«Якщо раніше я для команди був тренер, то зараз я її фанат». Співробітники EVA про кар’єру завдовжки у 20 років

У EVA я прийшла одразу після закінчення університету – переїхала з Харкова до Дніпра і почала шукати роботу. Тоді EVA була єдиним великим магазином косметики у Дніпрі, який неможливо було не помітити. Тому наважилася і пішла на співбесіду. Вже за тиждень мене взяли у департамент закупівлі, а невдовзі запропонували стати технічною помічницею директора департаменту. Так почався мій довгий та цікавий кар’єрний шлях. Мені дуже подобається, що все, чим я займаюся, – про красу та догляд за собою. 

Одразу запав у душу колектив: усі як бджоли у вулику, кожен знав свою ціль. Тоді наша корпоративна культура лише зароджувалася. Незалежно від посади та досвіду, було комфортно звертатися по допомогу до керівників та інших відділів – таке ставлення зберігається і зараз, як і культура допомоги та турботи про кожного.  

Найцікавіший і найбільш насичений період почався, коли я стала бренд-менеджером. Нова посада вимагала постійного розвитку: курси, нові кейси, рекламні кампанії, дослідження трендів, запуск лімітованих колекцій та нових брендів, відрядження. Зокрема, один з найяскравіших моментів кар’єри в EVA – поїздка в Китай, де ми познайомились із новою культурою та привезли море вражень.

Це все захоплює, як вирій, – жодного разу в мене не було думки, що в EVA нецікаво працювати. Щодня, йдучи на роботу, я знаю, що сьогодні буде щось нове. 

З іншого боку, ми пережили багато криз. Найважчий період розпочався після пандемії ковіду, а війна стала наступним випробуванням. Ці обставини потребують нових рішень для того, щоб тримати компанію на плаву. Наші працівники – суперлюди, і я впевнена, що ми подолаємо всі труднощі. Компанія завжди підтримує кожного співробітника у складних умовах.

Кризові моменти змусили мене переосмислювати цілі та цінності. Від моїх дій залежатиме, як компанія розвиватиметься далі. На нашу торгову марку GlamBee покладаються великі надії. Існують проблеми з експортом, тому в наших стратегічних планах – фокус на локальних виробниках та власних брендах. Наразі працюємо над проєктом ще однієї торгової марки, тому скоро будемо дивувати чимось новим. Амбіцій багато, але понад усе хочеться нашої перемоги.

В EVA я працюю вже понад 19 років, але все ще добре пам’ятаю свій перший робочий день. У нас у Дніпрі якраз відкривалася EVA – яскравий магазин із парфумами й косметикою. Це зараз у нас всеукраїнська мережа, а тоді я заходила туди як на екскурсію, не мріючи, що пропрацюю тут стільки часу.  

Я відгукнулася на вакансію продавця-консультанта та прийшла на співбесіду – і отримала роботу. Тоді для мене це було дуже вагоме досягнення. Вже за пів року мене підвищили до адміністратора, а невдовзі призначили керівницею магазину та довірили відкриття нової точки. Це був дуже цікавий досвід – проявити себе в новій ролі, набирати команду з нуля. Останні 10 років я керую нашим флагманом у Дніпрі. 

Найяскравіша та найкумедніша історія за всю кар’єру – коли одна з наших клієнток прийшла повертати пудру з перлинками. Як керівник, я поцікавилася причинами повернення, на що покупчиня відповіла, що вже тиждень їх їсть, а румʼянець не зʼявляється. Ситуацію ми делікатно прояснили, а цю історію з усмішкою згадуємо донині. 

Дуже запам’ятався рік, коли почався ковід. Тодішні перевірки та трансформації дуже загартували й підготували до подій 2022 року. Війна – безумовно, найскладніший період, який я прийняла вже на посаді директора регіону. Як і для кожної людини, для мене це був шок, але розслаблятися не було часу. 

У березні я організувала і створила нову стратегію регіону, і у квітні ми вже почали її втілювати. Ми просто робили свою роботу – для власної ментальної рівноваги та для бізнесу. Багато що з нової стратегії зосереджене на поліпшенні комунікації та процесів отримання зворотного звʼязку. 

У нас у компанії існує поняття «модель сервісу», спрямоване не лише на покупців, а й на внутрішню взаємодію. Вона передбачає чесну та щиру комунікацію, відкритість до зв’язку. Ми віримо, що на суто офіційній комунікації неможливо побудувати міцну команду. Тому щовівторка ми з відділом зустрічаємося в офісі та організовуємо зранку чаювання: обговорюємо щось неформальне, ділимося останніми враженнями чи новинами.  

Кризи останніх років змінили мене як керівника та як особистість. Перш за все я навчилася краще контролювати свої емоції та діяти з холодною головою, раціонально, навіть у найскладніших ситуаціях. Поняття стресостійкості набуло зовсім іншого значення. Найближча ціль зараз – зробити Дніпро лідером за всіма KPI-показниками, і я вірю, що це в нас вийде. 

В EVA я працюю з 2004 року. До того часу я встиг попрацювати в ІТ-відділах кількох компаній, але у такому великому бізнесі опинився вперше. У команді було лише двоє програмістів включно зі мною – фактично відділ будувався з нуля. 

У нас тоді був дуже незручний для людей софт, тому нашим головним завданням було створити нове програмне забезпечення, яке ми з кожним роком лише вдосконалюємо. Цей досвід дозволив заглибитись у бізнес-процеси ритейлу і став у пригоді протягом усього часу роботи в компанії. 

Я дорослішав як керівник разом з тим, як дорослішала моя команда. Спочатку, коли у команді було 10–15 осіб, ми годинами розбирали поточні завдання – делегувати мені було складно. Проте цей етап я давно пройшов – зараз, коли у команді вже 150 співробітників і в паралелі рухаються 20–30 проєктів, я повністю довіряю кожному його справу. Якщо раніше я для команди був тренером, то зараз я її фанат.

Найцікавіші проєкти виокремлювати важко, бо щороку ми нарощуємо динаміку. Запамʼятався наш перший глобальний проєкт, який стосувався майже всіх процесів компанії – впровадження системи управління товарними залишками. Команда професіоналів, масштаб та дуже цікавий досвід.

Одним з найважчих періодів була криза 2008 року. Тоді ми справді відчули, що таке вплив західного ринку. Різко зріс долар, і багато хто отримав альтернативні пропозиції роботи, з якими ми на той момент не могли конкурувати. Тоді ми втратили дуже багато талантів. 

Складним і динамічним був останній рік. До вторгнення ми дуже активно працювали над повною зміною ERP-системи, а для компанії таких розмірів це дуже складний та багатошаровий процес, який війна повністю заморозила. ІТ-відділ завжди планує роботу далеко наперед, і будь-які кризи та великі зміни в бізнесі й регулюванні спричиняють величезну кількість додаткової роботи. Але багато нових проєктів у нас ще попереду.

Для мене найголовніше – це здоровий клімат у команді. Тому зараз приділяю комунікації найбільше уваги. Я маю розуміти, де є перешкоди, які зараз у команди проблеми, кому потрібно більше часу чи допомоги. Хоч у нас немає шаблону щодо ситуації, яку ми проходимо, але ми її пройдемо.