Категорія
Компанії
Дата

Що робити ритейлерам, якщо постачальники безпідставно завищують ціни та не виконують договори. Поради юристів

У мирний час, якщо постачальник не виконує умов договору, це стає приводом для судового спору. Під час війни це зробити неможливо. Тому таким ритейлерам варто звертатися до військових адміністрацій та БЕБ. Як працює алгоритм

Війна зачепила і ритейлерів, і постачальників, бізнес яких постраждав чи був повністю знищений. Але війна показала й недобросовісних постачальників, які порушують строки доставки товарів, намагаються змінювати умови договорів та збільшувати ціни чи й узагалі відмовляються від виконання зобов’язань.

Такі порушення договорів постачальниками чи виробниками товарів впливають на кінцевого споживача: підвищуються ціни або ж товари першої необхідності зникають із полиць магазинів. 

У мирний час така поведінка постачальників одразу стала б предметом спору в суді. Однак у воєнний час оскарження практично неможливе через обмежене функціонування судової системи. 

В умовах воєнного стану обласні військові адміністрації та Бюро економічної безпеки України (БЕБ) контролюють ціноутворення на соціально значущі товари/послуги, а також реагують на скарги, які заважають бізнесу відновлювати економіку держави. Вони ж у співпраці з меріями, поліцією та Держпродспоживслужбою мають вести роз’яснювальні роботи з бізнесом, який ухиляється від нормального забезпечення населення продовольством. 

Повноваження щодо контролю за ціноутворенням покладено на ці органи Кабміном згідно з постановою від 06.03.2022 № 223. 

Що робити, якщо постачальник не виконує умов договору

Ритейлерам, які стали заручниками недобросовісних постачальників, варто:

  • звернутися до обласних військових адміністрацій, подати скаргу безпосередньо до військової адміністрації відповідного регіону;
  • звернутися до Бюро економічної експертизи, надіслати скаргу на електронну пошту: [email protected] або у Телеграм бот: https://t.me/StopOverpriceBot.

У скарзі потрібно детально описати порушення постачальниками та виробниками договорів, а також обґрунтувати вплив порушень на забезпечення населення продовольством та функціонування бізнесу в умовах воєнного стану.

Строки розгляду таких скарг поки що не визначені. Але відповідні органи запевняють про оперативне реагування на відповідні порушення. 

Відмова від виконання зобов’язань або їх зміна може розглядатись як:

  • недобросовісна, тобто як намагання контрагента поставити себе в більш вигідні умови порівняно з іншою стороною; 
  • добросовісна, якщо дійсно зумовлена об’єктивними обставинами неможливості виконати зобов’язання відповідно до умов договору. 

Звільнення від відповідальності можливе, якщо контрагент доведе, що він вжив всіх належних заходів, аби виконати зобовʼязання, але не зміг внаслідок непереборної сили (форс-мажор).

У мирний час, аби отримати підтвердження настання форс-мажору, сторони спору мали звертатись до ТПП і проходити бюрократичну процедуру. Сьогодні отримувати сертифікат про форс-мажор не треба. ТПП України після введення воєнного стану на своєму сайті розмістила лист-засвідчення форс-мажорних обставин.

Проте постачальник має довести, що ці обставини були форс-мажорними саме для конкретного випадку. Тобто він має доказами підтвердити, що не міг здійснити поставку саме у зв’язку з введенням воєнного стану та довести причинно-наслідковий звʼязок між цими подіями. 

Типове положення угоди про «форс-мажорні» обставини: 

«Сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим договором унаслідок обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 7 днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону в письмовій формі. Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою палатою України або іншим уповноваженим на це органом».

Якщо боржник не повідомить про обставини форс-мажору у відповідності до умов договору, він може бути позбавлений права посилатись на такі обставини і його можуть притягнути до відповідальності.

Алгоритм дій

Учасникам господарських відносин, які зіштовхнулись з невиконанням зобов’язань контрагентами, можна рекомендувати такий алгоритм:

  • Офіційний запит до боржника – електронною або кур’єрською поштою щодо підстав невиконання зобов’язання.
  • У випадку відсутності відповіді або відмови від виконання зобов’язань без наведення причин звернення до БЕБ та військових адміністрацій зі скаргою. Крім того, направлення офіційної претензії з вимогою виконати зобов’язання та сплати штрафів. У подальшому подання позову про стягнення штрафів.
  • У випадку посилання боржника на форс-мажорні обставини, направлення вимоги про надання доказів впливу таких обставин на неможливість виконання обов’язків.
  • Якщо відповідь боржника дійсно підтвердить факт форс-мажорних обставин, намагатись врегулювати ситуацію та внести зміни в договір.
  • Якщо ж надзвичайні та невідворотні обставини підтверджені не будуть, а боржник все одно відмовляється від зобов’язань, подання скарги до БЕБ та військової адміністрації, направлення претензії з вимогою сплати штрафи та подальше подання позову.
Матеріали по темі
Контриб'ютори співпрацюють із Forbes на позаштатній основі. Їхні тексти відображають особисту точку зору. У вас інша думка? Пишіть нашій редакторці Катерині Рещук – [email protected]