Після анексії Криму Росією у 2014 році один із постачальників сиру камамбер до російських магазинів французької Auchan переніс виробництво із Франції до РФ, проти якої щойно було введено серію міжнародних санкцій.
Завдяки цьому, пише The Wall Street Journal з посиланням на співрозмовника у Auchan, 95% товарів, що продаються компанією на російському ринку, тепер виробляються всередині країни. Відповідно, зараз, під час нападу Росії на Україну, Auchan може майже безболісно залишатися однією з кількох десятків іноземних компаній, які попри війну вирішили продовжувати бізнес у РФ
Згідно з дослідженням науковців Школи менеджменту Єльського університету, станом на 24 березня від присутності у РФ повністю відмовилося 169 міжнародних компаній. 36 – навпаки, ніяк не відреагували на події в Україні, продовжуючи обслуговувати клієнтів у Росії та, відповідно, сплачуючи податки до російського держбюджету.
Ще 191 компанія вирішила «призупинити діяльність», втім, не виключаючи принагідне відновлення бізнесу. 30 – не йдуть, але скорочують операції, 56 – теж залишаються, але припиняють інвестиції у ринок РФ.
Спостерігаючи за підготовкою російської влади до вторгнення в Україну, міжнародні компанії опинилися у пастці. З одного боку, залишатися в Росії для них – великий бізнесовий (адже російський ринок стагнуватиме через санкції) та репутаційний удар. З іншого – це ризик втратити мільярдні інвестиції та серйозні прибутки. СЕО європейських корпорацій говорять про це прямим текстом.
«Ви хочете, щоб ми відмовились від російських активів та тим самим збагатили росіян, яких ми самі ж помістили під санкції?» – запитав СЕО французької енергетичної компанії Total Патрік Пуянне під час інтервʼю на радіо RTL.
У списку 250 найбільших російських компаній за виручкою у 2020 році 54 – з іноземним капіталом. 43 походять із семи країн: США, Великої Британії, Німеччини, Франції, Японії, Кореї та Китаю. Французька Total, що володіє частками у кількох газовидобувних проєктах у РФ, – одна з них. Як і низка інших міжнародних корпорацій, вона вирішила не йти з Росії.
Інфографіка: Максим Золоєдов
Forbes проаналізував фінансові показники та рішення щодо російського ринку усіх 54 найбільших компаній РФ з іноземним капіталом. Рівень лояльності до ринку залежить від жорсткості санкцій: деякі компанії заявили про бажання піти з Росії, інші – послідовно залишаються, третя група обмежилася частковим скороченням активності у РФ.
Що тримає міжнародний бізнес у країні, яка розв’язала війну з Україною?
США
Рішення американської корпорації International Paper зупинити виробництво на Целюлозно-паперовому комбінаті у російському Світлогорську спровокувало дефіцит і різке подорожчання офісного паперу по всій РФ. Одна з причин – санкції блокують постачання критичних для виробництва імпортних матеріалів.
Частку в основному бізнесі у РФ – виробництві целлюлози (займає ⅔ російського ринку) Ilium, яким International Paper займається разом із місцевим мільярдером Захаром Смушкіним, – американська компанія хоче продати.
З РФ також планує поступово вийти одна з найбіших тютюнових компаній світу Philip Morris (PMI), яка займає близько третини російського сигаретного ринку. Компанія поки не зупиняє дистрибуцію продукції, але вже обмежила виробництво та зупинила запуск усіх нових продуктів у Росії. Бізнес у РФ генерує близько 6% глобальної виручки PMI.
PepsiCo зупиняє продажі своїх флагманських напоїв у РФ (найбільш впізнаваний бренд – Pepsi), однак поки нічого не заявляла стосовно заводу «ВБД», що генерує понад $1,5 млрд виручки на рік.
Її глобальний конкурент – Coca-Cola Company (не входить до списку 250 найбільших компаній РФ) – повністю припинила діяльність у Росії, однак корпорація не володіє заводами у РФ напряму, займаючись тільки маркетингом. Натомість вона постачає сировину на 10 підприємств, що належать Coca-Cola Hellenic Bottling Company. Ця компанія поки не робила жодних заяв про можливий продаж цього активу, але попередила російських покупців про подорожчання продукції на третину.
Мовчать і американські енергетичні гіганти Chevron, Mobil та Oryx, які сукупно контролюють чверть міжнародного проєкту «Каспійський трубопроводний консорціум – К».
