Криза на Близькому Сході переростає у тест для відносин між США та Європою. Вашингтон закликає союзників долучитися до військової операції для захисту Ормузької протоки, тоді як у ЄС більше говорять про політичний тиск. Яка реакція європейських лідерів на заяви Трампа? Аналіз від FT, AP, Euronews, Politico та CNBC.
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
Масштабна ескалація на Близькому Сході розпочалася 28 лютого, коли США та Ізраїль завдали скоординованих ударів по Ірану. У відповідь на ці дії Тегеран вдався до радикального кроку – перекрив судноплавство через Ормузьку протоку. Хоча Іран стверджує, що протока залишається відкритою для деяких країн, вона є закритою для США та їхніх союзників, пише FT.
Наслідки блокади б’ють по світовій економіці, оскільки через цей водний шлях проходить близько 20% світового обсягу нафти та скрапленого природного газу. Блокування протоки спровокувало найбільший в історії збій у постачанні нафти. за даними Міжнародної енергетичної агенції. Cвітові ціни на нафту злетіли приблизно на 45% від початку війни, перевищивши позначку в $104-106 за барель, зазначає FT.
На тлі цієї глобальної економічної турбулентності президент США Дональд Трамп вимагає від партнерів негайно сформувати та профінансувати військову коаліцію для розблокування протоки, пише AP.
Як погрози Трампа стосовно майбутнього НАТО впливають на європейських дипломатів? Та чому деякі країни ЄС називають вимоги США шантажем? Forbes Ukraine обрав ключове з матеріалів іноземних ЗМІ.
«Захищайте свою територію». Що вимагає Трамп від союзників
Близько семи країн, які сильно залежать від близькосхідної нафти, мають відправити свої військові кораблі до Ормузької протоки, цитує AP бажання Трампа. Він публічно звернувся з цією вимогою до Британії, Франції, а також трьох азійських країн — Китаю, Японії та Південної Кореї, зазначає Euronews.
Протести в Кореї проти ідеї Трампа ввести міжнародні війська у Ормузьку протоку біля Ірану Фото Getty Images
Головний аргумент Трампа зводиться до того, що США майже не потребують цієї протоки, пише AP. Тоді як той же Китай, за словами Трампа, імпортує через неї близько 90% своєї сировини. «Я вимагаю, щоб ці країни прийшли і захистили свою власну територію. Це місце, звідки вони отримують свою енергію», – заявив Трамп.
Вимоги Вашингтона є дуже конкретними. Від європейських партнерів президент США вимагає надати військові кораблі, мінні тральщики, яких у Європи значно більше, ніж у США, а також загони спеціального призначення (командос) для нейтралізації іранських загроз на узбережжі, зазначає FT.
Цей підхід є виключно транзакційним. Трамп відкрито дорікає союзникам за те, що НАТО завжди було «вулицею з одностороннім рухом», пише FT. «Ми були дуже милими. Нам не обовʼязково було допомагати їм з Україною. Тепер подивимося, чи допоможуть вони нам», – пов’язує Трамп минулу допомогу США з поточними вимогами.
Розсилка Forbes AI: штучний інтелект очима тих, хто ризикує грошима
Трамп публічно звернувся до Британії, Франції, а також трьох азійських країн — Китаю, Японії та Південної Кореї долучитися до військової операції в Ірані. Фото Getty Images
Як реагує Європа. Від дипломатичних маневрів до звинувачень у шантажі
Реакція Європи на заяви Трампа варіюється від спроб знайти дипломатичний компроміс до відкритого обурення ультиматумами.
Голова дипломатії ЄС Кая Каллас намагається маневрувати. «Це в наших інтересах – тримати Ормузьку протоку відкритою. Саме тому ми також обговорюємо, що ми можемо зробити з боку ЄС», – цитує Politico Каллас.
Щоб допомогти розблокувати Ормузьку протоку Каллас запропонувала створити механізм під егідою ООН або змінити мандати діючих місій ЄС (Aspides та Atalanta), надавши їм юридичний дозвіл оперувати в цій зоні та застосовувати зброю, пише Politico.
Однак, наразі жодна європейська країна не прийняла вимогу Трампа щодо військової допомоги в Ормузькій протоці, підтвердив міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні. Замість приєднання до американської ініціативи, європейські уряди намагаються діяти синхронно між собою, зазначає Politico.
Прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні вже досягла домовленості з президентом Франції Еммануелем Макроном, канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом та прем’єр-міністром Британії Кіром Стармером щодо спільної координації їхніх оборонних, безпекових та політичних ініціатив. Мета цієї синхронізації – фокус на власних, європейських інтересах, пише Politico.
У Німеччині заявили, що не планують долучатися до військової ескалації. Питання про можливу участь країни у конфлікті було відкинуто однозначно, передає AP слова міністра закордонних справ Німеччини Йоганна Вадефуль.
Британія розглядає можливість лише відправки мінних тральщиків. Однак не має наміру втягуватися у ширшу війну, підкреслив прем’єр-міністр Кір Стармер. Він також застеріг, що чим довше триватиме криза, тим більш небезпечною вона ставатиме, зазначає CNBC.
Крім того, Франція співпрацює з низкою країн Європи та Азії щодо можливої міжнародної місії з супроводу суден через протоку. Проте це можна буде запровадити лише тоді, коли бойові дії стихнуть, зазначає слова Макрона Euronews.
«Адміністрація Трампа почала війну проти Ірану без жодних консультацій із союзниками, а тепер вимагає від них ділити ризики, хоча ще рік тому накладала на ЄС жорсткі торговельні мита», – описує ситуацію для CNBC Едвард Фішман, директор Council on Foreign Relations.
Франція співпрацює з низкою країн Європи та Азії щодо можливої міжнародної місії з супроводу суден через протоку. Фото Getty Images
Екзистенційна криза НАТО та ризики для України
Відмова європейських союзників долучатися до потенційної військової кампанії США може мати наслідки для євроатлантичної безпеки. Американська адміністрація вже сигналізує, що позиція європейців може вплинути на майбутнє відносин у межах НАТО, зазначає FT.
У Вашингтоні дали зрозуміти, що США очікують від союзників взаємності. «Якщо не буде жодної реакції або якщо це буде негативна реакція, це буде дуже погано для майбутнього НАТО», – приводить FT слова Трампа.
У Європі такі вимоги сприймаються як тиск. Зокрема, віцепремʼєр-міністр та глава МЗС Люксембурга Ксавʼє Бетель відмовився піддаватися на «шантаж» з боку США щодо участі у війні з Іраном, пише Politico.
Додатково Трамп висловив критику НАТО стосовно війни в Україні, пише СNBC. Коментуючи можливу допомогу Росії Ірану супутниковими даними для атак на сили США, він провів паралель із підтримкою, яку Захід надає Україні, пише FT. «Ви також можете стверджувати, що ми певною мірою допомогли Україні», – сказав Трамп.
Паралельно адміністрація США вже зробила кроки, які викликали різку реакцію в Європі. Зокрема, для стабілізації цін на нафту було послаблено санкційний тиск на російські енергетичні компанії «Роснафта» та «Лукойл», зазначає Politico. Це рішення розкритикувала Кая Каллас, назвавши його небезпечним прецедентом, який ризикує відсунути російську війну проти України на другий план.
Європа опинилася під тиском Вашингтона, який погрожує наслідками для майбутнього НАТО у разі відмови приєднатися до місії в Ормузькій протоці, пише Politico. Крім того, важливо, щоб конфлікт на Близькому Сході не затьмарював вторгнення Росії в Україну, каже Каллас.
