Національне антикорупційне бюро (НАБУ) розслідує справу про «розкрадання в особливо великих розмірах» на військовій системі «Дзвін». На неї за чотири роки витратили 580 млн грн. Аудит у 2020 році показав, що система не відповідає очікуванням. Однак її все ще хочуть взяти на озброєння. Що не так із «Дзвоном»
Автоматизована система управління (АСУ) «Дзвін» готується до постановки на постачання армії, йдеться у звіті міністра оборони Олексія Резнікова. Тобто вона вже пройшла всі випробування й може розгортатися в ЗСУ. Звіт розіслали народним депутатам три тижні тому.
«Дзвін» задумувався як головна система для управління військом. Призначення – автоматизація збору, обробки, аналізу й поширення даних. Вона має допомагати командирам в режимі часу, близького до реального, розуміти, де перебуває ворог, а де власні сили й засоби, та швидко і зважено ухвалювати рішення. Натомість вийшла система документообігу, кажуть співрозмовники Forbes.
Систему з 2016 року на замовлення Міноборони розробляє українська ТОВ «Еверест Лімітед» та її підрядник «Айкюжн ІТ», який зробив левову частку роботи. «Еверест Лімітед» займався до цього продажем техніки й пакетів програмного забезпечення. Початково вартість розробки оцінювали у 218,2 млн грн, але у процесі вона постійно збільшувалась.
До 2020 року правки у технічне завдання внесли 12 разів. Також у процесі замовник потроїв кількість пунктів управління, які мав обладнати «Еверест» – замість запланованих чотирьох закупили втроє більше. Це коштувало додаткових 255 млн грн.
За кілька місяців до здачі проєкту, улітку 2020-го, Служба безпеки України ініціювала аудиторську перевірку. Вона показала, що із 2016-го по 2020-й на розробку витратили 580 млн грн. Фінальний кошторис – 624,6 млн грн.
Восени того ж року СБУ зробила комплексний аудит проєкту. Він виявив, що софт не відповідає поставленому завданню, відтак подальше використання «Дзвону» може бути взагалі недоцільним. Закупівля 12 пунктів управління теж нічим не обґрунтована.
Результати аудиту стали публічними у березні 2021 року після розслідування «Бігус.Інфо». Міноборони припинило фінансування системи, зазначивши, що вводити її в експлуатацію до завершення розслідування неможливо.
Проте правоохоронні органи не поспішали робити висновки. «Аудит був направлений у ДБР, але я так розумію, що там він лежав мертвим грузом, не зважаючи на відкриття щонайменше двох кримінальних справ», – говорить член профільного комітету Верховної Ради Ярослав Юрчишин. Розробку «Дзвону» розблокували наприкінці 2021-го, ідеться у звіті Резнікова.
Коли НАБУ взялося за «Дзвін»
За процедурою Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) передала справу до НАБУ лише 3 листопада 2022 року. Паралельно софт пришвидшено брали на озброєння. Бюро розслідує розкрадання в особливо великих розмірах, йдеться у депутатському зверненні Юрчишина від початку листопада. Через 12 днів ця інформація підтвердилася. Чому за два роки не було ніяких результатів у справі?
Після зміни генпрокурора Ірини Венедіктової у липні новий керівник САП Олександр Клименко доклав зусиль і таки забрав справу собі, говорить один зі співрозмовників Forbes, знайомий із ситуацією. «Як тільки помінявся голова САП, я так підозрюю відбувався аудит справ», – підтверджує Юрчишин. Матеріали витребували у ДБР і передали НАБУ.
Форсоване взяття «Дзвону» на озброєння схоже на замітання слідів, вважає Юрчишин. 573,7 млн грн або майже 92% кошторису отримали співвиконавці, йдеться у тексті аудиту. Це «Айкюжн ІТ», «Інтекресі Бейз» та «Софтлайн ІТ», яким «Еверест Лімітед» передав значну частину створення ПЗ, свідчить розслідування DOU
Яка хронологія подій? Клименко очолив САП у липні 2022 року. Справу передали НАБУ у листопаді. «Дзвін» перебуває на завершальному етапі випробувань, казав Forbes у вересні Олег Гайдук, заступник Резнікова з цифровізації. Система, за його словами, мала бути на озброєнні ще кілька років тому, але процес гальмувався. «Це пряма шкода обороноздатності», – казав Гайдук.
ЗСУ масово користуються волонтерським військовим софтом
У чому головні проблеми «Дзвону»
ЗСУ масово користуються волонтерським військовим софтом. Зі «Дзвоном» ситуація інша. Троє розробників військового ПЗ сказали Forbes, що систему не використовують у зоні бойових дій. Із нею працюють у штабі високого рівня, додають ще два джерела. Як саме?
Аудит 2020-го показав, що «Дзвін» не сумісний з аналогічними системами НАТО. Програма використовувала частково незахищений зовнішній софт. Всупереч міжнародним стандартам у системи не було відкритих програмних інтерфейсів, що ускладнило б подальшу інтеграцію з іншим софтом в Єдиній системі управління ЗСУ.
Фундаментальний недолік – сама архітектура програмного забезпечення. Цифрові карти – один з найважливіших інструментів для військових, що дає ситуаційну обізнаність. Це основа багатьох волонтерських софтів: «Кропива», «Броня», GisArta.
«Дзвін» натомість базується на документообігу. «Це не та штука, яка буде розповідати, яким чином живе навколишній світ, – каже на умовах анонімності знайомий із розробкою «Дзвону» розробник. – Уявіть, що в основу Google Maps поставили пошту й дані надходять звідти».
За висновками аудиторів, така система спрощує роботу з документами. Але допомогти із ситуаційною обізнаністю війська під час активних бойових дій вона не здатна. Саме як систему документообігу її і застосовують у ЗСУ, підтверджує розробник іншого армійського софту на правах анонімності.
Чи змінювали систему докорінно за останніх два роки, у Міноборони не відповідають. «Вони могли щось пофіксити, але вони навряд чи могли змінити архітектуру. Це не просто пофіксити баг», – говорить на умовах анонімності знайомий із розробкою «Дзвону» розробник. На момент публікації матеріалу представники Міністерства оборони не відповіли на запитання Forbes.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
