Нульова комісія: підводні камені інвестиційних брокерів

Брокер — це посередник між приватним інвестором і фондовою біржею. Його діяльність строго контролюють відповідні органи, як от Національна комісія з цінних паперів і фондових ринків в Україні та Комісія з цінних паперів і бірж США. 

Для інвестора брокер — це також часто порадник. У штаті компанії працюють інвестиційні експерти із профільними знаннями, які допомагають клієнтам формувати портфелі активів і приймати правильні рішення відповідно до ситуації на фондовому ринку.

Як і в будь-яких комерційних відносинах, за свої послуги брокер отримує винагороду одним із традиційних способів: у вигляді комісії за укладені угоди або оплату за потік замовлень (payment for order flow, PFOF). 

Яка модель розрахунку вигідніша для інвестора, який вкладає кошти у цінні папери? Розберемо кожен спосіб розрахунку детальніше. 

Комісія за укладені угоди 

Як це працює? У цьому випадку інвестор та брокер узгоджують комісію за кожну операцію на фондовому ринку. Покроково це виглядає так:

• Інвестор розміщує заявку на купівлю чи продаж цінних паперів. 
• Брокер бере це замовлення в роботу й передає його на фондову біржу. 
• За виконання заявки біржа списує комісію з брокера, а йому зі свого боку платить клієнт відповідно до умов тарифного плану. 

За такою моделлю працюють класичні брокери. Це перевірений і надійний спосіб співпраці інвестора з брокером та здійснення замовлень на купівлю цінних паперів. 

Як відбувається оплата? З інвестора списують фіксовану плату за угоду та/або відсоток від суми транзакції. Побачити списані комісії можна у брокерських звітах чи особистому кабінеті клієнта. Перевага цього підходу в тому, що інвестор може легко розрахувати суму комісійних за кожну угоду заздалегідь та щоразу отримує прозорі й зрозумілі звіти від брокера. 

Плата за потік клієнтів (payment for order flow, PFOF)

Як це працює? Цей спосіб відрізняється тим, що отриману від інвестора заявку на купівлю чи продаж цінних паперів брокер передає не на біржу, а іншим посередникам — маркетмейкерам. Це великі спеціалізовані компанії, які виступають як продавці й покупці цінних паперів, і, по суті, формують ринок. Алгоритм роботи такий: 

• Брокер отримує від маркетмейкерів плату потік замовлень. 
• Маркетмейкер, своєю чергою, зводить між собою замовлення від продавців і покупців активів або укладає угоди на сторонах «асків» і «бідів». 
• Маркетмейкер заробляє на різниці між ціною купівлі та продажу цінного паперу. 
• Брокер отримує від маркетмейкера відсоток від його прибутку або фіксовану комісію за потік замовлень. У деяких випадках брокер ще отримує комісію від клієнта — інвестора.

За цією моделлю працюють багато американських і європейських необрокерів, наприклад, Robinhood. 

Як відбувається оплата? Комісія за угоду з клієнта може не стягуватися або бути символічною, наприклад, 1 долар. Це здається демократичним та фінансово привабливим способом співпраці з брокером, але у цій схемі є підводні камені. У цьому випадку заявка інвестора виконується не за біржовою ціною, а за ціною маркетмейкера. Клієнт платить за операцію опосередковано, купуючи цінний папір дорожче. Розраховувати витрати і точно визначити фінальну ціну активу наперед складно. 

Який варіант вигідніший для інвестора

Комісія з цінних паперів та бірж США (SEC) вимагає, щоб брокери надавали клієнтам найкращі середні ціни попиту та пропозиції й розкривали свою політику щодо практики PFOF. Але у випадку співпраці з маркетмейкерами, тут діють менш суворі правила — не потрібно розкривати ціну угоди чи кількість акцій, на відміну від офіційних бірж. Це створює зручний простір для тіньових угод та для маніпуляції цінами акцій. 

За порушення цієї вимоги у грудні 2020 року SEC оштрафувала Robinhood на $65 млн.

Додатково, у липні 2021 року Європейське управління з ринків цінних паперів (ESMA) опублікувало заяву з попередженням про ризики, повʼязані з PFOF. У низці країн ЄС плата за потік замовлень заборонена.

Кожен інвестор обирає брокера, виходячи з власних переваг та досвіду. Перед остаточним вибором варто уважно зіставити умови, що діють на ринку. Традиційна модель співпраці з брокером та фондовими біржами однозначно пропонує більше прозорості та надійності.