«Мене не покидає думка, що український бізнес об’єднається тільки перед смертельною небезпекою», – казав у 2010 році засновник львівської IT‑компанії ELEKS Олексій Скрипник. Підприємець, екснардеп, волонтер, батько п’ятьох дітей та без п’яти хвилин міністр оборони України, він помер на своєму робочому місці вдень 23 лютого 2022 року. У нього зупинилося серце.
Amazon інвестує мільярди доларів у ШІ, роботів та машинне навчання. Якими принципами й правилами керується компанія?
Дізнайтеся вже 22 листопада на Forbes Tech 2024. Купуйте квиток за посиланням!
Наступної ночі Росія почала вторгнення в Україну, до якого Скрипник готувався останні місяці життя. «Не можу говорити про нього у минулому часі», – каже його дружина Тетяна. Чим запам’ятається один із піонерів українського IT?
Скрипники – династія програмістів. Батько Олексія, також Олексій, програмує з 1973 року на радянських аналогах мейнфреймів – обчислювальних машинах М‑222. Працював над матмоделюванням генераторів, енергосистем атомних човнів та ліній надвисокої напруги. Викладав у Львівській політехніці.
ELEKS – сімейний бізнес, що почався ще за часів СРСР. Скрипник‑старший, котрий у свої 82 все ще пише код на C++, вважає ELEKS найстаршою IT‑компанією в Україні. Започаткувати бізнес він у 1990 році взявся разом із дружиною Євгенією, яка мала фах інженера‑ електрика, та сином Олексієм, тоді співробітником Львівенерго. Тягу до енергетики можна побачити навіть у назві, яка розшифровується як «Електричні системи».
Випускник кафедри електричних систем та мереж Львівської політехніки, Скрипник‑молодший починав як інженер Центральної диспетчерської служби, згодом дослужився до заступника її начальника. Перший договір ELEKS також уклав із Львівенерго – планували робити програму для розрахунку режимів роботи станцій. «На перший контракт я планував купити собі квартиру, оскільки у мене вже було двоє дітей,– розповідав він в одному з інтерв’ю.– Але з урахуванням інфляції через два роки мені вдалося купити лише двері».
Випускник кафедри електричних систем та мереж Львівської політехніки, Скрипник‑молодший починав як інженер Центральної диспетчерської служби, згодом дослужився до заступника її начальника. Перший договір ELEKS також уклав із Львівенерго – планували робити програму для розрахунку режимів роботи станцій. «На перший контракт я планував купити собі квартиру, оскільки у мене вже було двоє дітей,– розповідав він в одному з інтерв’ю.– Але з урахуванням інфляції через два роки мені вдалося купити лише двері».
«Як виглядає конкуренція на світовому ринку? Ідуть великі кораблі на 50 000 осіб, а поруч – маленькі українські чайки», – говорив Скрипник в інтерв’ю DOU. Його «чайка», що за версією DOU посідає 13‑те місце у списку найбільших IT‑роботодавців України, довго випливала в океан глобальної конкуренції.
Династія. Олексій Скрипник із синами. Двоє старших Антон (зліва знизу) та Денис (справа) після роботи в ELEKS заснували власні IT-бізнеси. Фото з особистого архіву
ELEKS вийшов за межі співпраці з енергетиками в середині 1990‑х. Клініка доктора Козявкіна, що працює у Трускавці, замовила фірмі Скрипників систему розпізнавання рухів пацієнтів. У той час до неї долучилося кілька випускників Львівського фізико‑математичного ліцею та місцевої політехніки. Особливо доленосним Скрипник називав знайомство із Петром Коноваловим та Романом Павлюком. Вони стали співвласниками компанії.
Великий любитель наукової фантастики, Скрипник хотів не лише програмувати, а й розповідати історії. Перший медичний проєкт ELEKS дістав назву «Авалон», що відсилала до серії науково‑фантастичних романів Роджера Желязни «Хроніки Амбера». «Фундація» Айзека Азімова була для нього настільною книгою.
Проєкт мав і інший сенс. «Пишеш програму, а потім приїжджаєш у клініку й бачиш дітей, що хворіють на ДЦП», – згадував Скрипник. Випробуванням це було в першу чергу для молодих співробітників, яких наймали за таланти й амбіції. «ELEKS розпочинався як група ліцеїстів,– розповідав Скрипник Forbes.– У мене був дуже простий критерій – я наймав людей розумніших за мене».
Медична система «Доктор ЕЛЕКС» і досі домінує на українському ринку корпоративного програмного забезпечення для медзакладів. Нею користуються понад 1100 лікарень з 8 млн пацієнтів. Перше серйозне випробування випало на долю ELEKS у 1998 році. Компанія виграла престижний Всеукраїнський конкурс програмування «Софт‑Регата», але мала повний нуль на рахунках. Через масштабну фінансову кризу українські замовники не розплатились, і Скрипник запропонував усім, хто залишиться, долю в бізнесі після його порятунку.
ELEKS переорієнтували на аутсорсинг, тобто розробку для іноземців «під ключ». Першим валютним надходженням були $400 від індійця, який працював на Bank of New York. Бізнес набирав обертів. Якщо у міленіум ELEKS вступав із 13 співробітниками, то за кілька років рахунок ішов на сотні. Десяток студентів, що повірили обіцянці Скрипника, отримали близько 8% акцій компанії.
