринком для всіх компаній ЄС. Це ще не так, поки існують складнощі.
CEO BlackRock Ларрі Фінк та президент Франції Емманюель Макрон на сцені Всесвітнього економічного форуму в Давосі, Швейцарія, 20 січня 2025. Фото Getty Images
Ми маємо забезпечити і технологічну нейтральність та недискримінацію всередині ЄС. Ми довго дискримінували різні джерела енергії. Це контрпродуктивно для самих європейців.
Ми повинні спрощувати там, де це необхідно. Для мене це не питання для обговорення. А питання швидкості та масштабу впровадження.
Стовп третій. Інвестиції
Різниця у ВВП на душу населення між США та Європою на 65–70% пояснюється різницею в інноваціях. У наш бюджет на наступні місяці треба закласти більше інвестицій в критичні, багаті на інновації сфери – ШІ, квантові технології, а також оборону та безпеку. Розмір нашого спільного бюджету не є відповідним – маємо інвестувати набагато більше грошей.
Але водночас у нас недостатньо приватних інвестицій. Заощадження європейців більші, ніж у США. Але надмірно інвестуються в акції та облігації за межами Європи. Тому ми маємо прискорити програму сек’юритизації.
Друге – нам потрібен розвиток Союзу ринків капіталу, щоб мати більше інтеграції, спрощення та капіталу для інвестування в інновації та акції в Європі.