Велика Британія
Британський нафтовий гігант BP був однією з перших глобальних компаній, що оголосила про повний вихід із російського бізнесу унаслідок війни в Україні. Це сталося ще 27 лютого – як пише WSJ, рішення британська компанія приймала не без певного тиску з боку уряду Великої Британії.
У Росії BP володіє 20% часткою у найбільшій нафтодобувній компанії країни «Роснєфть» та через неї – у ще 11 дочірніх компаніях. Їхня загальна виручка у 2020 році перевищила $18 млрд, чистий прибуток – $6,1 млрд, з якого на частку BP випадало близько $1,3 млрд.
Інша нафтогазова компанія з британським корінням Royal Dutch Shell також згортає усі проєкти у РФ.
Німеччина
Уранці 25 березня під обстріл російських військ потрапив гіпермаркет Metro у Харкові, що належить німецькій компанії Metro AG. Вісім років тому – наприкінці травня 2014-го – розкрадений магазин Metro у Донецьку став одним із символів захоплення міста бойовиками, що діяли за підтримки та координації з боку Росії.
У 2022-му Metro входить до числа європейських компаній, які принципово відкидають ідею виходу з російського ринку. Це викликало внутрішній конфлікт між українським підрозділом та материнською структурою. Центральний офіс Metro (Дюссельдорф) пояснив співробітникам небажання йти з Росії «відповідальністю за 10 000 російських працівників». 2021 року бізнес у РФ приніс Metro виручку у €2,4 млрд, близько 10% від загального річного результату групи.
Майже синхронно із РФ вийшли три ключові німецькі виробники авто: Volkswagen, Mercedes Benz та BMW. Їхня індустрія чи не найбільше постраждає від війни в Україні. По-перше, російський ринок сковують санкції, що обмежує поставки імпортних запчастин. По-друге, наслідки відчують автовиробники по всьому світу через порушення логістичних ланцюгів: українські компанії постачають близько половини неону, що використовується у виробництві мікрочіпів, а РФ є важливим постачальником, паладію та нікелю, пише Forbes з посиланням на аналітичний звіт банку UBS.
Франція
За словами співрозмовників WSJ, які 4 березня брали участь у зустрічі між президентом Франції Еммануелем Макроном та представниками великого бізнесу, керівництво країни не стало тиснути на компанії щодо виходу з російського ринку.
У перші тижні війни в Україні французький бізнес показав себе одним із найбільш лояльних до Росії. Про обмеження бізнесу у РФ після тривалої критики оголосив лише автоконцерн Renault, який все ж вирішив зупинити виробництво на заводі у Москві. Французька компанія також пообіцяла подумати, що робити із часткою 68% у російському «АвтоВАЗ», яким вона володіє разом із держкомпанією «Ростєх».
Частково обмежив активність у РФ Danone, втім, зберігши виробництво. Найбільш послідовими виявилися ритейл-мережі групи ADEO: Leroy Merlin, Auchan та Decathlon. Усі ці компанії також мають бізнес і в Україні.
23 березня центральний офіс Leroy Merlin відібрав доступ до Facebook-сторінки у співробітників «Леруа Мерлен Україна». Напередодні вони засипали материнську компанію петиціями з вимогою вийти з російського ринку. Пізніше український офіс відрізали від корпоративних комунікацій.
«Немає жодних причин перестати бути корисними росіянам, яким потрібно відремонтувати, утеплити, убезпечити… свої будинки», – написав у листі до українських колег гендиректор Adeo Філіп Зіммерманн.
У 2020 році 113 магазинів у РФ принесли Leroy Merlin виторг у $4,8 млрд. Аналогічний показник шести українських магазинів (дані YouControl) – $75 млн. 21 березня один із них був частково зруйнований під час цілеспрямованого ракетного удару росіян по ТРЦ Retroville, що знаходиться у одному зі спальних районів Києва. Унаслідок атаки загинуло вісім осіб.
Банки стоять осторонь теми війни в Україні? Чому?
На російському ринку присутня низка великих європейських банків. Серед них французькі Societe Generale, BNP Paribas та Credit Agricole, італійські Intesa Sanpaolo та UniCredit, австрійські Raiffeisen та Erste, німецький Deutsche Bank, американський Citi, швейцарський Credit Suisse та інші.
