До війни український ринок хмарних послуг зріс до $50 млн на рік. На фоні удару по економіці він переживає несподіваний підйом. Хмарний оператор GigaCloud за місяць війни інвестував у купівлю серверів стільки ж, скільки планував за весь 2022 рік – $1 млн. Як відбувається міграція у хмару
GigaCloud наприкінці 2021-го перезапустив підготовку BCP — антикризового плану забезпечення безперервності бізнесу. До цього підштовхнуло інформаційне напруження про імовірне вторгнення Росії. Вирішили збільшити інвестиції в інфраструктуру. І не прогадали. У березні оператор отримав на 40% більше запитів на резервування даних, ніж у лютому. Клієнти намагаються зарезервувати дані, щоб у разі їх знищення на власних серверах чи в іншого провайдера бізнес продовжив працювати.
Чому просто не перейти у захищені від російських ракет сервіси від Amazon та Microsoft? Український хмарний оператор De Novo, що обслуговує держреєстри й «Дію», у своєму дослідженні рекомендує тримати резервні копії щонайменше в трьох контрагентів. Регуляторні норми також не дозволяють усім зберігати дані у публічних хмарах і дата-центрах за кордоном, а ще на заваді може стати ціна. За створення приватної віртуальної хмари клієнт нічого не платить, але платить погодинно за кожну функцію хмари.
Найбільша загроза для дата-центрів – пожежа, проте це рідкість. Організація Uptime Institute Intelligence зафіксувала 25 пожеж у центрах обробки даних з 1994 року по всьому світу, більшість не завдали масштабної шкоди. Усього ж у світі близько 7,2 млн дата-центрів, підраховував німецький Держстат.
Одна з найбільших сталася у березні 2021-го – у Страсбурзі згорів дата-центр французької компанії OVH, ще один був дуже пошкоджений. У підсумку зупинилися сайти клієнтів, зокрема Національного центру мистецтва й культури імені Жоржа Помпіду, криптобіржі Deribit, інформаційного агентства eeNews Europe. Шаховий сервіс Lichess.org втратив історію ігор за 24 години.
Чи можливо таке в Україні? Під постійними обстрілами перебуває Харків, де зруйновано 1500 будинків (станом на 30 березня). Forbes звернувся до КП «Харківський Дата Центр», однак не отримав відповіді. Також Forbes звернувся до чернігівського дата-центру й оператора LiveComm. Однак також не отримав відповіді.
Краща ситуація в Києві. Дата-центри «Парковий» і United DC, розташовані практично в центрі міста, не постраждали й продовжують працювати в штатному режимі, повідомили Forbes менеджери з продажу.
Для резервного збереження використовують Backup чи Disaster Recovery (DR) рішення. Обидва створюють дублікати інформації в хмарі, але з різною частотою. Backup оновлюється якнайшвидше раз на день, а DR – практично в режимі реального часу.
Резерви роблять і в приватних хмарах, і в публічних. Чим вони відрізняються? Публічну хмару створює оператор для багатьох клієнтів водночас – коворкінг для даних. Тоді як приватна – це окремий кабінет у бізнес-центрі. Оператор закуповує сервери, будує архітектуру й переливає дані. Приватна коштує від $7 000 за базовий комплект, а публічна від 1500 грн за місяць, розповідає співзасновник GigaCloud Антон Хвастунов.
У GigaCloud – понад 1000 клієнтів з ритейлу, агросектора, дистрибуції, фінансів, енергетики тощо. Для них компанія робила резервні копії в дата-центрі у Варшаві та Львові: віртуально, а деяких і фізично. Частину серверів, з яких будувалася приватна хмара, перевозили ледь не під кулями. «У них було кілька резервів у Києві, але вони не хотіли тримати всі яйця в одному кошику», – говорить Хвастунов. Таких було близько сотні: і комерційних, і державних клієнтів.
Офіс у Львові компанія відкрила у 2019-му, а над самим дата-центром працювали вже рік. «У цьому регіоні в нас були клієнти з чотирьох великих областей», – розповідає Хвастунов.
Працівники GigaCloud встановлюють сервери
Працівники GigaCloud встановлюють сервери
Працівники GigaCloud встановлюють сервери
Працівники GigaCloud встановлюють сервери
Працівники GigaCloud встановлюють сервери
Основна хмарна інфраструктура компанії розташована в столиці. Крім збільшення кількості приватних хмар, GigaCloud розширював і публічну. Сервери дозакуповували, під обстрілами забирали зі складів вендорів і з пересадками везли в Західну Україну.
Розраховувати на міжнародні хмари в Україні тепер не варто. Microsoft ще у 2020-му анонсував, що інвестує $500 млн у будівництво двох дата-центрів в Україні. «Наразі Microsoft не коментує та не просуває свої сервіси, і фокусується на безпеці своїх співробітників та клієнтів», – відповіла пресслужба компанії на запит Forbes 23 лютого.
Український ринок «хмари» у 2021-му виріс на 25%, підрахував De Novo, і досягнув $50 млн. Це крихти від глобального ринку, що у 2022-му, за оцінками Gartner, досягне $482 млрд.
Однак і сьогоднішнє зростання попиту не означає зростання виторгу. «Клієнтів стало більше, але не всі наявні клієнти справно сплачують за рахунками», – говорить Хвастунов. Понад 3% від кількості клієнтів заморозили свої проєкти, а близько 80% — мають труднощі з платежами.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