Найсильніші сторони Скрипника– вміння формувати й мотивувати команди, каже його партнер Петро Коновалов. «Він був відвертим і завжди показував, що таке лідерство»,– говорить він. Андрій Крупа став першим юристом ELEKS у 2005‑му. Завданням студента юрфаку було слідкувати за доброчесністю та укладати контракти зі спеціалістами. Зараз він CEO компанії.
«Ми робимо все, щоб ELEKS перестав бути сімейною компанією», – неодноразово казав Скрипник. Його старші сини понад 10 років працювали в ELEKS, а потім відкрили власні бізнеси. «Я прийшов на другому курсі, бо хотів більше часу проводити з батьком та потребував грошей», – розповідає старший син Олексія Антон Скрипник. Дослужився до старшого продакт‑менеджера, після чого пішов шукати удачі у своєму бізнесі. «Чуудово, щось ти з цим затягнув»,– сказав йому в напуття батько.
Антон керує компанією KindGeek, що налічує понад 200 співробітників та фокусується на створенні необанків. Його брат Денис заснував дизайн‑студію The Gradient, яка нараховує кілька десятків співробітників і виконує контракти для Qatar Airways, Daimler, Philips. «Молодці, не взяли в мене жодної копійки»,– говорив про старших синів Скрипник. Ключовим принципом виховання було в нього, за словами старшого сина, невтручання. Він прагнув помістити дітей у конкурентне середовище (фізико‑математичний ліцей у Львові) та спілкувався із ними на рівних.
До грошей Скрипник ставився без надмірного ентузіазму, розповідає про товариша Симовоник. «Декілька разів ми говорили про продаж бізнесу або злиття з іншими гравцями, але його жага до роботи завжди все пересилювала»,– каже фінансист.
Після Революції гідності Скрипник долучився до реформування держави. У 2014 році він пройшов до парламенту третім номером партії «Самопоміч». «Казав, що не міг зробити інакше, і особливо з нами не радився», – говорить його партнер Петро Коновалов. Перед виборами до Ради Скрипник і так регулярно відходив від управління, щоб допомагати армії.
Ставши депутатом, він залишив посаду СЕО й очолив наглядову раду компанії. «Він був дуже системною людиною, у нього не було нічого випадкового»,– говорить колишній міністр фінансів Олександр Данилюк. Вони познайомилися під час роботи над угодою про створення коаліції восени 2014 року і потоваришували. Скрипник своїм походом у політику не був задоволений. Він називав ідею піти в парламент «епік фейлом». «Я був дуже наївним»,– казав він.
«Він переживав щодо браку конструктиву»,– згадує Данилюк. Місця в IT‑комітеті Скрипнику не вистачило, тому він потрапив до освітнього. Пропонував скасувати у школі інформатику і викладати у старших класах програмування. «Ледь не постійно був у Вашингтоні – вмів домовлятися з американцями та конструктивно говорити про поставки озброєння»,– розповідає Антон Скрипник.
Після повернення Скрипника у бізнес штат ELEKS зріс майже вдвічі. Кризу, пов’язану із COVID‑19, компанія пройшла, не скоротивши жодного співробітника. Його насамперед цікавила розробка стратегії та складні розробницькі ініціативи – R&D.
«Це була надзвичайно занурена у самовдосконалення людина», – говорить HR‑директор ELEKS Марина Вишегородська. Його річна норма – 40 книжок, три‑чотири активні відпустки із яхтингом, гірськими лижами та велоспортом, а також якнайбільше користі для інших. Крім регулярних семінарів для співробітників ELEKS, Скрипник викладав проєктний менеджмент у Києво‑Могилянській бізнес‑школі та Львівській політехніці.
Скрипник багато працював над посиленням обороноздатності України. Як депутат він був замголови постійної делегації України у Парламентській асамблеї НАТО. ELEKS багато років системно працює із Міноборони: компанія розробила для нього рекрутингову систему «Оберіг», допомагала з IT‑інфраструктурою, надала у користування військовим шпиталям систему «Доктор ЕЛЕКС», розробляла систему навігації дронів без GPS‑сигналу. У 2021 році Скрипник став радником гендиректора «Укроборонпрому» Юрія Гусєва.
Останній великий проєкт Скрипника – «танчики». Він вклав щонайменше $2 млн у стартап Roboneers, який розробляв автономну бойову техніку: пересувні кулеметні турелі, у перспективі – броньовані танки. Вони працювали б у безпілотному режимі: керування відбувалося за захищеним каналом радіозв’язку. Прототипи Roboneers взяли участь у двох військових навчаннях та військовому параді до Дня Незалежності 2021 року.
«Він хотів якомога скоріше поставити ці розробки на озброєння української армії», – говорить Данилюк. Він ще у 2019 році пропонував призначити Скрипника міністром оборони, той навіть мав співбесіду із Зеленським. Не зійшлися світоглядами.
Але взимку 2022 року бізнесмен високо оцінював роботу міністра оборони Олексія Резнікова. «Цінності для батька – це не іменник, а дієслово,– говорить Антон Скрипник.– Вони повинні реалізуватися в діях, а не в риториці». Він узяв на себе керівництво Roboneers, аби справа батька не залишилася марною. 8 березня Олексію Скрипнику мало виповнитися 58 років.
Останній пост на його сторінці, опублікований за кілька годин до смерті, повідомляв про підтримку ЗСУ. За перші півтора місяця 2022 року ELEKS переказав фонду «Повернись живим» понад пів мільйона гривень, а з 28 лютого збільшив підтримку до 600 000 грн щодня. «Компанія була готова до війни, ми на 95% працюємо у штатному режимі, – каже Коновалов. – А от втрату Олексія досі не можемо осягнути».
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