До списку ТОП-50 за активами у РФ входять сім банків з іноземним капіталом: Росбанк (100% у Societe Generale), UniCredit, Citi, банк «Санкт-Петербург» (21,3% у Credit Suisse, ще близько 5% – у ЕБРР), Московський кредитний банк (МКБ, 3,25% у ЕБРР) та Совкомбанк (13,5% у кількох азійських інвестфондів).
Станом на момент публікації цієї статті усі банки з ТОП-50 продовжували роботу у РФ. Проти МКБ та Совкомбанку било введено сакнції США, останній було відключено від SWIFT.
Для банків питання виходу з ринку РФ більш складна задача, ніж для компаній, через жорсткі регуляції Європейського центрального банку та специфіку бізнесу. Вона передбачає необхідність розрахуватися за зобовʼязаннями перед вкладниками та отримати розрахунки за кредитами.
Про повний вихід з російського ринку поки заявили американські JP Morgan та Goldman Sachs, французька Credit Agricole, шведський SEB та німецький Deutsche Bank. Ряд інших фінустанов, наприклад BNP Paribas та Commerzbank, оголосили, що не будуть залучати нових клієнтів.
Усі ці банки не мали суттєвого бізнесу у РФ, тоді як, наприклад, Societe Generale є одним із лідерів у ритейл-сегменті. Втім, навіть за таких умов вихід з російського ринку може затягтися на роки. Свого часу шведському Swedbank знадобилося для цього три роки, данському Nordea Bank – шість років.
Японія
Японський кармейкер Toyota не заявляв про закриття свого заводу у Санкт-Петербурзі, але все одно потрапив у список іноземних компаній, які підлягають примусовій націоналізації росіянами.
Toyota призупинила виробництво та експорт до РФ. Офіційне пояснення – проблеми з логістикою. Інший японський автовиробник Nissan також зупинив бізнес у Росії, однак, на відміну від Toyota, не став наголошувати, що це тимчасово.
Глобальний тютюновий гігант JTI займає близько 40% тютюнового ринку Росії (в Україні – 24%). Компанія намагається оминати у внутрішніх та зовнішніх комунікаціях теми вторгнення РФ до України, кажуть співрозмовники Forbes у JTI. Наразі компанія обмежила тільки маркетингову та інвестиційну активність на російському ринку.
Корея
Як і у випадку з Японією, корейський бізнес загалом представлений у РФ автовиробниками – Hyundai та KIA. Компанії володіють заводом ХММР у Санкт-Петербурзі, другим за потужностями у РФ. Щороку підприємство випускає близько 200 тис авто.
Корейці також уникають питання війни Росії з Україною: зупинивши ХММР на невизначений термін, вони посилаються на проблеми з поставками. Коли завод зможе відновити роботу – невідомо. Тим часом авто кількох моделей Hyundai продовжують випускати інші російські заводи, що не належать корейським компаніям, зокрема «Автотор» у Калінінграді.
Більш чітка позиція у Samsung. 5 березня, оголошуючи про зупинку поставок до РФ, компанія прямо зауважила, що це повʼязано з «поточними геополітичними обставинами», цитує стейтмент Samsung агентство Bloomberg.
Китай
Незважаючи на статус чи не головного партнера Росії, Китай має не так багато великих бізнес-проєктів у РФ. Ключовий гравець у цьому сенсі – колаборація державних Sinopec та Silk Road Fund, які інвестували у кілька нафтогазових проєктів у Росії. Інший інтересант – China National Oil and Gas Expolration and Development Company.
Досі китайські держкомпанії ніяк не реагували на вторгнення Росії до України (за даними FT, приватні Xiaomi, Oppo та Huawei удвічі скоротили поставки до РФ через санкції), однак за інформацією джерел Reuters, близьких до Sinopec, компанія розпочала переговори з російськими партнерами про призупинку інвестицій, що було зумовлено рекомендацією влади Китаю переглянути бізнес-звʼязки з Росією.
Sinopec володіє 10% у російському «Сібур Холдинг», партнери планували спільні інвестпроєкти у РФ на $500 млн. Основним акціонером «Сібур» є уряд Росії. Серед міноритаріїв – давній друг президента РФ олігарх Геннадій Тимченко та Кирило Шамалов – як вважають російські ЗМІ, зять Володимира Путіна.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
