Генераторна електроенергія не лише дорога, а й вимагає від бізнесу розвʼязання нових, нетипових завдань: зберігання та логістики пального. Як компанії це долають
Amazon інвестує мільярди доларів у ШІ, роботів та машинне навчання. Якими принципами й правилами керується компанія?
Дізнайтеся вже 22 листопада на Forbes Tech 2024. Купуйте квиток за посиланням!
Столичний ТРЦ Lavina Mall за одну годину спалює 130 літрів пального, щоб не зупинятися під час відключень електроенергії через обстріли РФ. Його для генератора, який уміщує понад тонну дизелю, привозять працівники АЗС. «Це небезпечно. І в нас немає ліцензованих сховищ для пального, які є в нафтовиків», – пояснює голова правління групи Mandarin Plaza, що управляє ТРЦ, Олександр Черницький. Так само забезпечувати генератори пальним планує і ТРЦ Respublika Park. «Ми укладатимемо контракт таким чином, щоб нам дизель доставляли й заливали в генератори», – розповіла Forbes його CEO Юлія Щаслива.
Весь ритейловий бізнес, який, щоб працювати, виробляє «генераторну» електрику, стикнувся з нетиповою проблемою: зберіганням та доставкою пального для генераторів. «Місяць тому ми почали цим займатися, коли почалися планові відключення електроенергії, але ще не було блекаутів», – каже Черницький.
АЗС у поміч
Щоб розвʼязати проблему пального, ритейлери замовляють послуги АЗС або купують його самостійно на заправках. У такий спосіб проблему подолали не лише Lavina Mall, Blockbuster Mall та Respublika Park, а й мережа гіпермаркетів «Ашан», кавʼярні «Львівські круасани» та Горький Espresso Bar.
З АЗС працювати не дуже складно. «Подаєш заявку, і підрядники кажуть, коли можуть доставити пальне, – каже Черницький із Mandarin Plaza. – І якщо правильно плануєш і знаєш споживання, то це можливо». Зазвичай його ТРЦ робить заявку, коли в баку генератора менш ніж 15% пального.
Ми їздимо з каністрами на АЗС і набираємо там пальне, цього ніхто не забороняє.
Інший спосіб – підвезення пального власною експлуатаційною службою. «Коли закінчується пальне, менеджери пишуть їй заявку, і наступного дня його завозять», – пояснює співвласник мережі «Львівські круасани» Андрій Галицький.
У його мережі кавʼярень-пекарень 149 закладів по всій Україні. У більш ніж половини з них встановлено генератори, для яких пальне в каністрах відразу доставляють з АЗС. Так само заклади пальним забезпечують франчайзі.
Ринок паливно-логістичних послуг уже почав формуватися. В мережі АЗС ОККО, щоб транспортувати пальне замовникам великими партіями, придбали 12 єврокубів – спеціальних ємностей місткістю 1000 літрів. А щоб за один рейс обʼїхати кілька локацій, видаючи менші замовлення пального, компанія почала укомплектовувати 11 своїх паливовозів сертифікованими витратомірами.
Окрему плату за послугу доставки пального АЗC ще не беруть, розповідає анонімно Forbes один із клієнтів. Він каже, що логістика до торгових точок врахована в ціні пального.
Працівники однієї з найбільших аптечних мереж, щоб заправляти генератори, зберігають пʼятилітрові каністри з пальним у приміщеннях неподалік торгових точок або навіть у себе вдома. «Ми їздимо з каністрами на АЗС і набираємо там пальне, – розповідає топменеджер компанії, на умовах анонімності. – Цього ніхто не забороняє».
Так, аптечний ритейлер не лише заощаджує на послугах АЗС, а й уникає можливих санкцій з боку податкової.
Так, відповідно до законодавства, зберігати пальне в каністрах понад пʼять літрів можна лише маючи ліцензію або у сховищах нафтокомпаній. Інакше бізнесу загрожує 500 000 грн штрафу.
Між роботою і законом
Наприкінці листопада на сайті Головного управління ДПС у Чернівецькій області з’явилась публікація про відповідальність за неліцензійне зберігання пального. Її швидко прибрали, проте в кеші Google вона залишилася.
Скриншот публікації про відповідальність за неліцензійне зберігання пального. Джерело: сайт Головного управління ДПС у Чернівецькій області
Це показова історія. Норма є, але поки бізнес не стикався з претензіями від органів контролю. «Є розуміння не заважати бізнесу, – каже анонімно топменеджер аптечної мережі. – Ми можемо й закритися, бо без світла, але кому це потрібно в країні, де йде війна». Відкритих проваджень та судових рішень щодо цього в Реєстрі судових рішень немає, каже керівник практики вирішення спорів Juscutum Анатолій Рибачок.
Проте бізнес перейнявся питанням отримання ліцензій. Це збирається робити «Ашан», який планує облаштовувати місця, де зберігатиме пальне в ємностях понад пʼять літрів, розповідає юридичний директор мережі Руслан Дубас.
«Львівські круасани» ще навесні обладнали сховище для дизеля на генератор, який поставили на виробництві. Сховище коштувало близько $2 000, а річний платіж за ліцензією – 780 грн.
Але проблема ліцензування може бути розвʼязана на законодавчому рівні, каже Forbes на умовах анонімності народний депутат України від «Слуги народу». За його словами, вже готується відповідний законопроєкт, який найближчим часом може бути поданий на розгляд Верховної Ради.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
