Восени 2026-го українська податкова вперше отримає дані про рахунки українців у Швейцарії в межах автоматичного обміну CRS. Для власників міжнародного бізнесу, інвестиційних портфелів і офшорних структур це означає кінець епохи банківської анонімності та нові податкові ризики. Як до них підготуватися?
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
Швейцарія у 2026-му вперше приєднається до автоматичного обміну інформацією з Україною в рамках CRS. Уже до кінця червня швейцарські банки формуватимуть дані щодо рахунків українських резидентів для передачі українській податковій восени 2026-го.
Для багатьох власників міжнародного бізнесу, інвестиційних портфелів та іноземних структур це стане переломним моментом, який змінить правила гри для українського капіталу.
Попри те, що Україна офіційно приєдналася до CRS ще у 2023-му та почала отримувати інформацію від інших країн у 2024-му, чимало власників капіталу досі вважали швейцарські банки «тихою гаванню».
Причина проста – Швейцарія тривалий час не включала Україну до списку юрисдикцій для автоматичного обміну через питання захисту даних і чекала на результати міжнародних аудитів безпеки.
Тепер ситуація змінилася остаточно. Швейцарія підтвердила початок автоматичного обміну з Україною у 2026-му. Це означає, що українська податкова служба автоматично отримає дані за весь 2025-й податковий рік. І важливо розуміти: «податковий слід» українців зі швейцарськими рахунками формується вже зараз.
Що таке CRS і кого він стосується
CRS (Common Reporting Standard) – це міжнародний стандарт Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD) для боротьби з приховуванням доходів за кордоном.
У межах CRS банки та інші фінансові установи щороку передають податковим органам інформацію про рахунки нерезидентів. Далі ці дані автоматично направляються до країни податкового резидентства власника рахунку.
Помилково вважати, що CRS стосується лише великих корпорацій, олігархів або офшорних структур. Під обмін потрапляють:
- особисті та інвестиційні рахунки фізосіб;
- корпоративні рахунки компаній;
- трасти, фонди та холдингові структури;
- рахунки з цінними паперами та інвестиційними активами;
- рахунки компаній з ознаками Passive NFE.
Розсилка Forbes AI: штучний інтелект очима тих, хто ризикує грошима
Особливу увагу варто приділити саме інвестиційним рахункам. Багато власників капіталу декларували лише дивіденди або взагалі не показували інвестиційний дохід, вважаючи, що податкова не матиме доступу до цієї інформації.
Що саме побачить українська податкова
CRS – це не лише інформація про існування рахунку. ДПС отримає:
- ПІБ, адресу проживання та податковий номер (TIN);
- номер рахунку та реквізити банку;
- залишок коштів на 31 грудня;
- суми дивідендів та відсотковий дохід;
- валові надходження від продажу фінансових активів.
Останній пункт – один із найчутливіших. Наприклад, у разі продажу акцій на €1 млн у звіті відобразиться вся сума операції, а не чистий прибуток. Платнику податків доведеться самостійно підтверджувати витрати на купівлю активу та обґрунтовувати фактичний фінансовий результат.
На практиці це означає, що відсутність документів щодо купівлі активів або неправильне структурування інвестицій може призвести до значних податкових донарахувань.
Головна помилка власників офшорних структур
Окрема категорія ризику – власники компаній у класичних офшорних юрисдикціях, таких як BVI, Belize або Seychelles, які мають рахунки у Швейцарії.
Багато хто досі вважає, що корпоративна структура автоматично приховує інформацію про кінцевого власника. Але якщо компанія визнається Passive NFE, банк зобов’язаний розкрити дані бенефіціара.
Фактично інформація передається не за місцем реєстрації компанії, а за місцем податкового резидентства її власника.
Для українських власників це створює ще один важливий ризик – правила контрольованих іноземних компаній (КІК). Якщо структура не була належним чином задекларована в Україні, податкова може ставити питання і щодо незадекларованого інвестиційного доходу, і щодо порушення правил КІК.
Що робити власникам міжнародних активів
Власники міжнародного бізнесу та приватного капіталу мають два сценарії.
Перший – чекати моменту, поки податкова автоматично отримає інформацію та почне надсилати запити.
Другий – діяти на випередження: провести аудит міжнародних активів, перевірити коректність визначення податкового резидентства, оцінити ризики CRS та КІК, підготувати стратегію добровільного декларування та правильно структурувати активи.
Сучасне міжнародне податкове планування – це вже не про «приховати». Це про правильну структуру, контроль ризиків та легальне управління міжнародним капіталом.
Червень 2026-го стане точкою, після якої для багатьох власників іноземних рахунків ситуація зміниться остаточно. І що раніше власник активів почне діяти системно, то більше у нього буде інструментів для захисту свого капіталу.
