Криза неплатежів у зеленій енергетиці залишила без замовлень одного з найбільших в Україні виробників сонячних панелей – Kness. Повномасштабна війна змусила шукати порятунку за кордоном. Чи вистачить завзяття пережити найглибшу кризу?

Новий номер журналу Forbes Україна
Цей матеріал із останнього номера Forbes. Придбати його з безкоштовною доставкою можна за цим посиланням. У журналі: 50 найбільших експортерів країни, вісім детальних кейсів вдалої експансії, рік війни Зеленського, пригоди Баффета в Україні, реанімація бізнесу Rozetka та все про ШІ-лихоманку.
Криза неплатежів у 2020 році перервала бум зеленої енергетики: потужність сонячних електростанцій в Україні зросла за шість років у 15 разів, до більш як 6 ГВт. Десятки інвесторів, серед яких іноземці та найбагатші українці, потребували девелоперів. Українська енергокомпанія Kness, яка заявила про себе раніше за інших, побудувала майже 20% сонячних станцій.
Щоб задовольнити попит, що підживлюється високим «зеленим» тарифом, у лютому 2019‑го Kness запустила перший в Україні завод із виробництва сонячних панелей потужністю 600 панелей на день. Компанія збиралась подвоїти потужності, проте у березні 2021‑го завод зупинився через відсутність замовлень.
Обслуговування запровадженого у 2010 році стараннями впливового віцепрем’єра Андрія Клюєва найвищого у Європі тарифу на сонячну енергію виявилося не під силу державі. Восени 2020‑го борг перед інвесторами перевищив 23 млрд грн. Інвестори погодились на зниження тарифу, виплати відновилися, але будівництво нових станцій – ні. У 2020–2021 роках в Україні збудували 288 МВт, свідчать дані ExPro Consulting.
У 2021 році чистий дохід Kness скоротився майже у 10 разів порівняно з піковим 2019‑м, до 590 млн грн. Виторг у 2022‑му – 1,2 млрд грн, збиток – 50 млн грн. Співвласник і генеральний директор Kness Сергій Шакалов збирається повернути прибутки у 2023 році. Який у нього план?
Диверсифікація
Як врятувати компанію, орієнтовану на ринок, якого більше немає? Падіння ринку зеленої енергетики застало компанію зненацька. «Почали диверсифікацію», – каже Шакалов. У 2021‑му Kness розробила прототип energy storage потужністю 1 МВт та ємністю 1 МВт на годину, який встановили на території компанії у Вінниці. Павербанки накопичують сонячну енергію вдень і відпускають у систему вночі. Україна потребувала 500 МВт energy storagе у 2020 році, повідомляло «Укренерго».
Запуск виробництва запланований на кінець 2023-го. Окупність інвестицій Шакалов оцінює у три роки. Побудова системи на 1 МВт, за даними «Укренерго», коштує $500 000−800 000.
Компанія належить студентським друзям по Вінницькому політеху: Сергій Шакалов, 46, здійснює операційне управління, Іван Векірчик, 46, відповідає за фінанси, Євген Дідиченко, 46, – за розробку систем збереження енергії. Юрій Таранюк, 47, – з літа 2022-го служить у лавах ЗСУ.
У пошуках Ельдорадо
У 2022 році потужність сонячних панелей у Польщі зросла на 67%, до 11,9 ГВт. Середня динаміка зростання решти відновлювальної енергетики скромніша – 7%, свідчать дані Rynek elektryczny.
Польща входить до трійки розбудовників сонячних електростанцій зі збільшенням потужностей на 4,9 ГВт. Попереду тільки Німеччина та Іспанія, йдеться у звіті консалтингової компанії Solargis. 2021 року Інститут відновлюваної енергетики Польщі оцінював місцевий ринок будівництва сонячних панелей у $3,3 млрд. «Дохідність співставна з українською на піку розвитку зеленої енергетики», – каже Шакалов. Ціль – закріпитись на польському ринку.
У 2025 році сукупна встановлена потужність сонячних електростанцій сягне 20 ГВт, прогнозує Інститут відновлюваної енергетики Польщі. До 2030-го цей показник збільшиться на 43%.
Девелопери ледве встигають задовольняти попит, каже Адрієн Фуше, засновник компанії GreenFuture з будівництва сонячних електростанцій у Польщі. Дефіцит підрядників на польському ринку сонячних панелей він оцінює у 20%. «Знайти розробника нового проєкту складно», – повідомляє юрист Dentons, який супроводжує проєкти у сфері відновлюваної енергетики, Максим Сисоєв.
Kness Polska, яка працює з середини 2021-го у Вроцлаві, не може похизуватись великими здобутками. На кінець 2022-го Kness виконує будівельно-монтажні роботи на невеликих електростанціях сумарною потужністю 62 МВт. «Треба збудувати репутацію», – каже співзасновник і керівний партнер компанії UDP Renewables Сергій Євтушенко. У Kness для цього все є. «Вони вигадують ефективні технічні рішення, які обходяться клієнту значно дешевше, – пояснює Євтушенко, який був клієнтом компанії. – Але за винахідливість просять ціну вищу, ніж у конкурентів».
Перевинайти себе. Вінницький завод із виробництва сонячних панелей 1,5 року шукав клієнтів. Знайшов у Польщі. Фото надано пресслжбою Kness
Валовий прибуток бізнес‑юніта у Польщі за 2022 рік становив €300 000, повідомили у пресслужбі Kness. Інвестиції в польський напрям Шакалов оцінює в €2 млн.
У польському офісі працюють майже 180 людей. Монтажники – переважно поляки, каже Шакалов. Раніше в Kness працювало близько 800 співробітників, зараз – 750.
Наприкінці 2022-го Kness отримав контракт із розробки та будівництва СЕС у Польщі. «Півтора року до генпідряду – це недовго,– переконує Євтушенко.– У цій сфері один проєкт втілюється до дев’яти місяців». Шакалов не розкриває комерційні деталі, втім запевняє, що проєкт робить окупним вихід на польський ринок. Частину обладнання, наприклад металоконструкції, виготовлятиме завод у Винниці.
В Україну через Європу
Шакалов дивиться в бік країн Балтії, Румунії, Албанії, Північної Македонії. У виході на нові ринки враховано досвід Польщі, де компанія довго не могла отримати великих контрактів. Перед відкриттям представництва Kness відряджає представників для вивчення місцевої специфіки та пошуку замовників. У листопаді 2022‑го компанія відкрила Kness Baltic із офісом у Ризі, після того як отримала генпідряд на будівництво сонячної електростанції.
«Місія незмінна, – каже Шакалов. – Перехід України на 100% відновлюваної енергетики». Тепер шлях до цієї мети лежить через Європу.

Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.