До війни український ринок хмарних послуг зріс до $50 млн на рік. На фоні удару по економіці він переживає несподіваний підйом. Хмарний оператор GigaCloud за місяць війни інвестував у купівлю серверів стільки ж, скільки планував за весь 2022 рік – $1 млн. Як відбувається міграція у хмару
Практичний МBA від Forbes на реальних кейсах, щоб прокачати навички управління на прикладі Володимира Кудрицького, ексголови правління «Укренерго».
Премʼєра другого сезону YouTube проєкту «Директорія» вже на каналі Forbes Ukraine!
GigaCloud наприкінці 2021-го перезапустив підготовку BCP — антикризового плану забезпечення безперервності бізнесу. До цього підштовхнуло інформаційне напруження про імовірне вторгнення Росії. Вирішили збільшити інвестиції в інфраструктуру. І не прогадали. У березні оператор отримав на 40% більше запитів на резервування даних, ніж у лютому. Клієнти намагаються зарезервувати дані, щоб у разі їх знищення на власних серверах чи в іншого провайдера бізнес продовжив працювати.
Чому просто не перейти у захищені від російських ракет сервіси від Amazon та Microsoft? Український хмарний оператор De Novo, що обслуговує держреєстри й «Дію», у своєму дослідженні рекомендує тримати резервні копії щонайменше в трьох контрагентів. Регуляторні норми також не дозволяють усім зберігати дані у публічних хмарах і дата-центрах за кордоном, а ще на заваді може стати ціна. За створення приватної віртуальної хмари клієнт нічого не платить, але платить погодинно за кожну функцію хмари.
Найбільша загроза для дата-центрів – пожежа, проте це рідкість. Організація Uptime Institute Intelligence зафіксувала 25 пожеж у центрах обробки даних з 1994 року по всьому світу, більшість не завдали масштабної шкоди. Усього ж у світі близько 7,2 млн дата-центрів, підраховував німецький Держстат.
Одна з найбільших сталася у березні 2021-го – у Страсбурзі згорів дата-центр французької компанії OVH, ще один був дуже пошкоджений. У підсумку зупинилися сайти клієнтів, зокрема Національного центру мистецтва й культури імені Жоржа Помпіду, криптобіржі Deribit, інформаційного агентства eeNews Europe. Шаховий сервіс Lichess.org втратив історію ігор за 24 години.
Чи можливо таке в Україні? Під постійними обстрілами перебуває Харків, де зруйновано 1500 будинків (станом на 30 березня). Forbes звернувся до КП «Харківський Дата Центр», однак не отримав відповіді. Також Forbes звернувся до чернігівського дата-центру й оператора LiveComm. Однак також не отримав відповіді.
Краща ситуація в Києві. Дата-центри «Парковий» і United DC, розташовані практично в центрі міста, не постраждали й продовжують працювати в штатному режимі, повідомили Forbes менеджери з продажу.
Для резервного збереження використовують Backup чи Disaster Recovery (DR) рішення. Обидва створюють дублікати інформації в хмарі, але з різною частотою. Backup оновлюється якнайшвидше раз на день, а DR – практично в режимі реального часу.
Резерви роблять і в приватних хмарах, і в публічних. Чим вони відрізняються? Публічну хмару створює оператор для багатьох клієнтів водночас – коворкінг для даних. Тоді як приватна – це окремий кабінет у бізнес-центрі. Оператор закуповує сервери, будує архітектуру й переливає дані. Приватна коштує від $7 000 за базовий комплект, а публічна від 1500 грн за місяць, розповідає співзасновник GigaCloud Антон Хвастунов.
У GigaCloud – понад 1000 клієнтів з ритейлу, агросектора, дистрибуції, фінансів, енергетики тощо. Для них компанія робила резервні копії в дата-центрі у Варшаві та Львові: віртуально, а деяких і фізично. Частину серверів, з яких будувалася приватна хмара, перевозили ледь не під кулями. «У них було кілька резервів у Києві, але вони не хотіли тримати всі яйця в одному кошику», – говорить Хвастунов. Таких було близько сотні: і комерційних, і державних клієнтів.
Офіс у Львові компанія відкрила у 2019-му, а над самим дата-центром працювали вже рік. «У цьому регіоні в нас були клієнти з чотирьох великих областей», – розповідає Хвастунов.
Основна хмарна інфраструктура компанії розташована в столиці. Крім збільшення кількості приватних хмар, GigaCloud розширював і публічну. Сервери дозакуповували, під обстрілами забирали зі складів вендорів і з пересадками везли в Західну Україну.
Розраховувати на міжнародні хмари в Україні тепер не варто. Microsoft ще у 2020-му анонсував, що інвестує $500 млн у будівництво двох дата-центрів в Україні. «Наразі Microsoft не коментує та не просуває свої сервіси, і фокусується на безпеці своїх співробітників та клієнтів», – відповіла пресслужба компанії на запит Forbes 23 лютого.
Український ринок «хмари» у 2021-му виріс на 25%, підрахував De Novo, і досягнув $50 млн. Це крихти від глобального ринку, що у 2022-му, за оцінками Gartner, досягне $482 млрд.
Однак і сьогоднішнє зростання попиту не означає зростання виторгу. «Клієнтів стало більше, але не всі наявні клієнти справно сплачують за рахунками», – говорить Хвастунов. Понад 3% від кількості клієнтів заморозили свої проєкти, а близько 80% — мають труднощі з платежами.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.